Постанова № 65487240, 21.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року № 810/74/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича корпорація «Січ» до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

до суду звернулось ТОВ «АВК «Січ» з позовом до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2016 № НОМЕР_1, яким була застосована штрафна санкція у розмірі 1020 грн. за неподання декларації з плати за землю за 2015 р. В якості обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на хибність висновку податкового органу про наявний у нього обовязок подачі такої декларації як землекористувача.

У призначений для розгляду справи час уповноважений представник податкового органу до суду не прибув, про дату та місце розгляду справи, сповіщений належним чином. 19.03.2017 р., через канцелярію суду, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч.6 ст.128 КАСУ, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

У письмових запереченнях відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з тих мотивів, що під час проведення камеральної перевірки в травні 2016 року працівниками контролюючого органу було встановлено факт неподачі товариством декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік (для орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), чим порушено вимоги п. 286.2 ст. 286 ПКУ, про що було складено акт №672/15-30/30539586. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0012801520 01.07.2016 р. про застосування штрафу у сумі 1020,00 грн. відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ, дії та рішення працівників контролюючого органу, на думку відповідача, є законними.

Дослідивши подані докази та матеріали, зясувавши фактичні обставини, якими обґрунтовано заявлені вимоги та заперечення проти них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з урахуванням наступного:

ТОВ «АВК «Січ» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 30536586. Відповідно до відомостей, які містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано 26.07.2000 р., номер запису: 1 330 120 0000 000548.

15.10.2010 р., між ТОВ «АВК «СІЧ» та Бориспільською РДА Київської області було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1082,1146 га для ведення рибництва, що знаходиться в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер: 3220887000:03:002:0694. Зазначена земельна ділянка надана в довгострокову оренду на 49 років.

Договір оренди укладено на підставі розпорядження Бориспільської РДА від 13.10.2010 №2261 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «АВК «СІЧ», зареєстровано у встановленому законом порядку 21.01.2016 р.

В травні 2016 р., Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності позивача з плати за землю, за результатами якої складено акт від 31.05.2016 р. №672/15-30/30539586. Перевіркою встановлено неподання податкової декларації з плати за землю за 2015 р., чим порушено п.286.2 ст.286 ПКУ, що стало підставою для прийняття ППР №0012801520 від 01.07.2016 р.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд звертає увагу на таке:

згідно з пп.14.1.34 п.14.1 ст.14 ПКУ власники земельних ділянок це юридичні та фізичні особи (резиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно. Відповідно до пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПКУ землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до статті 270 ПКУ об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду (ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 286.2 статті 282 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації,-п.203.1, п.203.2 ст.203 ПКУ.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦКУ волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною 1 ст. 638 ЦКУ передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми. Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із частиною пятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим цивільні права та обовязки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Пунктом 287.1 ст.287 ПКУ визначено платників земельного податку та момент виникнення у них обов'язку по його сплаті. Так, за приписами вказаної статті плату за землю вносять власники землі та землекористувачі з дня виникнення у них права власності на землю або права користування.

Як слідує із рішень відповідача, останній стверджує, що право користування земельною ділянкою у позивача виникло на підставі договору оренди від 15.10.2010 р. та не припинено на час ухвалення спірного рішення.

Такий висновок є неправильним та суперечить фактичним обставинам справи. Як свідчать подані позивачем матеріали, договір оренди земельної ділянки від 15.10.2010 р., укладений між ТОВ «АВК «СІЧ» та Бориспільською РДА Київської області, загальною площею 1082,1146 га для ведення рибництва в межах Сошниківської сільської ради був зареєстрований 21.01.2016 р., тому позивач до цього часу не був суб'єктом плати за землю за договором оренди від 15.10.2010 р, а відтак у нього був відсутній і обов'язок щодо подання декларації із цього виду податку, у зв'язку з чим, суд вважає претензії податкового органу безпідставними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 01.07.2016 №0012801520.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.