Постанова № 65488778, 16.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 р. Справа № 820/5994/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі № 820/5994/16

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області треті особи Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України

про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (надалі по тексту відповідач), треті особи - Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України, в якому просив суд:

-визнати неправомірною відмову начальника Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області від 12.10.2016 № 06-16/4192/16 в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги судді при звільненні у відставку;

-зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою у відповідності до ч. 1 ст. 136 Закону України від 7 липня 2010 р. № 2453-УІ "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній до 01.04.2014).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, треті особи - Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України, про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Визнано неправомірною відмову начальника Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області від 12.10.2016 № 06-16/4192/16 в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги судді при звільненні у відставку.

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою у відповідності до ч. 1 ст. 136 Закону України від 7 липня 2010 р. № 2453-УІ "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній до 01.04.2014).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що що ОСОБА_1 з 1995 року працювала на посаді судді Чугуївського міського суду Харківської області (а.с. 12-17).

22 вересня 2016 року постановою Верховної Ради України, відповідно до пунктів 2, 3, 6, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, у зв'язку із подачею заяви про відставку звільнено суддю Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 (а.с. 18-20).

Наказом Чугуївського міського суду Харківської області від 06 жовтня 2016 року №02-05/91, відповідно до постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 22 вересня 2016 року №1600-VIII, (а.с. 21) суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату вищезазначеного суду.

07 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до ТУ ДСА України в Харківський області із заявою про виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних неоподатковуваних заробітних плат за останньою посадою відповідно до статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (а.с. 10).

Листом від 12 жовтня 2016 року №06-16/4192/16 ТУ ДСА України в Харківській області повідомило позивача, що на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення, вихідна допомога у розмірі 10 місячних неоподатковуваних заробітних плат суддям, які звільняються у відставку - не передбачалася (а.с. 16).

Позивач не погоджуючись із відмовою в нарахуванні та виплаті вихідної допомоги звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання вихідної допомоги у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції до 27.03.2014р.) було встановлено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Разом з тим Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» з 01.04.2014р. скасовано вказану норму щодо виплати вихідної допомоги суддям, які вийшли у відставку.

Таким чином, з 01.04.2014р. вихідна допомога суддям, які вийшли у відставку не виплачується.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач подав заяву про відставку 01.08.2016 року.

Згідно зі ст. 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

Суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Таким чином, право на відставку було реалізоване позивачем шляхом подання заяви про відставку від 01.08.2016р.

Отже, враховуючи, що на момент реалізації позивачем права на відставку норма Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачала виплату вихідної допомоги суддям, які вийшли у відставку у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою втратила чинність, підстави для виплати позивачу вихідної допомоги відсутні.

Крім того, у п. 3.2 рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2013 від 19.11.2013р. Конституційний суд зазначив, що за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді до довгострокового виконання ними професійних обов'язків. Вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю.

Отже, посилання суду першої інстанції на вказане рішення Конституційного Суду України як на підставу правомірності покладення на відповідача обов'язку нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу є необґрунтованими, з огляду на те, що Конституційний Суд в цьому рішенні не відносить вихідну допомогу до конституційних гарантій незалежності судді, а її невиплату до звуження конституційних прав судді.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на отримання при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова через порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі № 820/5994/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області треті особи Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений 21.03.2017 р.