Вирок № 65483367, 13.03.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1617/16-к

Провадження № 1-кп/333/173/17

В И Р О К

Іменем України

13 березня 2017 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого-судді Кулик В.Б.,

при секретарі Довгаль А.Г.,

за участю прокурора Кравця С.Ю.,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження № 12016080040001373 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого автослюсарем ПП «Укрмехстрой», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1. 02.11.2011 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

2. 08.06.2012 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

3. 19.03.2014 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 09.09.2015 року із заміною невідбутого строку покарання 1 рік 4 місяці 20 днів на виправні роботи, із відрахуванням в дохід держави 10% із його заробітку,

- за обвинуваченням у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, будучи особою, раніше засудженою за корисливі злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову вчинив новий умисний злочин при наступних обставинах.

Так, 23.03.2016 року, приблизно о 03 год. 30 хв., ОСОБА_3. знаходячись біля будинку № 4 по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, повторно, за допомогою заздалегідь підшуканих ножиць та викрутки, шляхом пошкодження замку водійської двері, проник до салону автомобіля ВАЗ 211540, у кузові чорного кольору, із державним номерним знаком АР 3904 ВВ, який належить потерпілому ОСОБА_2В,. після чого, за допомогою знайдених у салоні автомобіля ключів, привів у дію його двигун, та намагався зникнути з місця скоєння злочину, однак, рухаючись за кермом вказаного автомобіля, був помічений працівниками поліції, які своїми діями намагання ОСОБА_3 втекти припинили, зупинивши автомобіль біля будинку № 11 по вул. Нагнибіди в м. Запоріжжі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю, погодився з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердне розкаявся у скоєному. При цьому ОСОБА_3 пояснив суду, що дійсно наприкінці березня 2016 року, в нічний час доби, у дворі одного із будинків, розташованих по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі, він побачив автомобіль ВАЗ, чорного кольору. За допомогою ножиць та викрутки він потрапив до салону даного автомобіля, завів двигун та виїхав з двору будинку. Оскільки автомобіль був у хорошому стані, на ньому стояв газ, в подальшому він хотів продати його на запчастини. Через декілька хвилин, коли він рухався по проїжджій частині, був помічений працівниками поліції, які затримали його, зупинивши автомобіль.

Винуватість ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що увечері 22.03.2016 року він залишив свій автомобіль ВАЗ 211540, у кузові чорного кольору, із державним реєстраційним номером АР 3904 ВВ, біля будинку № 4 по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі. Приблизно о 03 год. 50 хв. йому зателефонували працівники поліції та повідомили, що його автомобіль знаходиться на вул. Нагнибіди в м. Запоріжжі. Приїхавши на місце, він побачив свій автомобіль, біля якого знаходилися працівники поліції та обвинувачений. Оглянувши автомобіль, він побачив, що у ньому все було перевернуто, на підлозі валялися запасні ключі, які він зберігав в попільничці внизу. Також в автомобілі він знайшов кусачки, які передав працівникам поліції. У автомобілі були зламані водійські двері, пошкоджений замок запалювання, розірвано ліве переднє колесо, пошкоджено лівий передній та задній диск, після того як обвинувачений наїхав на бровку та втратив керування. Обвинувачений при працівниках поліції не заперечував, що саме він заволодів транспортним засобом. Останнього він знає візуально, оскільки вони мешкають на одному районі. ОСОБА_3 його теж упізнав, і намагався виправдатися, що якби ви він знав, що автомобіль належить потерпілому, то він би його не чіпав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що у двадцятих числах березня 2016 року він разом із ОСОБА_5 чергували по Комунарському району м. Запоріжжя. Побачивши автомобіль, який невпевнено виїжджав з двору одного з будинків, розташованих по вул. Новокузнецькій, вони включили проблискові маячки та почали наздоганяти автомобіль, який прискорив швидкість руху, та почав ховатися у дворах. Під час переслідування водій не впорався з управлінням і вилітав на узбіччя, ударився у бордюр. ОСОБА_4 підбігли до автомобіля, але водія у ньому не було, він намагався втекти. Він почав його переслідувати і коли вже наздогнав, він сам обернувся до нього і здався. На питання як він потрапив до автомобіля затриманий пояснив, що за допомогою ножиць. ОСОБА_4 зателефонували на 102, приїхала оперативна група, якій вони передали автомобіль.

Винуватість ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення підтверджується також наступними доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.03.2016 року, яка надійшла від ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка в період часу з 20 год. 00 хв. 22.03.2016 року до 03 год. 50 хв. 23.03.2016 року знаходячись біля будинку № 4 по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі незаконно заволоділа автомобілем ВАЗ 211540? чорного кольору, державний знак НОМЕР_1;

- стенограмою протоколу огляду від 23.03.2016 року, з якої вбачається, що предметом огляду являється ділянка місцевості, розташованої навпроти будинку № 20-а по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі, на якій розміщено автомобіль ВАЗ 21054, чорного кольору, державний знак НОМЕР_1. При огляді переднього колеса з водійської двері спостерігається наявність слідів ушкодження. Замок водійської двері має слід пошкодження. На полу біля водійського сидіння виявлено наявність двох автомобільних ключів;

- стенограмою протоколу огляду від 23.03.2016 року, з якої вбачається, що предметом огляду являється ділянка місцевості, розташованої навпроти будинку № 20-а по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі, де знаходиться автомобіль ВАЗ 21054, чорного кольору, державний знак НОМЕР_1, біля даного автомобіля знаходиться чоловік віком 25 років, зріст 170-175 см, худорлявої статури, який назвався як ОСОБА_3, який на вимогу працівників поліції добровільно видав зі своєї барсетки: пару вязаних печаток з резиновим напиленням, ніж складний, ножиці металеві, викрутку хрестову. Також з кишені штанів та куртки видав металеві ножиці, ліхтарик, звязку ключів, смартфон у корпусі білого кольору «Prestigio 2200»;

- речовими доказами по кримінальному провадженню: вязані печатки з резиновим напиленням, ніж складний, ножиці металеві у кількості двох штук, викрутка хрестова;

У судовому засіданні за допомогою залученого до матеріалів справи в якості речового доказу DVD-диска був проглянутий відеозапис з відео регістратора з патрульного автомобіля, при дослідженні якого встановлено, що на ньому зображений обвинувачений, затриманий робітниками поліції після короткотривалого переслідування.

Суд приходить до висновку, що вказані докази досліджені судом є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини скоєння ОСОБА_3 злочину.

Дослідивши вищезазначені докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, його здоровя (на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває), дані, що характеризують особу винного, - раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не погашена і не знята у встановленому законом порядку, має постійне місце проживання, зі слів обвинуваченого одружений, офіційно працює.

Обставинами, помякшуючими покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України є - щире каяття, та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Проте, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, обставин, які помякшують покарання, особистості винного, суд вважає доцільним призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 саме у вигляді позбавлення волі на строк, необхідний та достатній, на думку суду, для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Остаточне покарання суд призначає на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КК України.

Судом також розглянутий цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого матеріальної шкоди, спричиненої злочином у розмірі 2900 грн., моральної шкоди у розмірі 15000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно зі ст. 1177 ЦК України, шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від злочину, відшкодовується відповідно до закону.

В силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, суд вважає таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки він обґрунтований, визнаний обвинуваченим та підтверджується матеріалами кримінального провадження.

При вирішенні питання про розмір моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує роз'яснення п. 4, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де сказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи характер моральних страждань потерпілого ОСОБА_2, моральні страждання потерпілого, вимушені зміни у його життєвих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення їх попереднього стану, а саме, після скоєного злочину у ОСОБА_2 погіршився загальний стан здоровя, порушено уклад звичайного життя, суд вважає, що цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди є законним і обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ФУЧАДЖІ ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 289 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді5 (пяти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2014 року і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (пяти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання 10.08.2016 року.

В строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати знаходження його під вартою з 23.03.2016 року по 24.05.2016 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2900 (дві тисячі девятсот) грн. 80 коп., моральну шкоду у розмірі 15000 (пятнадцяти тисяч) грн.

Речові докази:

- автомобіль ВАЗ 211540, у кузові чорного кольору, із державним номерним знаком АР 3904 ВВ, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 залишити останньому;

- диск з записом з відео регістратора з патрульного автомобіля, що зберігається в матеріалах кримінального провадження залишити в останньому;

- пару вязаних печаток з резиновим напиленням, ніж складний, ножиці металеві у кількості 2 штук, викрутку хрестову, що зберігаються у камері схову речових доказів Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області знищити;

- замок запалювання разом із ключем, замок від водійської двері разом із ключем, замок від багажника разом із ключем, що зберігаються у камері схову речових доказів Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області передати ОСОБА_2;

- ліхтарик, звязку ключів, смартфон у корпусі білого кольору «Prestigio 2200», ІМЕІ 358-384-052-489-993, ІМЕІ2: 358-384-052-480-941, без задньої крижки, свідоцтво про реєстрацію АРС 022971 на автомобіль АР 8014, зареєстрованому на ОСОБА_7, ЗАЗ 110206, що належать ОСОБА_3 повернути останньому.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому, а інші учасники процесу мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. В разі якщо вирок оскаржений учасниками процесу, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик