Ухвала суду № 65488152, 22.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року справа №805/2796/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., суддів: Ханової Р.Ф., Гайдара А.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року по справі № 805/2796/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» (далі - позивач, ПАТ «ПАТ «АЗМК») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Красноармійська ОДПІ) з вимогами про визнання протиправними дії Ясинуватської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, які полягають у складені податкової вимоги про сплату боргу з орендної плати узгоджених зобов'язань за землю стосовно суб'єкта господарювання ПАТ «АЗМК»; визнати нечинною та протиправною та скасувати податкову вимогу № Ю-14-25 від 02.07.2015 року (арк. справи 4-8).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року вказаний адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 02.07.2015 року №14-25. В іншій частині позовних вимог відмовлено (арк. справи 106-107).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач (далі - апелянт) подав апеляційну скаргу, в доводах якої зазначив, що позивач у відповідності до пункту статті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України повинен сплачувати орендну плату за землю яку самостійно задекларував в податковій декларації, отже контролюючим органом правомірно складено вимогу про сплату боргу позивачем, з урахуванням чого просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. справи 113-114).

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Сторони до судового засідання з розгляду справи не з'явились, належним чином повідомлені про розгляд справи, з урахування чого справа розглядається в порядку письмового провадження на підстав наявних у ній документів.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що Публічне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» (ідентифікаційний код 00130636, 86060, Донецька обл., місто Авдіївка, вулиця Маяковського, будинок 94) зареєстроване юридичною особою 22.06.1994 року.

05 лютого 2014 року позивачем до Ясинуватської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (правонаступником якої є відповідач) подана податкова декларація з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік з щомісячною сплатою по 37 667,60 грн. орендної плати за земельні ділянки.

08 травня 2015 року позивачем до Ясинуватської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області подана податкова декларація з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до якої відповідач визначив щомісячну сплату по 37 667,60 грн. за орендну плату за земельні ділянки.

02 липня 2015 року Ясинуватською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (правонаступником якої є Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області) винесена податкова вимога № 14-25, якою повідомлено ПАТ «АЗМК», що станом на 01 липня 2015 року сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням з орендної плати з юридичних осіб становить 346 351,68 грн. (арк. справи 9). З договору оренди вбачається, що місце знаходження земельних ділянок - м.Авдіївка (арк. справи 77-92)

З пояснень відповідача до вказаної вимоги вбачається, що заборгованість по вказаній вимозі утворилась в результаті несплати орендної плати з юридичних осіб самостійно задекларованій у вказаних вище деклараціях за періоди: вересень 2014 року - грудень 2014 року, січень-2015 року - травень 2015 року.

Таким чином спірним питанням в даній справі є звільнення суб'єкта господарювання від орендної плати за користування земельною ділянкою, яка розташована у м. Авдіівці за періоди з вересня 2014 року по травень 2015 року.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало м. Авдіївка, на території якої розташована земельна ділянка ПАТ «АЗМК», за яку останній відповідно до договору оренди платить оренду, яку задекларував в декларації.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), м. Авдіївка також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З наведеного вбачається, що платники земельного податку, які перебувають на обліку у фіскальних органах, а земельна ділянка оренду за яку вони сплачують знаходиться на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, то вони на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плати за землю державної або комунальної власності з 14 квітня 2014 року.

Крім того, 08 червня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17.05.2016 року № 1365-VIII, пунктом 2 якого тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції:

«Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону»; «Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».

Статтю 4 Закону № 1669 доповнено частиною четвертою такого змісту: «Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно вказаного розпорядження, місто Авдіївка, де розташована земельна ділянка позивача, включено до зазначених Переліків, тобто з 08 червня 2016 року позивач також є звільненим від сплати земельного податку.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи позивачем на виконання вищенаведеної статті надіслано на адресу відповідача 20 березня 2017 року три уточнюючі декларації за періоди: 2014 (з серпня 2014 року по грудень 2014 року), 2015 та 2016 рік в яких вказали про завищення підприємством суми, визначеної в раніше поданих деклараціях за вказаний період.

Крім того в матеріалах даної адміністративної справи наявні Сертифікати ТПП від 23 вересня 2014 року № 3287/05-4 (Сертифікат № 601), яким засвідчено позивачу (без кінцевої дати) настання обставин непереборної сили з 20 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів, які стосуються сплати податків та обов'язкових платежів (арк. справи 22-23), а також від 26 січня 2017 року № 82/12.1/17-03 (Сертифікат № 7226), яким з 30 липня 2014 року (без кінцевої дати) підприємству засвідчено настання форс-мажорних обставин щодо обов'язку сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами, з яких зокрема сплата орендної плати за землю за періоди: серпень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі прямо встановленої Законом № 1669 норми щодо звільнення суб'єктів господарювання від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, які розташовані на території АТО, а також положень Податкового кодексу України в частині права позивача подавати уточнюючі декларації до раніше поданих декларацій, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись статтями 195, 196, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року по справі № 805/2796/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року по справі № 805/2796/16-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар