Постанова № 65486890, 06.03.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 р. Справа №805/366/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15год. 09 хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

секретаря Кудрі В.Г.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не зявився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство

до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2016 №0001401200, №0001431200,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позову до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2016 №0001401200, №0001431200/а.с.3-10/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що прийняті Маріупольською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області 28.09.2016 податкові повідомлення-рішення №0001401200, №0001431200 неправомірними та такими, що підлягає скасуванню оскільки Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Згідно з статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» наявні підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань. Вказує на те, що, оскільки позивач знаходиться на території, де здійснюється антитерористична операція, фактично в зоні проведення АТО, то є звільненим від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання податкових зобовязань на час проведення АТО в розумінні зазначеної норми Закону.

Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.09.2016 Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за №№0001401200, 0001431200 /а.с.10/.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що за наслідками камеральної перевірки позивача, встановлено порушення строків сплати самостійно узгоджених податкових зобовязань із податку на додану вартість, у звязку із чим податковим органом прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій. Вважає, що податковим органом правомірно застосовані норми Податкового кодексу України та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Просив суд відмовити у задоволенні позову/а.с.169-173/.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 31616011), місцезнаходження юридичної особи: з 08.08.2001 83497, Донецька область. м. Моспине, вул. Гришина, буд.1А, станом на момент розгляду справи по суті місцезнаходження юридичної особи: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1/а.с.11-12/. До переходу на податковий облік до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області перебував на податковому обліку в Східно-Донецькому відділенні Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач Маріупольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України Східно-Донецьким відділенням Маріупольської обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство, з питання своєчасності сплати податкового зобовязання з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, задекларованого у деклараціях з екологічного податку за 3 квартал 2014р. вх. № НОМЕР_1 від 24.10.2014р., 4 квартал 2014р. вх. № НОМЕР_2 від 05.02.2015р., 1 квартал 2015 вх. № НОМЕР_3 від 07.05.2015, 4 квартал 2015 вх. НОМЕР_4 від 02.02.2016.

За результатами перевірки Податковим органом складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.09.2016 №14/05-63/37968280, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 36 392,3 грн., у т.ч. за 3 квартал 2014р. у сумі 131,96 грн., за 4 квартал 2014р. у сумі 13 729, 17 грн., за 1 квартал 2015р. у сумі 18 233,49 грн., за 4 квартал 2015р. у сумі 4 297,72 грн./а.с.22-24/.

28 вересня 2016 року Маріупольською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області з урахуванням висновків акту перевірки від 08.09.2016 №14/05-63/37968280, прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 яким Товариству з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство визначено штраф у розмірі 20% у сумі 7 278, 46 грн. (сім тисяч двісті сімдесят вісім гривень 46 копійок)/а.с.28/.

У період з 31.08.2016 по 02.09.2016 Маріупольською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області (проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство з питання своєчасності сплати податкового зобовязання з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах, задекларованого у деклараціях з екологічного податку за 3 квартал 2014р. вх. № НОМЕР_1 від 24.10.2014, 4 квартал 2014р. вх. № НОМЕР_2 від 05.02.2015р., 1 квартал 2015р. вх. № НОМЕР_3 від 07.05.2015, 2 квартал 2015р. вх. № НОМЕР_6 від 27.07.2015, 3 квартал 2015р. вх. № НОМЕР_7 від 20.10.2015, 4 квартал 2015р. вх. НОМЕР_4 від 02.02.2016.

За результатами даної перевірки Податковим органом складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.09.2016 р. №15/05-63/37968280, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах у сумі 570 974,15 грн./а.с.31-32/.

28 вересня 2016 року Маріупольською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області з урахуванням висновків акту перевірки від 08.09.2016 №15/05-63/37968280, прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_8 яким Товариству з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство визначено штраф у розмірі 20% у сумі у сумі 114 194,83 грн. (сто чотирнадцять тисяч сто девяносто чотири гривні 83 копійки)/а.с.36/.

Позивач не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 28.09.2016 до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд не погоджується із вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями податкового органу виходячи з наступного.

При розгляді даного спору не є спірним питання вчинення порушення строків сплати самостійно визначеного податкового зобовязання: з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, задекларованого у деклараціях з екологічного податку за 3 квартал 2014р. вх. № НОМЕР_1 від 24.10.2014р., 4 квартал 2014р. вх. № НОМЕР_2 від 05.02.2015р., 1 квартал 2015 вх. № НОМЕР_3 від 07.05.2015, 4 квартал 2015 вх. НОМЕР_4 від 02.02.2016 та з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах, задекларованого у деклараціях з екологічного податку за 3 квартал 2014р. вх. № НОМЕР_1 від 24.10.2014, 4 квартал 2014р. вх. № НОМЕР_2 від 05.02.2015р., 1 квартал 2015р. вх. № НОМЕР_3 від 07.05.2015, 2 квартал 2015р. вх. № НОМЕР_6 від 27.07.2015, 3 квартал 2015р. вх. № НОМЕР_7 від 20.10.2015, 4 квартал 2015р. вх. НОМЕР_4 від 02.02.2016., спірним є питання саме прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, якими до позивача застосовані штрафні санкції.

При вирішенні спору суд застосовує норми Податкового кодексу України та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО», в редакції, що діяла на час виникнення зазначених правовідносин.

Відповідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків є сумою коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, зокрема, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 Податкового кодексу України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Положеннями пункту 11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з висновків актів перевірок № №14/05-63/37968280, № 15/05-63/37968280 від 08 вересня 2016 року вбачається порушення, що пов'язане з несвоєчасним погашенням платником самостійно визначених платежів за деклараціями з екологічного податку: за 3 квартал 2014 року від 24 жовтня 2014 року № НОМЕР_1, за 4 квартал 2014 року від 05 лютого 2015 року № НОМЕР_2, за 1 квартал 2015 року від 07 травня 2015 року № НОМЕР_3, за 4 квартал 2015 року від 02 лютого 2016 року № НОМЕР_4

При цьому, із розшифровки до наведених податкових повідомлень-рішень вбачається, що позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 28.09.2016 року № НОМЕР_8 за порушення граничного строку сплати зобов'язань по деклараціям нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань у розмірі 114 194,83 грн., до складу яких входить:

- по податковій декларації від 24.10.2014 р. № НОМЕР_1 за порушення граничного строку сплати 20.11.2014 року (фактична сплата 18 серпня 2015 року 186 431,45 грн.) - 272 днів затримка сплати, з урахуванням чого до позивача у відповідності до статті 126 ПК застосовані штрафні санкції у розмірі 20 %, що складає 37286,29 грн.;

- по податковій декларації від 05.02.2015 р. № НОМЕР_2 за порушення граничного строку сплати 20.02.2015 року (фактична сплата 18 серпня 2015 року 117119,65 грн.) - 180 днів затримка сплати, з урахуванням чого до позивача у відповідності до статті 126 ПК застосовані штрафні санкції у розмірі 20 %, що складає 23423,93 грн.;

- по податковій декларації від 27.07.2015 р. № НОМЕР_6 за порушення граничного строку сплати 20.08.2015 року (фактична сплата 19 листопада 2015 року 79 139,55 грн.) - 92 днів затримка сплати, з урахуванням чого до позивача у відповідності до статті 126 ПК застосовані штрафні санкції у розмірі 20 %, що складає 15827,91 грн.;

- по податковій декларації від 20.10.2015 р. № НОМЕР_7 за порушення граничного строку сплати 20.11.2015 року (фактична сплата 20 жовтня 2015 року 86242,6 грн.) - 92 днів затримка сплати, з урахуванням чого до позивача у відповідності до статті 126 ПК застосовані штрафні санкції у розмірі 20 %, що складає 17248,52 грн.;

- по податковій декларації від 07.05.2015 р. № НОМЕР_3 за порушення граничного строку сплати 21.05.2015 року (фактична сплата 18 серпня 2015 року 100336,1 грн.) - 90 днів затримка сплати, з урахуванням чого до позивача у відповідності до статті 126 ПК застосовані штрафні санкції у розмірі 20 %, що складає 20067,22 грн.;

- по податковій декларації від 02.02.2016 р. № НОМЕР_4 за порушення граничного строку сплати 20.02.2016 року (фактична сплата 18 травня 2016 року 1704,8 грн.) - 89 днів затримка сплати, з урахуванням чого до позивача у відповідності до статті 126 ПК застосовані штрафні санкції у розмірі 20 %, що складає 340,96 грн.;

За податковим повідомленням-рішенням від 28.09.2016 року № НОМЕР_5 за порушення граничного строку сплати зобов'язань по деклараціям нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань у розмірі 7278, 46 грн., до складу яких входить:

- по податковій декларації від 24.10.2014 р. № НОМЕР_1 за порушення граничного строку сплати 20.11.2014 року (фактична сплата 18 серпня 2015 року 131,95 грн.) - 272 днів затримка сплати, з урахуванням чого до позивача у відповідності до статті 126 ПК застосовані штрафні санкції у розмірі 20 %, що складає 26,39 грн.;

- по податковій декларації від 05.02.2015 р. № НОМЕР_2 за порушення граничного строку сплати 20.02.2015 року (фактична сплата 18 серпня 2015 року 13729,15 грн.) - 180 днів затримка сплати, з урахуванням чого до позивача у відповідності до статті 126 ПК застосовані штрафні санкції у розмірі 20 %, що складає 2745,83 грн.;

- по податковій декларації від 07.05.2015 р. № НОМЕР_3 за порушення граничного строку сплати 21.05.2015 року (фактична сплата 18 серпня 2015 року 18233,5 грн.) - 90 днів затримка сплати, з урахуванням чого до позивача у відповідності до статті 126 ПК застосовані штрафні санкції у розмірі 20 %, що складає 3646,7 грн.;

- по податковій декларації від 02.02.2016 р. № НОМЕР_4 за порушення граничного строку сплати 20.02.2016 року (фактична сплата 18 травня 2016 року 4297,7 грн.) - 89 днів затримка сплати, з урахуванням чого до позивача у відповідності до статті 126 ПК застосовані штрафні санкції у розмірі 20 %, що складає 859,54 грн.;

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Моспине Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено ст. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З аналізу наведених норм вбачається, що стаття 10 Закону України № 1669 передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових збов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікатів ТПП.

Таким чином Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з боку податкових органів.

Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами адміністративної справи Торгово-промисловою палатою України 05 вересня 2014р. за №2877/05-4 позивачу видано Сертифікат про засвідчення ТОВ «Агрохім» форс-мажорних обставин на період АТО з 14 квітня 2014 року, який стосуються розстрочення та відстрочення сплати податкових зобов'язань (арк. справи 45- 46).

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, а також залежні від нього обставини, які є підставою для звільнення останнього з 14 квітня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, а також залежні від нього обставини, які є підставою для звільнення останнього з 14 квітня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань.

Крім того наявність чи відсутність звернення до податкового органу не спростовують факту настання для позивача обставин непереборної сили (форс-мажору) з 1 липня 2014 року, що підтверджено сертифікатом Торгово-промисловою палатою України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та, як наслідок, факту звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань відповідно до прямої норми Закону України № 1669.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи та докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 28.09.2016 підлягають скасуванню, оскільки на час вирішення справи Кабінетом Міністрів України визначено перелік населених пунктів на території яких триває антитерористична операція і Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, проведення АТО триває.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувана вимога прийнята законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує Товариству з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство витрати зі сплати судового збору у сумі 1822,10(одна тисяча вісімсот двадцять дві гривні десять копійок)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2016 №0001401200, №0001431200 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 вересня 2016 року № НОМЕР_5 яким Товариству з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство визначено штраф у розмірі 20% у сумі 7 278, 46 грн. (сім тисяч двісті сімдесят вісім гривень 46 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 вересня 2016 року № НОМЕР_8 яким Товариству з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство визначено штраф у розмірі 20% у сумі у сумі 114 194,83 грн. (сто чотирнадцять тисяч сто девяносто чотири гривні 83 копійки).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моспинське вуглепереробне підприємство витрати зі сплати судового збору у сумі 1822,10(одна тисяча вісімсот двадцять дві гривні десять копійок)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 06 березня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 березня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.