Постанова № 65487470, 21.03.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2017 р. Справа № 814/284/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, до за участю: позивача: ОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_2 представника відповідача: ОСОБА_3Військової частини 0224 (польова пошта В4174), провизнання протиправною бездіяльності , зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до військової частини польова пошта В4174 (А0224) про визнання протиправною бездіяльність відповідача, повязану з відмовою звільнити його з військової служби за п. «ї» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу»; зобовязати відповідача звільнити позивача з військової служби за контрактом на підставі п. «ї» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу».

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 02.04.16 закінчився строк його трирічного контракту з Міністерством оборони України про проходження військової служби в Збройних Силах України, 09.02.17 він своєчасно повідомив відповідача про свої небажання продовжувати контракт на новий строк, але відповідачами йому було відмовлено у звільненні.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував посиланням на те, що в теперішній час, у звязку з виданням Указу Президента України від 17.03.14 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» країна перебуває у стані особливого періоду, а відповідно до ч.9 ст.23 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу» у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації.

Також, представник відповідача пояснив, що в теперішній час на законодавчому рівні вже вирішено проблему строку служби осіб, які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період оголошення демобілізації, а тому позивач має право на звільнення не раніше 02.10.17, про що йому розяснювалось командуванням.

В свою чергу позивач пояснив, що неможливо вести мову про наявність особливого періоду, оскільки мобілізація вже завершилась, нової хвилі мобілізації не проводиться, вже було декілька Указів Президента України про демобілізацію. В теперішній час всі мобілізовані військовослужбовці першої-шостої хвилі мобілізації демобілізовані. Крім того, жоден з органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій не функціонує в режимі особливого періоду.

Дослідив матеріали справи, вислухав позивача, представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходить військову службу в Збройних Силах України та має військове звання молодший сержант.

02.04.13 ОСОБА_1 уклав контракт з Міністерством оборони України на проходження військової служби у Збройних Силах України строком на три роки.

09.02.17 ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення з військової служби у звязку з закінченням строку контракту, відповідно до ст.26 ч.6 п.«а» Закону України «Про військовий обовязок і військову службу».

10.02.16 командиром військової частини польова пошта В4174 (А0224) резолюцією на рапорті ОСОБА_1 відмовлено в звільненні зі служби у звязку з введенням в країні особливого періоду та повідомлено про продовження контракту понад встановлені строки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ч.8 ст.4 Закону, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Таким чином, законодавство чітко повязує настання особливого періоду з оголошенням мобілізації.

Враховуючи, що Указами Президента України від 17.03.14 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», від 06.05.14 №454/2014 «Про часткову мобілізацію», від 21.07.14 №607/2014 «Про часткову мобілізацію», від 14.01.15 №15/2015 «Про часткову мобілізацію» було оголошено мобілізацію, з 17.03.14 в Україні розпочався особливий період.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону», ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період не завершується процесом мобілізація, а й охоплює воєнний час та частково післявоєнний час.

Обставинами, які стали причиною оголошення часткових мобілізацій та запровадження особливого стану стали: 1) збройна агресія Російської Федерації (ст.2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»); 2) проведення антитерористичної операції (Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.14 №405/2014)

Відповідно до ст.1 Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

До цього часу Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видався, а антитерористична операція не завершена.

Враховуючи, що в теперішній час не припинились обставини, які стали причинами введення особливого періоду, тимчасово окуповані території не звільнені, антитерористична операції не завершена, необхідно погодитись з відповідачом, що в теперішній час особливий період не завершений.

Відповідно до ч.9 ст.23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у разі настання особливого періоду: для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:

- з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 26 цього Закону;

- з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 26 цього Закону;

При цьому, необхідно враховувати, що ст.23 Закону у такий редакції дії лише з 06.01.17, у звязку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06.12.16 №1769-VIII.

До цього часу редакція ст.23 Закону передбачала продовження дії контракту з військовослужбовцем до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Одночасно, врегулювавши питання строків проходження служби військовослужбовців, яким продовжено строк дії контракту під час особливого періоду, у п.2 II. Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06.12.16 №1769-VIII встановлено, що право на звільнення з військової служби набувають військовослужбовці: які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту.

Тобто, зазначеним Законом чітко визначений строк служби ОСОБА_1 після закінчення контракту, з якого він має право на звільнення з військової служби 18 місяців.

Враховуючи, що строк трирічного контракту позивача з Міністерством оборони України сплинув 02.04.16, він набуває право на звільнення з військової служби через 18 місяців після цієї дати, тобто 02.10.17.

В задоволенні позову належить відмовити повністю.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 23.03.17

Суддя В.В. Біоносенко