Ухвала суду № 65480836, 20.03.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/278/17

Провадження № 2-з/761/184/2017

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2017 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Савицького О.А.,

при секретарі Ющенко Я.М.,

вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з вказаним позовом, на підставі якого ухвалою від 27.02.2017 року відкрито провадження у цивільній справі.

Разом з тим, 20.03.2017 року на адресу Шевченківського районного суду м.Києва року надійшла заява позивача ОСОБА_1, згідно якої він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_2, яке належить йому на праві приватної власності.

Заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Також, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, зміст позовної заяви та матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що заява позивача стосовно забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, враховуючи підстави та предмет позову, згідно якого позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість у сумі 55 000 грн. 00 коп., суд не знаходить співмірними заявлені позовні вимоги та вимоги про накладення арешту на квартиру№20 у будинку №6В по вул. Солом'янській у м.Києві загальною площею 37,9 кв.м.

Більш того, представником позивача не зазначено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відтак, суддя прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: