Ухвала суду № 65488456, 22.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24890/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.

при секретарі: Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, про: визнання протиправними дій відповідача щодо застосування наслідків нікчемності договору, які виразилися у не включенні позивачки до загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за договором за рахунок Фонду;

зобов'язання відповідача надати до Фонду додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 156000,00 грн. за рахунок коштів Фонду позивачці за договором.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо застосування наслідків нікчемності до договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" №003-29544-200215 від 20 лютого 2015 року;

зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

в іншій частині позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

У відповідності до ст. 195 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 20.02.2015 року між позивачкою та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір, за яким сума вкладу складає 6000 доларів США, вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок по 19.08.2015 року включно, процентна ставка становить 5,5% річних (а.с. 12).

Платіжним дорученням від 20.02.2015 року №46202490 підтверджується факт внесення коштів за договором на рахунок позивачки (а.с. 13).

На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" від 02 березня 2015 року №150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с.69).

02.03.2015 р. виконавчою дирекцією прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" №51, на підставі якого, з 03.03.2015 р. розпочато процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В. (а.с. 71).

В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" від 08 квітня 2015 року №71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" внесено зміни, виклавши пункт 2 цього рішення у такій редакції: "2. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно." (а.с.72).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" від 03 серпня 2015 року №147 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно (а.с.72).

В період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" позивачкою встановлено, що її не включено до списку вкладників, які отримують кошти у межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду.

Згідно витягу з Протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" №408 від 15 вересня 2015 року, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» від 29.05.2015 р., комісія дійшла висновку, що договори банківських вкладів, укладені між банком та фізичними особами після 16 січня 2015 року включно, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є одночасно кредиторами банку, є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) (а.с.56).

До того ж, Комісією вирішено затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, в тому числі й договір, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та позивачкою.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомленням від 23.09.2015 року №8821/3370 позивачку повідомлено про нікчемність правочину, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», згідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України №4452-VI (а.с.93).

Наказом Уповноваженої особи Фонду "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" №813 від 16 вересня 2015 року вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI згідно переліку, наведеного в додатку №1, в якому, зокрема, міститься інформація про договір, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та позивачкою.

Надалі, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 02 жовтня 2015 року №664, виконавчою дирекцією Фонду 02 жовтня 2015 року прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" №181.

Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В. строком на 2 роки, з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для не включення позивачки до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду.

В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. До того ж, вказує, що договір, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та позивачкою є нікчемним з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, а тому остання не може бути включена до переліку вкладників на відшкодування гарантованої суми коштів за рахунок Фонду.

Вирішуючи питання щодо правомірності таких дій, колегія суддів виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулююються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон 4452-VI). Згідно із положеннями статті 2 цього Закону, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону. Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 статті 27 Закону 4452-VI). Згідно з ч. 2 статті 27 Закону 4452-VI, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 статті 27 Закону 4452-VI). Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 №14 (далі - Положення №14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2012 року за №1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Згідно з п. 4 р. ІІІ Положення № 14, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Між тим, відповідно до п. 3 р. ІІІ вказаного Положення № 14, передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Відповідно до п. 4 р. ІІІ Положення № 14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Щодо визнання нікчемним договору, укладеного між позивачкою та відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У ч. 1 та 2 ст. 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До того ж, у п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, а також звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку. Частинами 2, 3 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, в тому числі, з таких підстав: зокрема, банк до дня визнання його неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Уповноваженої особи Фонду від 16.09.2015 року №813 визнано нікчемним договір, укладений позивачкою, в силу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, а саме оскільки кошти на рахунок позивачки надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок іншою фізичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.

Так у відповідності до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, в тому числі якщо, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

На думку відповідача, у справі, що розглядається, перевага надана банком не безпосередньо позивачці, а третій особі - кредитору цього банку у вигляді можливості отримати останнім кошти від Фонду в межах гарантованої суми.

З даного приводу колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б існували станом на момент укладення правочину, та містили відомості про покладення в основу договірних зобов'язань зарахування конкретної суми коштів з конкретного рахунку конкретної особи - кредитора ПАТ «Дельта Банк».

За відсутності таких доказів, колегія суддів вважає справедливим твердження позивачки про непритаманність правочину ознак нікчемності, оскільки саме його умови не передбачають жодних пільг та переваг ні для будь - яких третіх осіб, ні для самої позивачки.

В свою чергу, відповідач, фактично, не погоджується з проведенням операції працівниками банку по перерахуванню коштів з рахунку третьої особи всупереч п. 5.11 Правил банківського обслуговування у ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника за вкладами на ім'я особи, законним представником якої він є, крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або продуктами банку).

Однак, вказана обставина не може бути прийнята колегією суддів в якості беззаперечного доказу нікчемності правочину в силу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, оскільки, відповідачем не доведено, а самими умовами договору не підтверджено існування наміру банку та позивача безпосередньо в момент укладення правочину надати таким укладенням пільги чи переваги одному з кредиторів банку.

В свою чергу, на думку колегії суддів, вклад в розумінні ст. 177 ЦК України є власністю особи та позбавлення цієї власності за умови відсутності спору про право щодо нього є неприпустимим.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком відповідача та вважає безпідставним посилання Уповноваженої особи Фонду на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI як встановлену підставу визнання договору банківського вкладу нікчемним.

Отже, колегія суддів звертає увагу на той факт, що Уповноваженою особою Фонду не доведено факт наявності правових підстав для не включення позивачки до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування за рахунок Фонду.

Разом з тим, Положенням №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування наслідків нікчемного правочину у вигляді невнесення інформації про ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення позову в частині його оскарження, а тому постанову суду необхідно залишити без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 23.03.2017 року

Головуючий суддя: Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.