Постанова № 65485105, 14.03.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/229/17

пр.№ 2-а/464/112/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

при участі:

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова адміністративний позов ОСОБА_2 до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування ухвал ,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради №1016 від 15.09.2016 «Про відмову гр.ОСОБА_2 у погодженні місця розташування земельної ділянки та наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Світанковій, 29 а».

Крім того, просить визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №1017 від 15.09.2016 «Про погодження гр. ОСОБА_6 місця розташування земельної ділянки і надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Світанковій (біля будинку №31)».

Крім того, просить зобовязати Львівську міську раху повторно розглянути заяву від 07.10.2014 про погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної спірної земельної ділянки по вул.Світанковій, 29 а для ведення садівництва.

Обгрунтовує позов тим, що ухвалою Львівської міської ради №1016 від 15.09.2016 їй без жодних мотивів відмовлено у погодженні місця розташування земельної ділянки та наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Світанковій, 29 а у власність для ведення садівництва за рахунок земель, що не надані у власність або користування. Того ж дня ухвалою Львівської міської ради №1017 від 15.09.2016 погоджено третій особі ОСОБА_6 місце розташування цієї ж земельної ділянки і надано дозвол на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Світанковій (біля будинку №31). Вказала, що незважаючи на різні адреси та різні площі земельної ділянки, в двох ухвалах йде мова про одну й ту ж земельну ділянку. Дані ухвали вважає незаконними та такими, що порушують її права, оскільки дана земельна ділянка входить в склад земельної ділянки загальною площею 0,72 га, що була надана прабабці позивача ОСОБА_7, яка у 1945 році була переселена в село Сихів Винниківського району Львівської області. Оскільки земельна ділянка була надана ОСОБА_7 для ведення присадибного господарства домоволодіння по вул.Світанковій, 29, тому право користування нею виникає саме у позивача. Тому у жовтні 2014 року позивач подала у Львівську міську раду заяву про погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки. Незважаючи на строки розгляду заяви, Львівська міська рада, всупереч вимог ч.7 ст.118 ЗК України, прийняла заяву ОСОБА_6 у 2015 році, і без будь-якої мотивації, практично через два роки прийняла оскаржувані ухвали, однією відмовила позивачу стосовно погодження місця розташування земельної ділянки, а наступною погодила третій особі місце розташування і надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою спірної ділянки, чим порушила права позивача. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Вказала, що не використовувала спірну земельну ділянку, оскільки такою за життя користувалась ОСОБА_8 Після її смерті, з огляду на те, що син ОСОБА_8 проживав в Сполучених Штатах Америки, вона вирішила обробляти земельну ділянку. Оскільки земельна ділянка була вільна від нерухомого майна, тому вона звернулась у Львівську міську раду, надавши всі необхідні документи. Просить позов задоволити, оскільки ця земельна ділянка є частиною земель, що надавалась у користування її прабабці, а не третій особі, а прийняте на сесії рішення, яким їй відмовлено у погодженні місця розташування, не надано дозвіл на розроблення проекту зекмлеустрою жодним чином не мотивовано.

Представник позивач ОСОБА_3, діючи згідно договору про надання правової допомоги від 30.11.2016, в судовому засіданні позов підтримав. Просить врахувати, що Львівська міська рада повинна була розглянути заяву позивача у місячний строк і дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою або надати мотивовану відмову у його наданні. Оскільки позивач ще у 2014 році звернулась до Львівської міської ради, остання всупереч чинного законодавства своєчасно не розглянула документи позивача, протиправно затягуючи такий розгляд, в подальшому прийняла заяву від іншої особи, тим самим надала перевагу ОСОБА_6 при вирішення цього питання, що свідчить про корупційну складову в діях посадових осіб та упередженість при прийнятті рішень по відношенню до позивача, прийняте у виді ухвал. Просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_4, діючи згідно довіреності від 19.01.2017, в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що оскаржувані ухвали прийняті в межах компетенції органу місцевого самоврядування відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу Ради. Вказала, що при включенні проекту рішень до порядку денного пленарного засідання сесії були підготовлені як проекти, так і альтернативні проекти рішень з цього приводу. Відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу Ради прийнято ухвалу №1016, якою позивачу відмовлено у погодженні місця розташування, а також більшістю голосів від загального складу прийнято ухвалу №1017, яка торкається третьої особи. Вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи ОСОБА_5, діючи згідно довіреності від 03.06.2015, в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_6 звернувся до Львівської міської ради з відповідною заявою про погодження місця розташування земельної ділянки, котра була в користуванні ОСОБА_8 і яка при житті порушувала це питання ще у 2011 році. Вважає, що ухвала прийнята Львівською міською радою на сесії за більшістю голосів, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, третьої особи, зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані обєкти комунальної власності.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень місцевих рад відноситься розпорядження землями територіальних громад передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.

Згідно ст.7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» до земель комунальної власності громад сіл, селищ, міст належать усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності.

За змістом п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Як слідує з матеріалів справи, позивач проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, спірна бажана земельна ділянка межує із землями, що приватизовані позивачем. 07.10.2014 позивач звернулася до Львівськоїміської ради про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул..Світанковій, 29а, для ведення садівництва. До заяви додано копію паспорта, копію довідки про статус, довідка про володіння земельними ділянками, архівна довідка, план земельної ділянки, копія свідоцтва про народження.

Встановлено, що відповідно до плану зонування території Сихівського району м.Львова спірна земельна ділянка знаходиться в зоні Ж-1 (садибна забудова).

З архівної довідки №Т-456 від 25.04.2014 вбачається, що у списку переселенців, які прибули з Польщі у село Сихів Винниківського району Львівської області за родиною ОСОБА_7 за 1945 рік закріплено всього 0,72 га землі (в тому числі для ведення присадибного господарства 0,12 га землі)

З довідки відділу Держземкадастру у м.Львові від 14.07.2014 вбачається, що земельна ділянка на вул.Світанковій біля будинку №31 у м.Львові входить в межі земельної ділянки на вул.Світанковій, 29, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_7 без належно оформлених правовстановлюючих документів на землекористування.

Судом встановлено, що 15.09.2016 прийнято ухвалу №1016 «Про відмову гр.ОСОБА_2 у погодженні місця розташування земельної ділянки та наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Світанковій, 29 а». Рішення ухвалено більшістю голосів від загального складу -47.

Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.62 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання, затвердженої ухвалою № 260 від 17.03.2016, рішення приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу Ради.

Судом враховано, що на пленарному засіданні 4-ї сесії 7-го скликання Львівської міської ради, яке відбулось 15.09.2016, розглядалось питання погодження ОСОБА_2, з приводу чого було підготовлено три проекти ухвал, зокрема: «Про погодження гр.ОСОБА_2 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Світанковій, 29 а», «Про відмову гр.ОСОБА_2 у погодженні місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Світанковій, 29 а» та альтернативний проект ухвали «Про включення земельної ділянки на вул.Світанковій, 29-а до переліку земельних ділянок, які призначені для продажу у власність або для права оренди на земельних торгах». Рішення прийняте за результатом комплексного обговорення проектів трьох ухвал та з дотриманням вимог ст.12 ЗК України, більшістю голосів від загального складу (47) прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 погодити місце розташування. Будь-яких процедурних порушень під час судового розгляду не встановлено.

Тому позовна вимога про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради №1016 від 15.09.2016 не підлягає до задоволення.

Позовна вимога про визнання протиправною і скасування ухвали сесії Львівської міської ради від 15.09.2016 № 1017 «Про погодження гр..ОСОБА_6 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Світанковій (біля будинку №31)» до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до Львівської міської ради 22.04.2015 з відповідною заявою про погодження місця розташування земельної ділянки, до заяви надав перелік документів, зокрема: план земельної ділянки, довідку з відділу Держземагенства у м.Львові від 13.05.2015, довідку про правовий статус земельної ділянки від 26.05.2011, архівний витяг рішення виконкому Зубрянської сільської ради Пустомитівського району від 02.06.2009, заяви сусідів.

Ухвалою Львівської міської ради №1017 від 15.09.2016 ОСОБА_6 погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Світанковій, біля будинку №31. Рішення прийнято більшістю голосів від загального складу 37 голосів.

Відтак, Львівська міська рада як власник земельної ділянки на вул. Світанковій, біля будинку 31 у м.Львові в межах своїх повноважень правомірно погодила місце розташування земельної ділянки та надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки третій особі. На думку суду, надання ОСОБА_6 такого дозволу на виготовлення проекту землеустрою не порушує прав позивача, а тому в цій частині позову також слід відмовити.

Аналізуючи положення Земельного кодексу України, слід прийти до висновку, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є переданням земельної ділянки у власність чи користування, а є лише одним з етапів відведення земельної ділянки, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної не створює безумовного обовязку в органу місцевого самоврядування щодо затвердження такого проекту та передачі земельної ділянки в користування чи власність.

Тим самим, ухвала Львівської міської ради № 1017 від 15.09.2016 є обґрунтованою, оскільки відповідачем при її прийнятті реалізовано дискреційні повноваження власника землі.

Покликання позивача на ту обставину, що спірна земельна ділянка, на яку надано дозвіл третій особі, є складовою частиною земель, які надавались прабабці позивача не беруться судом до уваги.

Як пояснила позивач, спірна ділянка не перебувала у її користуванні, на ній відсутні будь-які обєкти нерухомості, належні позивачу, земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_8 до часу її смерті. Судом враховується, що розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має на меті визначення меж земельної ділянки в натурі, а також з'ясування обставин, що можуть бути перешкодою для надання земельної такої ділянки громадянину. Отже, прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є лише початковим та обов'язковим етапом у визначеному чинним законодавством порядку передачі земельної ділянки у власність, який надає право громадянину звернутися до відповідних органів для виконання робіт з розроблення проекту землеустрою.

Крім того, ухвала про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за своєю правовою природою є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), який за юридичними наслідками відноситься до правоконстатуючих актів (констатує факт надання згоди), є виконаним в силу самого факту його прийняття, а тому є таким, що вичерпав свою дію одночасно з його прийняттям. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки як адміністративний акт, що вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений.

За наведених обставин ухвалою Львівської міської ради №1017 від 15.09.2016 не порушені права позивача, оскільки наведене рішення міської ради стосується лише погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Лише за результатами розгляду погодженого в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки міська рада буде вирішувати питання щодо передачі спірної ділянки у власність ОСОБА_6

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування ухвал, про зобов'язання повторно розглянути заяву від 07.10.2014 про погодження місця розташування земельної ділянки слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 69-71, 159-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування ухвал, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.Ю.Горбань