Ухвала суду № 65488145, 22.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року справа №805/2363/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., суддів: Ханової Р.Ф., Василенко Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі № 805/2363/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства «КЕРАМЕТ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2016 року Приватне акціонерне товариство «КЕРАМЕТ» (далі - позивач, ПАТ «Керамет») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби з вимогами (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про визнання протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача від 21 червня 2016 року № 75-17 щодо орендної плати з юридичних осіб в частині основного платежу та пені, а саме у розмірі 242 119, 24 грн. (арк. справи 45).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року адміністративний позов у справі № 805/2363/16-а задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби № 75-17 від 21.06.2016 року на суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 242 119 грн. 24 коп. (арк. справи 49-51).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтувавши апеляційну скаргу тим, що податкову вимогу від 21.06.2016 року № 75-17 винесено відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначає, що позивачем не надавався сертифікат Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили, а отже вимоги порядку № 1669 на позивача не розповсюджуються (арк. справи 52-53).

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що СДПІ у м. Донецьку 20 грудня 2016 року зверталась до суду з листом в якому повідомила про те, що на виконання Офісу ВПП ДФС від 16 листопада 2016 року № 65-р всі матеріали судового оскарження по даній справі передано до Харківського управління ОВПП ДФС для подальшого супроводження в судах, тому з метою повного та всебічного розгляду справи судом повідомлено Харківське управління ОВПП ДФС про розгляд даної справи.

Сторони до судового засіданні не з'явились, належним чином повідомлені про розгляд справи, з урахуванням чого справа у відповідності до статті 197 КАСУ України розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство «Керамет» (код ЄДРПОУ 13508852, знаходиться за адресою: вул. Якіра, б.8, Шевченківський район, м. Київ, 04119), зареєстроване юридичною особою 30.12.1994 року, номер запису: 1 266 120 0000 006678, зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (арк. справи 16-23). Як вбачається з письмових пояснень позивача, останній перебував на обліку як платник податків в СДПІ у м. Донецьку, проте з 02 березня 2017 року місцем основного обліку позивача (податковий номер 13508852) є Офіс великих платників за фактичним місцезнаходженням позивача (згідно відомостей з ЄДРПОУ 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Якіра, буд. 8), тобто у м. Києві.

16.02.2011 року між Донецькою міською радою з одного боку та позивачем, ТОВ «Пуянг-Керамет,» ТОВ «Промвуглесервіс», ЗАТ «Технопарк» Екотехнології» з другого боку укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення для експлуатації існуючої будівлі адміністративно - ділового центру з гостьовою автостоянкою, розташованої на території Калінінського району м. Донецька по вул. Калузькій, 16 «а». Згідно вказаного договору в оренду позивачу передана земельна ділянка загальною площею 0,6053 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13 289 000,63 грн. зі платою позивачем оренди у сумі 106 830,13 грн/рік, яка знаходиться на території Калінінського району м. Донецька по вулиці Калузькій, 16 «а» (арк. справи 8-15).

Вказаний договір укладений строком до 24 вересня 2015 року.

При цьому 01 вересня 2015 року ПАТ «Керамет» спрямовано на адресу ГУ Держземагенства у Донецькій області лист, яким підприємство повідомило, що не має можливості поновлювати на новий строк дію вищенаведеного договору оренди земельної ділянки № 1410136600:00:015:0097.

21.06.2016 року відповідачем винесено податкову вимогу форми «Ю» № 75-17, відповідно до якої станом на 20.06.2016 року сума податкового боргу позивача податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 242629, 24 грн., у тому числі орендна плата з юридичних осіб у розмірі 242119, 24 грн. (основний платіж - 222577, 42 грн. та пеня 19541, 82 грн.), штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510, 00 грн. (арк. справи 6).

З листа відповідача від 21.06.2016 року № 6156 вбачається, що вказана вимога сформована станом на 20.06.2016 року, та відповідно із п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755, з метою виконання платником податків своїх зобов'язань, визначених цим Кодексом, майно платника податків, якій має податковий борг, передається у податкову заставу. На підставі вищезазначеного начальником інспекції прийнято рішення про опис майна у податкову заставу ПРАТ «КЕРАМЕТ» (арк. справи 7).

При цьому, як повідомлено позивачем, остання сплата боргу по оренді вищенаведеної земельної ділянки, яка розташована у м. Донецьку відбулася 27 січня 2015 року в сумі 20 329,78 грн.

Таким чином спірним питанням в даній справі є звільнення суб'єкта господарювання від орендної плати за користування земельною ділянкою, яка розташована у м. Донецьку за періоди з лютого 2015 року по 23 вересня 2015 року.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало м. Донецьк, на території якої розташована земельна ділянка ПАТ «Керамет», за яку останній відповідно до договору оренди платить орендну плату, яку задекларував до сплати в декларації.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), м. Донецьк також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З наведеного вбачається, що платники земельного податку, які перебувають на обліку у фіскальних органах, а земельна ділянка оренду за яку вони сплачують знаходиться на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, то вони на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плати за землю державної або комунальної власності з 14 квітня 2014 року.

Крім того, 08 червня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17.05.2016 року № 1365-VIII, пунктом 2 якого тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції:

«Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону»; «Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».

Статтю 4 Закону № 1669 доповнено частиною четвертою такого змісту: «Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно вказаного розпорядження, місто Донецьк, де розташована земельна ділянка позивача, включено до зазначених Переліків, тобто з 08 червня 2016 року позивач також є звільненим від сплати земельного податку.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи позивачем на виконання вищенаведеної статті Податкового кодексу надіслано на адресу відповідача 05 жовтня 2015 року уточнюючу декларацію до декларації з орендної плати за землю за 2015 рік, в рядках 13-14 якої вказали попередні суми, які підлягали сплаті та рядком 17 нарахували вказані суми за періоди з січня 2015 року по серпень 2015 року, та частково вересень 2015 року до зменшення.

Крім того висновки апелянта про те, що позивачем не надавався Сертифікат ТПП спростовується наявним в матеріалах справи листом ТПП від 11 листопада 2014 року № 4715/05-5.4, яким ТПП відповіла позивачу на запит від 06 листопада 2014 року щодо засвідчення форс-мажорних обставин тим, що статті 6-7 Закону № 1669 прямо передбачають звільнення на період АТО від сплати за користування земельними ділянками та майном державної та комунальної власності.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі прямо встановленої Законом № 1669 норми щодо звільнення суб'єктів господарювання від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, які розташовані на території АТО, а також положень Податкового кодексу України в частині права позивача подавати уточнюючі декларації до раніше поданої декларації, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись статтями 195, 196, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі № 805/2363/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі № 805/2363/16-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді Р.Ф. Ханова

Л.А. Василенко