Ухвала суду № 65488651, 23.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/16049/16

Суддя доповідач Губська Л.В.

У Х В А Л А

23 березня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної міграційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом громадянина Сирії ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 січня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2017 року апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 січня 2017 року - залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання суду оригіналу квитанції про оплату судового збору в розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», а саме 606 грн. 32 коп.

22 березня 2017 року до суду надійшло клопотання від Державної міграційної служби України про відстрочення строку сплати та продовження строку для усунення недоліків, у зв'язку з тим, що відкритих асигнувань не вистачає для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат законодавцем передбачено, що суд зобов'язаний з'ясувати майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан.

Якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, то суд відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України може прийняти рішення, яким звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що у клопотанні апелянта відсутні докази неможливості сплати судового збору, визначенні ст. 88 КАС України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015р., зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні достатні правові підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Згідно статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений.

У зв'язку з викладеним, суд вважає за доцільне продовжити відповідачу строк на виправлення недоліків, зазначених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, керуючись статтями 102, 108, 186, 189, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання Державної міграційної служби України - задовольнити частково.

2. Продовжити Державній міграційній службі України строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів, починаючи з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Роз'яснити апелянту, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: Л.В. Губська