Рішення № 65482076, 17.03.2017, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/3917/16-ц

Провадженя№ 2/266/185/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2017 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Курбанової Н.М.,

при секретарі Макогон С.Б., Шишханової К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на утримання та скасування стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2про припинення права на утримання та скасування стягнення аліментів.

В судовому засіданні позивач пояснив, що згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2014 року з нього на утримання відповідачки стягнуто аліменти в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку. На час звернення до суду він звільнився з підприємства КП «КК «Приморська», на якому працював на посаді головного інженера у зв,язку із виходом на пенсію за віком. Матеріальний стан у нього змінився на гірше, він отримує пенсію, іншого доходу не має. Крім того, він має ряд хронічних захворювань, на відновлення свого здоров,я потребує додаткових значних витрат. Крім того, він не має свого житла, мешкає на службовій квартирі, намагається там робити ремонт за кошти, які отримує від пенсії. В той самий час відповідачка отримує пенсію , яка відповідає прожитковому мінімуму, крім того він подарував відповідачці половину приватного домоволодіння та відповідачка має однокімнатну квартиру в своїй приватній власності, яку має можливості надавати в оренду. Також у них з ОСОБА_2. Н.П. є повнолітня донька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працевлаштована та має можливість допомагати своїй матері. ОСОБА_4 , хоча і є інвалідом 3 групи, але має можливість працювати та отримувати додатковий дохід.

Представник позивача ОСОБА_5, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, позов підтримав, просив задовольнити , крім того зазначив, що позивач не ухилявся від сплати аліментів відповідачці, коли мав можливість, допоміг великою сумою грошей на лікування відповідачки, але на теперішній час став непрацездатним та не має можливості сплачувати аліменти.

В судовому засіданні відповідачка позов не визнала, вважала, що в позивач має можливість і далі сплачувати їй аліменти в розмірі 1/8 частка, бо працює. Крім того зазначила. що дійсно в 2010 році позивач подарував їй та доньці будинок, який належав йому на праві власності, допомагав їй матеріально, коли вона захворіла. Крім того вона є власником квартири АДРЕСА_1, але не зобовязана робити її обєктом доходу, бо в даній квартирі на даний час мешкає їх донька ОСОБА_3, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а тому не має можливості їй матеріально допомагати. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнала та пояснила, що позивач ОСОБА_1 до теперішнього часу працює головним інженером КП «ККП «Приморська», таким чином, має дохід та може сплачувати аліменти відповідачці, крім того, в квартирі, в якій він зареєстрований, позивач не проживає, має можливість здавати її в оренду. Крім того зазначила, що єдиним доходом відповідачки є пенсія, яка не може забезпечити її належне існування та лікування, квартиру відповідачка не може здавати в оренду, бо там мешкає її донька.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 80 СК України, розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3ст. 82 СК України, право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що: 1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається з рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2014 року у справі № 266/2323/13-ц, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання непрацездатної дружини в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку.

Цим же рішенням було встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, шлюб розірвано, мають доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 було встановлено 3-ю групу інвалідності.

Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України, дане рішення є преюдиціальним та обставини, встановлені даним рішенням, не підлягають повторному доказуванню. (а.с. 5-6).

Відповідно до наказу № 172 к від 07.10.2016 року, ОСОБА_1 звільнився з посади головного інженера КК «ККП «Приморська» на підставі ст.. 38 КЗпП України ( а.с.7)

Згідно з повідомленням Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Маріуполя № 13374/02, розмір пенсії ОСОБА_1 з 28.07.2016 року складає 4524, 37 гривень в місяць (а.с. 54).

Відповідно до довідки ККП «УК «Приморська» № 2501-03 від 19.12.2016 року, ОСОБА_1 не є штатним співробітником ККП «УК «Приморська» та не отримує заробітну плату на підприємстві (а.с. 55).

Відповідно до наданих Маріупольської об,єднанної ДПІ, ОСОБА_1 після звільнення та на час розгляду справи доходів у вигляді зарплати чи інших доходів, не має ( а.с. 61)

Згідно з наданими суду виписками з історії хвороби, ОСОБА_1 неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні, бо має ряд хронічних захворювань. (а.с. 8-13).

Відповідно до ч. 1ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу (ч. 2ст. 75 СК України).

Згідно із ч.3,4 ст.75 СК України, непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна,інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право на утримання (аліменти) має лише непрацездатна особа та (або) особа, яка потребує матеріальної допомоги(тобто не забезпечена прожитковим мінімумом).

За Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність складає 1247 грн.

Як вбачається із довідки Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Маріуполя № 856/04 від 20.01.2017 року, ОСОБА_2 отримує пенсію з грудня 2016 року в розмірі 1350 гривень 99 копійок щомісяця, тобто більше ніж встановлений прожитковий мінімум Законом для осіб, які втратили працездатність.

На думку суду, дані обставини свідчать про те, що в сучасних умовах пенсія відповідачки забезпечує її прожитковий мінімум, таким чином,право на утримання(аліменти)має непрацездатна особа,яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3006цс15.

Як вбачається з довідки № 01/10862, виданої УСЗН Приморського району Маріупольської міської ради від 07.11.2016 року, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 07.08.2012 року працює в УСЗН Приморського району ММР на посаді головного спеціалісту відділу прийняття рішень та з 30.06.2016 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною (а.с. 35).

Відповідно до довідки № НОМЕР_1 «Жилкомплекс» від 14.09.2016 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 37).

Як вбачається з договору дарування житлового будинку, який було оглянуто в судовому засіданні , ОСОБА_1 02.10.2009 року подарував ОСОБА_2 та ОСОБА_2В, в рівних частках кожній, житловий будинок в м. Маріуполі по вул. Громової за № 34а/12в (справа № 266/2323/13-ц, а.с. 104).

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на даний час матеріальне становище ОСОБА_1 погіршилося, він є непрацездатною особою у зв,язку із виходом на пенсію, інших доходів, крім пенсії, не має, страджає на ряд хронічних захворювань, , а тому не може надавати матеріальну допомогу (аліменти) на утримання своєї колишньої дружини ОСОБА_2, оскількивідповідачка має стабільний дохід у вигляді пенсії щомісячно, який перевищує розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, є власницею квартири та половини домоволодіння.

Крім того, суд не може погодитись з доводами представника відповідача, що позивач працює на посаді головного інженера в КП «ККП «Приморська», має можливість і надалі надавати матеріальну допомогу у вигляді аліментів на утримання ОСОБА_2, бо отримує за вказаним місцем роботи заробітну плату або іншу винагороду, тому що належних та допустимих доказів, в сенсі ст. 57-59 ЦПК України, суду не надано, а рішення суду не може грунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити право ОСОБА_2 на аліменти, стягнуті на її користь з ОСОБА_1 у розмірі 1/8 частки з усіх видів його доходу, встановлені рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2014 року

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Курбанова Н. М.