Постанова № 65488680, 16.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Справа № 876/3303/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Большакової О.О.,

суддів Коваля Р.Й., Глушка І.В., ,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілвуд» до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за апеляційною скаргою Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

10 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілвуд» (далі - ТОВ «Мілвуд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - Долинська ОДПІ) про стягнення пені нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 525400,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення норм чинного законодавства позивачу нараховано пеню на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за липень 2014 року, за вересень - листопад 2014 року, за січень 2015 року та за листопад 2015 року у сумі 525400,46 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілвуд» пеню нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 525400,46 грн.

Із таким судовим рішенням не погодилася Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та подала апеляційну скаргу, в якій вказала, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини справи, не встановлено всіх фактів, не надано їм належної оцінки, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції неправильно обрахував пеню. Так, було застосовано формулу, визначену Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України № 953 від 17 грудня 2010 року. Однак, цей документ розроблений виключно для контролюючих органів, а не для платників податків, на виконання ст.ст. 129, 130, 131 Податкового кодексу України, а не п. 200.23 ст. 200 ПК України. При застосуванні формули не було надано підтверджень діючої облікової ставки НБУ, що застосована у розрахунку. Більше того, ТОВ «Мілвуд» у розрахунку використало різні облікові ставки, що діяли на протязі часу прострочки, що суперечить п. 2.6 вищевказаної Інструкції. Також неправильно визначено терміни існування заборгованості, а також її розмір. Відповідач вважає, що постанову слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У судовому засіданні представник Долинської ОДПІ Головного управлвіння ДФС в Івано-Франківській області апеляційну скаргу підтримав з підстав, що в ній викладені.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що оскаржуване рішення є законним. Також зауважила, що дійсно мало місце подвійне включення пені в предмет позовних вимог у даній справі та в іншій справі.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Долинською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Мілвуд» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2014 року, про що 10.10.2014 року складено акт №1964/09-05-15/37322161. 24.10.2014 року винесено податкові повідомлення-рішення №0004671500 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 83333 грн. та №0004681500 щодо завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 5000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1250 грн. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 року у справі № 809/4093/14, податкове повідомлення-рішення №0004671500 від 24.10.2014 року визнано протиправним та скасовано (а.с. 9 - 19).

Долинською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Мілвуд» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2014 року, про що 18.12.2014 року складено акт №2689/09-05-15/3732216. За результатами перевірки не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Мілвуд» по операціях здійснених у серпні 2014 року та заявлених до бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 132922 грн. по декларації за вересень 2014 року.

Також Долинською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Мілвуд» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2014 року, про що 19.01.2015 року складено акт №24/09-05-154/37322161. 30.01.2015 року Долинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000151500 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 280468 грн. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 року у справі № 809/502/15, вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано (а.с. 22 - 28).

За результатами проведеної Долинською ОДПІ документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мілвуд» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад 2014 року складено акт №283/09-05-15/37322161 від 17.02.2015 року. 27.02.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000261500 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2014 року в розмірі 55846 грн. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного від 07.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року у справі № 809/1059/15, це рішення визнано протиправним та скасовано (а.с. 34 - 38).

Долинською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Мілвуд» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2014 року, про що 17.03.2015 року складено акт №446/09-05-15/37322161. 27.03.2015 року Долинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000531500 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 288664 грн. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 року визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Долинської ОДПІ №0000531500 від 27.03.2015 року (а.с. 42 - 47).

Крім того, Долинською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Мілвуд» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2015 року, про що 28.04.2015 року складено акт №755/09-05-15/37322161. 14.05.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001991500 про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 37425 грн. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2015 року у справі № 809/2054/15, податкове повідомлення-рішення Долинської ОДПІ за №0001991500 від 14.05.2015 року визнано протиправним та скасовано (а.с. 52 - 58).

Листом № 56/№/09-05-15/43 від 11.01.2016 року Долинська ОДПІ повідомила позивача про те, що відповідно до Порядку визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1128 від 14.11.2014 року, ТзОВ «Мілвуд» по декларації за листопад 2015 року в сумі 434171 грн. відповідає критеріям та підпадає під автоматичне бюджетне відшкодування (а.с. 48).

18.02.2016 року ТзОВ «Мілвуд» відшкодовано в повному обсязі бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації жовтень та грудень 2014 року.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 200.12 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З аналізу наведених норм вбачається, що у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені статтею 200 Податкового кодексу України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Порядок нарахування та погашення пені закріплено в Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюється органами державної податкової служби, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України №953 від 17.12.2010 року .

Пунктом 2.6. Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 року за №953 передбачено, зокрема, що «пеня, визначена пуктом 2.1.1 пункту 2.1 цього розділу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті». Крім того, згідно п. 200.23 ст. 200 ПКУ «суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.»

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Y = (SK : 100% U 1,2) : R, де Y - сума пені, що нараховується (округлюється до другого знака після коми), S - фактично невідшкодована сума бюджетної заборгованості, K - кількість днів затримки відшкодування, U - ставка НБУ, що діяла на день виникнення заборгованості, 1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120% річних, R - кількість днів у календарному році.

Отже, за липень 2014 року розмір пені за становить 2356 грн., за вересень 2014 року слід нарахувати пеню в сумі 26552 грн., за жовтень 2014 року слід нарахувати пеню в сумі 58591 грн., за листопад 2014 року - в сумі 193029 грн., за листопад 2015 року - в сумі 1570 грн., за січень 2015 року - в сумі 52553,90 грн.

Слід зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 16.09.2015 року у справі за позовом ПАТ «Донагроімпекс» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, ГУ Державної казначейської служби України в Донецькій області, управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 року, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки, сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.

Відшкодування з Державного бюджету України надмірно сплаченого ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Така правова позиція висловлена і в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України про стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до положень ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, суд не вправі постановити рішення про стягнення коштів, що є предметом позову у даній справі з Державного бюджету України.

Крім того, позивач пред'явив позов тільки до Долинської ОДПІ і судом першої інстанції при вирішенні справи не було залучено до участі у справі в якості відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, яке є розпорядником бюджетних коштів.

Суд апеляційної інстанції не вправі здійснювати заміну неналежного відповідача або залучати другого відповідача, до якого не були пред'явлені позовні вимоги, оскільки тим самим фактично змінюється суть позову і залучена на стадії апеляційного розгляду особа фактично втрачає право на розгляд у суді першої інстанції, що явно суперечить принципам здійснення судочинства та суті апеляційного розгляду справи, а також прямо суперечить вимогам статті 195 КАС України.

Враховуючи викладене, в межах даної справи суд апеляційної інстанції позбавлений можливості зобов'язати казначейську службу, як розпорядника бюджетних коштів, вчинити будь-які дії щодо відновлення прав позивача.

При цьому позивач вправі пред'явити окремий позов щодо невиплати коштів з бюджету після нарахування пені податковою інспекцією.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, слід зобов'язати відповідача нарахувати позивачу пеню за період липень 2014 року - листопад 2014 року, листопад 2015 року в сумі 334651,90 грн.

Також необхідно зазначити, що доводи апелянта про подвійне включення до позовних вимог сум пені за листопад 2014 року знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції. Так цей спір вже було вирішено Івано-Франківським окружним адміністративним судом постановою від 24 лютого 2016 року та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі № 809/4406/15 в частині стягнення за однаковий період в сумі 2464,32 грн.

Отже в цій частині провадження у справі слід закрити відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Відповідно до ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити частково та скасувати оскаржувану постанову, прийнявши нову про часткове задоволення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області задовольнити частково, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у справі № 809/252/16 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілвуд» задовольнити частково.

Зобов'язати Долинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області нарахувати пеню на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 334651 (триста тридцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят одна) гривня 90 (дев'яносто) копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Закрити провадження у справі про стягнення пені за листопад 2014 року в сумі 2461 (дві тисячі чотириста шістдесят чотири) гривні 32 (тридцять дві) копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді Р.Й. Коваль

І.В. Глушко

Повиний текст виготовлено 21 березня 2017 року.