Ухвала суду № 65488520, 23.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4082/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

23 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування наказу від 16.09.2015 № 813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США НОМЕР_2 від 26.02.2015, укладеного між позивачем та публічним акціонерним банком "Дельта Банк"; визнання протиправними дій щодо включення відносно позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, лише частини суми відшкодування у розмірі 66,61 грн. замість 140870 грн. 80 коп.; зобов'язання внести зміни до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду відносно позивача, включивши суму відшкодування у розмірі 140 870 грн. 80 коп. замість 66,61 грн., та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача щодо зміни розміру належних йому сум відшкодування за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16 вересня 2015 року № 813 в частині визнання нікчемним договору № 006-16394-260215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 26 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та публічним акціонерним банком "Дельта Банк". Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо включення відносно ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, лише частини суми відшкодування у розмірі 66,61 грн. замість повної суми відшкодування в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000,00 грн. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щодо зміни розміру належних йому сум відшкодування за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000,00 грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача, при цьому вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року - без змін.

Отже, у частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржене.

За правилами ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом установлено, що між позивачем (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США НОМЕР_2 від 26.02.2015, за умовами якого вкладник розміщує по 27.05.2015 на вкладному рахунку суму у розмірі 5245,00 доларів США.

Також, між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" підписана додаткова угода №1 від 26.02.2015 до договору банківського вкладу (депозиту) НОМЕР_2 від 26.02.2015, згідно з якою сторони домовились викласти п. 1.8 договору в такій редакції "зарахування Вкладнику на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного рахунку Вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору".

Відповідно до платіжного доручення №46533314 від 26.02.2015 на рахунок позивача перераховано 5 245,00 доларів США, призначення платежу: переказ коштів від ОСОБА_5.

Також, між позивачем (клієнт) та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку від 17.02.2015 №012-16394-170215, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26203702949608 у доларах США.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення № 51 про запровадження з 03.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.

Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015. В подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08.04.2015 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", яким тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03. 2015 до 02.09.2015 включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 включно.

На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10. 2015 року.

На адресу позивача надійшло повідомлення №8821/1010 від 23.09.2015 про нікчемність правочину, згідно з яким ПАТ "Дельта Банк" повідомило позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) НОМЕР_2 від 26.02.2015. В подальшому позивач дізнався, що до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, включена лише частина суми відшкодування у розмірі 66,61 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов частково, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) не знайшли підтвердження під час вирішення справи, як наслідок, визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) є безпідставним, а отже вся сума вкладу в межах гарантованої Фондом суми мала бути включена Уповноваженою особою до переліку вкладників

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

При цьому вичерпний перелік підстав, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку вважаються нікчемними, наведено у частині 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

За правилами п. 1 ч. 4 ст. 38 цього Закону Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Як встановлено судом, на виконання наведених вимог було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "Дельта Банк", за результатами роботи якої складено протокол від 15.09.2015, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік в яких наведено Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.

З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду Уповноваженою особою Фонду наказом від 16.09.2015 № 813 (зі змінами згідно з наказом від 22.09.2015 №836) визнано нікчемними правочини (договори) відповідно до переліку, в тому числі договір банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 № 006-16394-260215, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до повідомлення від 23.09.2015 № 8821/1010 зазначений договір визнано нікчемним на підставі положень п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в силу яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Проте, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами тих обставин, що умови договору банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 № 006-16394-260215 передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку

Вкладом, розміщеним на індивідуальній основі або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайний, може вважатися лише вклад, який запропонований окремій особі на підставі, зокрема, окремих рішень уповноважених осіб банку тощо, тобто такі умови не пропонуються публічно невизначеному колу осіб. У разі неприйняття банком будь-яких документів, у яких фіксуються пільги для певних клієнтів банку (відсутності доказів), такі умови договору не можна вважати індивідуальними.

Отже обставини щодо наявності визначених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження.

При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що доводи відповідача щодо отримання певних переваг перед іншими вкладниками стосуються не позивача, а іншої особи, а відтак, не можуть бути враховані при вирішенні даної справи.

В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46533314 від 26 лютого 2015 року про перерахування на рахунок позивача коштів в сумі 5245 доларів США.

Отже, кошти було перераховано до запровадження тимчасової адміністрації.

Статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за №1172/8493 кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Водночас, відповідно до частин 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем доказів на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_5 щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону не надано.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що оспорювана угода укладена 26.02.2015, тобто після прийняття рішення про визнання ПАТ "Дельта Банк" проблемним, а тому є підстави вважати її укладеною з порушенням вимог, що були встановлені Національним Банком України, у зв'язку з чим і визнано укладений договір нікчемним.

З цього приводу суд небезпідставно звернув увагу на те, що за правилами статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Крім того, за змістом положень Закону України «Про банки і банківську діяльність», Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346, ними не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Отже, враховуючи, що доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) не знайшли підтвердження під час вирішення справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що наказ від 16.09.2015 №813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) НОМЕР_2 від 26.02.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Положеннями частин 2-6 цієї норми у відповідній редакції передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З урахуванням встановлених обставин щодо безпідставності визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) позивача, а також зважаючи на наведені правові норми, суд дійшов правильного висновку, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадиров В.В. зобов'язаний надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_3, стосовно якої необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. При цьому судом встановлено, що вся сума вкладу в межах гарантованої Фондом суми мала бути включена Уповноваженою особою до переліку вкладників. Проте, в порушення норм чинного законодавства, відповідачем включено лише частину суми відшкодування у розмірі 66,61 грн.

Обов'язок подання додаткової інформації передбачено п. 6 розділу 3 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затверджено рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 N 14.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог законним і обґрунтованим.

Оскільки під час апеляційного провадження не встановлено порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, апеляційний суд не вбачає необхідності для виходу за межі доводів апеляційної скарги відповідача.

Крім іншого, колегія суддів погоджується із висновком Окружного адміністративного суду міста Києва про відступ від правової позиції, викладеної у постановах Верховного суду України від 15.06.2016 у справі № 826/201410/14 та від 06.02.2016 у справі №826/2043/15 щодо неналежності розгляду даної категорії справ в порядку адміністративного судочинства з огляду на таке.

Відповідно до другого абзацу ч. 1 ст. 244-2 КАС суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Висновок Верховного Суду України у зазначеній постанові зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вищевказані спірні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку належить розглядати в порядку ГПК України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Частиною 3 ст.2 даного Закону встановлено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом розгляду даної справи є правовідносини, врегульовані Законом України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", який є спеціальним, та, яким врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини, які складаються між Фондом, банками та Національним банком України.

Частина восьма статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на банки не поширюється.

Відповідно, правові аспекти застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" є відмінними, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження.

Частиною 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що спір, предметом якого являється перевірка законності дій та рішень посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виконання покладених на неї владно-управлінських функцій у сфері реалізації публічних інтересів держави на відповідність законам України та іншим нормативно-правовим актам, підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 23.03.2017

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.