Постанова № 65487731, 17.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 березня 2017 року № 826/9930/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» (надалі - ТОВ «Лайфселл», позивач) до Київської міської митниці ДФС (надалі також митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100270004/2016/000033/2 від 06.06.2016 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00046 від 06.06.2016 р.

Свої позовні вимоги ТОВ «Лайфселл» обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки, відповідно до положень чинного законодавства України, повинен був застосовуватись основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Позивач стверджує, що ним надано відповідачу для митного оформлення товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Лайфселл» та Хуавей Інтернейшнл ПТІ. ЛТД, Сінгапур (Постачальник) укладено Договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015 р.

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано відповідачу електронну митну декларацію №100270004/2016/305550 від 26.05.2016 р.

Відповідно до митної декларації митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 10476,00 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: Договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015р. Додаткова угода № 3/1 від 15.02.2016 року до Договору; Додаткова угода № 4 від 15.03.2016 року до Договору; Додаток №1 Перелік цін до Договору; Додаток №5 до Договору від 19.03.2015 року; Додаткова угода №2 від 02.02.2016 року; Інвойс НWESCBIA160405664093 від 05.04.2016р.; Специфікація до Інвойсу; ТІR №АХ.78731119 від 25.05.2016 року; СМR № 4093 від 18.05.2016 року; Пакувальний лист №0008041500070NHC35Q від 08.04. 2016 року; Договір на митно-брокерські послуги №АТМ 5USE1700 від 12/01/ 2015 року; Декларація відповідності №520/14 від 25.02.2014 року; Декларація відповідності №519/14 від 25.12.2014 року; Декларація відповідності № б/н від 25.12.2014 року; Сертифікат про походження №16С4403В5001/05294 від 07/05/2016 року; Висновок СБУ №18/В-1348 від 12.05.2016 року.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією №100270004/2016/305550 від 26.05.2016 року, відповідач, посилаючись на ст. 53 Митного кодексу України, дійшов висновку, що документи, подані для митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; встановлено наявність значної знижки, числове значення якої по кожній окремій позиції не встановлено. У зв'язку з чим, 26.05.2016 року відповідач для підтвердження складових митної вартості, на підставі ст. 53 Митного кодексу України запропонував позивачу протягом 10 календарних днів надати такі документи:

документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких провадився розрахунок митної вартості;

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів;

копію митної декларації країни відправлення;

каталоги прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів;

виписку з бухгалтерської документації;

висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

На вимогу відповідача, позивачем 03.06.2016 р. надані наступні документи: лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №1995 від 26.05.2016 року; лист повідомлення щодо платіжних документів №1994 від 26.05.2016 року; експортну декларацію країни відправлення від 18.05.2016 року; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016 року; лист інформаційний №2155 від 03.06. 2016 року; лист-виписка з бухгалтерської документації №1996 від 26.05.2016 року; лист КНДІСЕ №9116-16 від 01.06. 2016 року; лист КТПП № 708-2в/340 від 02.06.2016 року; експертний висновок ЧТПП №0-349 від 06.06.2016 року; лист роз'яснення від виробника б/н від 15.02.2016 року; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткова угода №1 до замовлення на постачання №15/4530057470.

Зазначеними документами позивач, у тому числі, пояснив відповідачу, в яких саме уже наданих документах містяться відомості про числові значення складовихвартості товарів; відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари; та звернув увагу відповідача, що знижки встановлені по кожній окремій позиції товару, що поставляється.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №100270004/2016/000033/2 від 06.06.2016 р. за митною декларацією №100270004/2016/305550, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

За результатами визначення відповідачем митної вартості товару, митна вартість згідно рішення про коригування митної вартості, зросла до 113239,47 доларів США, що за офіційним курсом гривні на дату прийняття рішення становило 2843726,19 гривень.

Також, відповідачем заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00046 від 06.06.2016 року за поданою митної декларацією №100270004/2016/305550.

Незгода позивача із прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товару обумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно д глави 9 цього Кодексу (частина 2).

Статтею 57 глави 9 Митного кодексу України становлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як визначено в частині 5 статті 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу (частина 2).

За змістом частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що позивачем не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийняте митницею, оскільки декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст.53 Митного кодексу України, а саме не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; в якості виписки з бухгалтерської документації, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надано листи - роз'яснення від начальника відділу логістики та управління складами ТОВ «Лайфселл».

В той же час, суд не погоджується з даними висновками митниці, оскільки на підтвердження заявленої митної вартості товару уповноваженою особою декларанта (позивача) надано митному органу усі необхідні документи.

Відповідно до умов договору, зокрема, п. 1.1 Договору, Постачальник в порядку та на умовах Договору зобов'язувався поставити та передати у власність позивача, для використання в його господарській діяльності, Товари (обладнання), а Покупець (позивач) зобов'язувався прийняти та оплатити такі Товари (обладнання) відповідно до окремих Замовлень, за цінами, наведеними у Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору.

Технічні специфікації передбачені Додатком №4 до Договору (п. 1.2 Договору), перелік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки Товару вказуються в окремих Замовленнях на постачання - документах, які підписуються Сторонами і є невід'ємною частиною Договору (п. 1.3 Договору).

Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DАР у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС, в редакції 2010 року (п. 2.1 Договору).

Додатковою угодою №3/1 від 15.02.2016 року до Договору, сторони домовилися внести зміни до Договору, зокрема: п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції: «Ціни визначені в Додатку №1 «Прайс-лист» (Перелік цін) до цього Договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в Додатку №1 до Договору, може бути застосована знижка на Обладнання та Програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням оплати за Обладнання та Програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих знижок у розмірі від 1% до 99.99% відповідно.»; п. 3.2 Договору доповнено другим абзацом наступного змісту: «Сторони застосовують ціни, визначені в Додатку №1 «Прайс-лист» до цього Договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на Обладнання та Програмне забезпечення, при проведенні оплати за Обладнання та Програмне забезпечення, яке буде поставлене.».

Додатковою угодою № 4 від 15.03.2016 року до Договору, Сторони домовилися, що у зв'язку із замовленнями Покупця (позивача) на більш ніж 30 мільйонів доларів США, Постачальник відповідно до п. 3.1 Договору, надає Покупцеві (позивачу) знижки стосовно цін та кількості товару, у розмірі визначеному у цій додатковій угоді. Сторони також домовилися внести зміни до Додатку 1 «Прайс-лист» до Договору та доповнити його: цінами та обсягом, зазначеними у Додатковій угоді №1 до Замовлення на постачання №15/4530057470 до Договору та цінами та обсягом, зазначеними у Додатковій угоді №1 до Замовлення на постачання № 16/4530057467 до Договору.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Замовлення на постачання №15/4530057470, яким Замовлення на постачання №15/4530057470 було викладено у новій редакції, Покупець замовив у постачальника Товар на умовах 100% постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення Товару, на умовах поставки DАР (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва 70).

В свою чергу, у інвойсs НWESCBIA160405664093 від 05.04.2016 р. щодо замовлення на постачання №15/4530057470, Постачальник визначив найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного елемента складової: (і) кількість; (іі) ціна; (ііі) знижка; та (іv) ціна з урахуванням знижки.

Загальна вартість Товару згідно інвойсу склала 10476,00 доларів США.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що наданими до митного оформлення документами визначалось: предмет поставки, умови поставки, порядок розрахунків, ціни на товар, розмір знижки та умови її застосування та інші.

При цьому такі документи як інвойс та додаткова угода №4 від 15.03.2016 року до Договору, чітко визначали найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного елемента складової: кількості товару, ціни, знижки, ціни з урахуванням знижки.

Враховуючи зазначене, суд не погоджується з позицією митного органу, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), а саме відсутні документи, що підтверджують умови оплати товару.

Крім того, як вказувалось вище ч. 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо зазначені у частині 2 цієї статті документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 р. (справа №21-498а15).

Ненаведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

А тому, з огляду на викладене, суд приходить до висновку що вказані відповідачем недоліки не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів, а отже, оскаржуване рішення винесено необґрунтовано, є протиправним і підлягає скасуванню.

Вказані обставини також дають суду підстави для визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00046 від 06.06.2016 р., заповненої Київською міською митницею ДФС.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність винесення оскаржуваних рішень.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270004/2016/000033/2 від 06.06.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00046 від 06.06.2016р.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» (код ЄДРПОУ 22859846) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 7695,45 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку

Суддя Є.В. Аблов