Ухвала суду № 65489352, 16.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

16 березня 2017 року К/800/7620/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Вербицька О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року

у справі № 826/23815/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-2012"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві,

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі № 826/23815/15.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення апеляційної інстанції (як-то – оригінал конверту, в якому було надіслано судове рішення, довідку з поштового відділення, тощо).

Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документа про сплату судового збору відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), проте заявлено клопотання про звільнення від його сплати, у зв’язку з тим, що майновий стан скаржника не дозволяє виділити кошти на сплату судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання з урахуванням частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу - залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вищевказаних недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Керуючись статтями 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі № 826/23815/15.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху.

3. Надати Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві тридцять днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Суддя О.В. Вербицька