Ухвала суду № 65488210, 21.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/19944/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко Т.М.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 16 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства соціальної політики України про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому просив: визнати нечинним рішення Комісії зі спірних питань встановлення статусу особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 28.07.2016 року № 99, як такого, що прийняте з порушенням законодавства та органом у якого відсутні повноваження; притягнути до адміністративної відповідальності директора Департаменту Мінсоцполітики Дейнегу О.П. за порушення Закону України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації»; зобов'язати відповідача виконати запит на отримання інформації, надавши копію протоколу Комісії від 28.07.2016 року №99 та всі Укази Президента та Постанови КМУ, на які посилається відповідач у своєму листі від 07.11.2016 року №603/20/132-16, а оригінал надати суду для ознайомлення; залучити до розгляду в якості свідків всіх членів Комісії, присутніх на засіданні 28.07.2016 року; стягнути з відповідача кошти на відшкодування втрачених виплат та пільг в розмірі 10 000 грн., а також моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.; з метою забезпечення позову, на час розгляду справи, призупинити дію рішення (протоколу від 28.07.2016 року № 99) та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві адміністрації відізвати свої листи про призупинення виплат та скасування пільг; звернутися до правоохоронних органів з заявою про порушення кримінальної справи щодо злочинів здійснених працівниками Мінсоцполітики та його місцевих підрозділів Конституції України та вчинені ними службових злочинів ( не виконання рішення судів, зловживання владою, службовий підлог і інших...); звернутися до Міністерства Юстиції України з вимогою про скасування реєстрації наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 17.05.2006 року №187, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 30.05.2006 року. №626/12500, як такого, що не відповідає законодавству України та порушує конституційні права громадян та щодо виконання Закону України «Про очищення влади» (про люстрацію); зобов'язати відповідача скасувати наказ від 06.07.2016 року № 740 «Про затвердження складу Комісії...», як такого, що прийнятий з перевищенням повноважень - не відповідає вимогам Постанови КМУ від 20.011997 року № 51 (за згодою, без згоди...), крім того, така Комісія не може існувати (в Положенні про міністерство не вказано і нове положення про Комісію не розроблено і не зареєстровано); ініціювати звернення до Конституційного Суду України щодо визнання неконституційними зміни до ст.10 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (не відповідає положенню ст. 22 Конституції України).

Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 16 лютого 2017 року справу передано до Окружного адміністративного суду м. Києва за підсудністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову в даній справі є визнання нечинним рішення Комісії зі спірних питань встановлення статусу особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; притягнення до адміністративної відповідальності директора Департаменту Мінсоцполітики Дейнегу О.П. за порушення Закону України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації»; зобов'язання відповідача виконати запит на отримання інформації; стягнення з відповідача коштів на відшкодування втрачених виплат та пільг в розмірі 10 000 грн., а також моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві адміністрації відізвати свої листи про призупинення виплат та скасування пільг; зобов'язання звернутися до правоохоронних органів з заявою про порушення кримінальної справи щодо злочинів здійснених працівниками Мінсоцполітики та його місцевих підрозділів Конституції України та вчинені ними службових злочинів; зобов'язання звернутися до Міністерства Юстиції України з вимогою про скасування реєстрації наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 17.05.2006 року №187; зобов'язання скасувати наказ від 06.07.2016 року № 740 «Про затвердження складу Комісії...»; ініціювати звернення до Конституційного Суду України щодо визнання неконституційними зміни до ст.10 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд першої інстанції під час прийняття ухвали про передачу справи на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва дійшов висновку, що дана справа не підсудна Голосіївського районного суду м. Києва як адміністративному суду, а підсудна окружному адміністративносу суду, оскільки відповідачем по справі виступає орган державної влади, а вимога щодо визнання дій Міністерства соціальної політики України відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України справу повинен розглядати окружний адміністративний суд.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Водночас, п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: 1) однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам; 2) про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, іхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії, розглдаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Отже, аналіз викладеного вказує, що зазначені правовідносини є публічно-правовими, а справи зі спорів, що виникають між суб'єктами цих відносин, є адміністративними, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в силу приписів ч. 1 ст. 21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративному суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з такими порушеннями, не є компетентним у її розгляді.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновкум суду попередньої інстанції про наявність правових підстав для передачі даної справи на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва згідно правил предметної та територіальної підсудності.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 16 лютого 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 16 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 22 березня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.