Постанова № 65488160, 22.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ікорська Є.С.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року справа № 263/16525/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду Донецької області від 30 січня 2017 року у справі № 263/16525/16-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання незаконними дії, зобов'язання вчинити певні дії щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2016 року ОСОБА_3 (далі - позивач, заявник) звернувся до Жовтневого районного суду Донецької області з уточненим адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі - відповідач, управління) про визнання незаконними дії, зобов'язання вчинити певні дії щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.2-4, 28).

Постановою Жовтневого районного суду Донецької області від 30 січня 2017 року позов задоволений, визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя № 873 від 19 грудня 2016 року про відмову в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 07 вересня 2015 року (а.с.37-39).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що врахувати до пільгового стажу по Списку № 1 період роботи з 05 травня 1986 року по 14 квітня 1992 року на Орендованому підприємстві «Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників» не має можливості у зв'язку з відсутністю визначення характеру роботи протягом робочого дня або не менше 80% робочого часу (а.с. 41-42).

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, звернулись з клопотанням про розгляд справи в суді апеляційної інстанції за їх відсутності.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - змінити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

ОСОБА_3 з 05 травня 1986 року по 14 квітня 1992 року працював на «Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників», оператором отримання штапельного скловолокна 4-5 розряду.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.

07 вересня 2015 року заявник звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області з заявою про призначення пенсії вдповідно до вимог пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням в.о. начальника Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області № 168 від 17 вересня 2015 року в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 заявнику відмовлено. Відмова мотивована тим, що довідка № 87/887 від 07 листопада 2004 року, про підтвердження факту роботи позивача на підприємстві «Костянтинівський завод скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» за період з 05 травня 1986 року по 14 квітня 1992 року за Списком № 1 надана архівним відділом Костянтинівської міської ради. Вказане підприємство згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не ліквідоване. Таким чином, згідно наданих довідок № 109, 110 від 30 липня 2015 року про підтвердження наявного трудового стажу на пільгових умовах пільговий стаж позивача складає 6 років 4 місяці 15 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком за Списком № 1 згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

06 червня 2016 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя постановлено рішення згідно з яким позовна заява ОСОБА_3 до Орендного підприємства «Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників» в особі арбітражного керуючого, що керує санацією, ОСОБА_4, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про зобов'язання видати уточнюючу довідку, що підтверджує особливі умови праці - задоволена частково. Зобов'язано Орендне підприємство «Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників» в особі арбітражного керуючого, що керує санацією, ОСОБА_4 надати ОСОБА_3 за період роботи з 5 травня 1986 року по 14 квітня 1992 року уточнюючу довідку про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, оформленої відповідно до вимог «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи Костянтинівським об'єднаним управлінням Пенсійним фондом України Донецької області проведена зустрічна перевірка достовірності документів про пільговий стаж для призначення пенсії за довідкою від 30 травня 2016 року № 05-07-07/214 за період роботи на Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників з 04 лютого 1986 року по 14 квітня 1992 року та про заробітну плату за довідкою від 03 березня 2016 року № 05-07-07/161 за період з травня 1986 року по квітень 1992 року, наданих архівним відділом на ім'я ОСОБА_3, про що складено відповідний акт. За результатами даної перевірки встановлено, що Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників з 01 жовтня 1994 року перейменовано в Орендне підприємство «Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників» згідно з наказом від 18 вересня 1997 року № 570. На момент проведення перевірки документи по підприємству передані на архівне збереження до архівного відділу Костянтинівської міської ради. Перевіркою достовірності довідки від 30 березня 2016 року № 05-07-07/214 про стаж для обчислення пенсії встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно був прийнятий на Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-розстріляних робітників (скорочена назва - КЗСВ) з 04 лютого 1986 року в цех № 1 електромонтером 4 розряду (наказ від 30 січня 1986 року № 18-к), з 05 травня 1986 року переведений в цех № 4 оператором отримання штапельного скловолокна 4 розряду (наказ від 28 квітня 1986 №68-к), з 04 серпня 1988 року (згідно з записом особової картки форми № Т-2) в цех № 3 також оператором отримання штапельного скловолокна 4 розряду (наказ від 03 серпня 1988 № 241), але в самій книзі наказів (справа № 1461 за 1988 рік, накази з № 7 по № 1297) наказ за № 241 відсутній, з 29 серпня 1988 року присвоєно 5 розряд оператора отримання штапельного скловолокна (наказ від 29 серпня 1988 № 522-к). Звільнений з роботи з 14 квітня 1992 року за власним бажанням (наказ від 14 квітня 1992 № 347). У відповідності до п.3 Порядку № 383 періоди роботи працівника ОСОБА_3 за спеціальностями електромонтера та оператора отримання штапельного волокна можуть бути зарахованими до пільгового стажу згідно зі Списками, що діяли на період роботи особи. Робота за професіями:

- електромонтера зараховується до пільгового стажу у відповідності до розділу XIX «Скляне і фарфоро-фаянсове виробництво», підрозділу 1 «підготовка скломаси», п. «а» «робітники» - «електромонтери чергові по обслуговуванню технологічного обладнання» як «електрики чергові та ремонтні» по Списку № 2 - робота зі шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах»;

- оператора отримання штапельного волокна зараховується до пільгового стажу у відповідності до розділу ХV «Скляне і фарфоро-фаянсове виробництва», підрозділу 2 «виробництво базальтового волокна, скловолокна, скловати і виробів з них», п. «а» «робітники, зайняті у технологічних процесах, вказаних виробництв» та коду професії 115102а-17531 по Списку № 1 - робота з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення».

У особовій картці ТМФ № Т-2 відображені дані щодо прийняття на роботу, звільнення, переведення, підвищення розряду, надання працівнику чергових відпусток, що підтверджуються перевіреними наказами по особовому складу та архівними розрахунковими листками по нарахуванню заробітної плати (табельний номер 2252), накази про надання безоплатних відпусток відсутні.

За відсутністю табелів обліку робочого часу, або іншої документації щодо обліку зайнятості працівників повний робочий день у шкідливих умовах праці, підтвердити повну зайнятість тільки за даними розрахункових листків не можливо. У розрахункових листках не відображається кількість відпрацьованих днів, а також кількість днів відпусток, лікарняних, перехідних за попередні місяці. Вказуються «умови праці» за кодом 12, професія за кодом 690 та тарифний розряд. Згідно з перевіреними розрахунковими листками працівник в середньому відпрацьовував за місяць 144-150 годин, йому щомісячно нараховувалася заробітна плата, крім січня 1987 року (у перевірених книгах наказів за грудень 1986 року - березень 1987 року ніякої інформації щодо змін режиму роботи працівника ОСОБА_3 немає). Таким чином, за даними перевірки довідки від 30 березня 2016 року № 05-07-07/214 щодо підтвердження умов праці працівника ОСОБА_3, розбіжностей не встановлено: дані щодо безоплатних відпусток дійсно відсутні, але підтвердити зайнятість працівника у шкідливих умовах праці повний робочий день або не менше 80% робочого часу не можливо за відсутністю відповідних документів (табелі обліку робочого часу, наряди, журнали обліку роботи працівників у шкідливих умовах, тощо). Підстав для зарахування періоду роботи за січень 1987 року у стаж роботи, що надає право на пільгове пенсійне забезпечення, також немає по причині відсутності відповідних документів. Перевіркою довідки про заробітну плату для призначення пенсії працівнику ОСОБА_3 від 03 березня 2016 року № 05-07-07/161 за період роботи з травня 1986 року по квітень 1992 року шляхом співставлення (суцільно) з архівними розрахунковими листками за табельним номером 2252 встановлено, що у вказаному періоді йому дійсно нараховувалася заробітна плата (найменування виміру грошових одиниць у розрахункових рахунках відсутні) за фактично відпрацьований час, а також здійснювалися заохочувальні, компенсаційні та інші виплати, передбачені діючим законодавством. В суму заробітку для обчислення пенсії включені усі види виплат по заробітній платі, на які згідно зі статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (зі змінами), нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів (крім сум лікарняних) на день отримання заробітної плати.

За період з травня по грудень 1986 року заробітна плата нарахована на картках форми МСБ 1 в ручному варіанті, а за період з лютого 1987 по квітень 1992 року - у печатному варіанті у вигляді розрахункових листків. Заробітна плата за січень 1987 року не нарахована, інформації щодо причини відсутності нарахувань немає.

В архівних справах за кожний рік вкладена роздруківка кодів нарахувань та утримань, але деякі коди, за якими здійснювалися нарахування доходу (наприклад, за 1987 рік відсутні коди нарахувань: 39, 75,45, 42, 55, 58, 61, 39, за 1988 рік - 42, 57, 58, 61, 139, 461, 460, 477), в розшифровках відсутні, тобто не всі види виплат можна ідентифікувати.

З працівника щомісячно, починаючи з січня 1991 року здійснювалися утримання страхового збору у розмірі 1% з сукупного доходу, що відображено у розділі «утримано» (810 шифр видів утримань).

Перевіркою встановлено розбіжності щодо сум заробітку для обчислення пенсії, а саме: сума 24,53 за жовтень 1990 року дописана до загальної суми і розрахунковому листку олівцем, без коду нарахувань, не завірена підписом відповідальної особи, тому не може бути врахована в суму заробітку для обчислення пенсії; у квітні 1991 року сума заробітку завищена на 205,56, оскільки це дохід за березень 1991 (вказана сума була дописана у олівцем у розрахунковому листку за березень, тому по архівній довідці заробітна плата відображена двома сумами: 137,68 і 205,56). Фактично згідно з розрахунковим листком за березень 1991 року нараховано доходу 137,68, а за квітень - в сумі 650,36, в т.ч. за березень - 205,56, тобто за березень сума заробітку вказана правильно, а за квітень становить 444,80.

Таким чином, за результатами перевірки архівної довідки про заробітну плату працівника ОСОБА_3 від 03 березня 2016 року № 05-07-07/161 встановлено розбіжності в частині безпідставно відображеної суми доходу 24,53 грн. у жовтні 1990 року та завищення суми заробітку у квітні 1991 року на 205,56 грн.

В порядку добровільного виконання рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06 червня 2016 року керуючим санацією ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3 видана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 33/64Б/10/16 від 26 жовтня 2016 року.

01 листопада 2016 року до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 07 вересня 2015 року, позивачем надані письмові пояснення з наданням оригіналу довідки № 33/64Б/10/16 від 26 жовтня 2016 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Проте, рішенням в.о. начальника Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області № 873 від 19 грудня 2016 року в призначені пенсії заявнику за віком по Списку № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відмовлено за відсутності необхідного пільгового стажу. Відмова мотивована тим, що врахувати пільговий стаж позивача з 05 травня 1986 року по 14 квітня 1992 року на Орендованому підприємстві «Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників» не має можливості, у зв'язку з відсутністю визначення характеру праці протягом повного робочого дня або не менше 80% робочого часу.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття Управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого, абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок.

За правилами частини 1 статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційне наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку).

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року №18-1 (далі - Порядок №18-1).

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років) (пункт 2 Порядку №18-1).

Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

З системного аналізу наведених норм та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач протиправно не врахував період роботи позивача з 05 травня 1986 року по 14 квітня 1992 року, оскільки у наказах про прийняття позивача на роботу та його переведення не зазначено, що він має працювати не повний робочий день, а за обмеженим графіком, тобто, у суда не виникає сумнівів, що позивач у спірний період працював повний робочий день.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Колегія суддів наголошує, що у довідці № 33/64/Б/10/16 від 26 жовтня 2016 року, яка міститься в матеріалах справи та була надана позивачем Управлінню зазначено що ОСОБА_3, працював повний робочий день на Орендному підприємстві «Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників» і за період з 05 травня 1986 року по 14 квітня 1992 року виконував технологічний процес в виробництві базальтового волокна, скловолокна, скловати і виробів з них за професією оператор отримання штемпельного скловолокна 4-го та 5-го розряду.

Зазначення у даній довідці відомостей про відсутність необхідних документів та не можливість підтвердити зайнятість ОСОБА_3 у шкідливих умовах праці з повним робочим днем або не менше 80% робочого часу, що підтверджується актом зустрічної перевірки документів про пільговий стаж №77/06-06 від 30.05.2016 року Костянтинівським ОУПФУ Донецької області, не може бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії, оскільки трудова книжка, накази про прийняття позивача на роботу та його переведення у яких не зазначено, що він має працювати не повний робочий день є достатніми і належними доказами у підтвердження факту роботи позивача за професією оператор отримання штемпельного скловолокна 4-го та 5-го розряду з повним робочим днем, яка відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується до пільгового стажу по Списку № 1.

Зазначене свідчить про те, що спірний період роботи позивача підлягає зарахуванню як пільговий стаж, відповідно до вимог пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач вперше звернувся до відповідача за призначенням пенсії 7 вересня 2015 року, тобто відповідно до вимог частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа підлягає задоволенню з 01 вересня 2015 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні в даті, з якої необхідно призначити пенсію, не з 07 вересня 2015 року, як помилково було зазначено судом першої інстанції, а з 01 вересня 2015 року, відповідно до вимог частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте такий помилковий висновок суду в цій частині не призвів до неправильного вирішення по суті справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання пільгового стажу позивача за період 05 травня 1986 року по 14 квітня 1992 року.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду Донецької області від 30 січня 2017 року у справі № 263/16525/16-а - задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду Донецької області від 30 січня 2017 року у справі № 263/16525/16-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання незаконними дії, зобов'язання вчинити певні дії щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах - змінити.

В абзаці 3 резолютивної частини замість «07 вересня 2015 року» зазначити « 01 вересня 2015 року».

В іншій частині постанову Жовтневого районного суду Донецької області від 30 січня 2017 року у справі № 263/16525/16-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова