Вирок № 65480537, 20.03.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/2746/17

пр. № 1-кп/759/270/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Новик В.П.,

за участю секретаря: Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100080012969 за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Микуличі Бородянського району Київської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, розлученого, офіційно працевлаштованого зварювальником в ПрАТ «УКРЕНЕРГОМОНТАЖ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 21.01.1988 Ірпінським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений з місць позбавлення волі 21.09.1990 по відбуттю строку покарання;

- 29.04.1991 Бородянським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений з місць позбавлення волі 10.06.1994 по відбуттю строку покарання;

- 16.03.1995 Ірпінським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 141, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений з місць позбавлення волі 07.09.1998 по відбуттю строку покарання;

- 23.02.1999 Бородянським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 101, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений з місць позбавлення волі 11.04.2006 по відбуттю строку покарання;

- 02.06.2008 Ірпінським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України із змінами Апеляційного суду Київської області від 24.02.2010 до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 25.06.2010 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 27 днів;

- 29.10.2010 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 07.11.2014 по відбуттю строку покарання;

- 03.06.2016 Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Коркуна Р.В., обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2, інші учасники - потерпілий ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий злочин, а саме: 29.12.2016 приблизно о 23 год. 00 хв., знаходячись на території недобудови поряд з будинком АДРЕСА_3, заподіяв ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого за наступних обставин. Так, 29.12.2016 приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 зайшов до ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за їх місцем проживання, а саме - в недобудову поряд з будинком АДРЕСА_3. Цього ж дня приблизно о 23 год. 00 хв. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт з приводу того, що ОСОБА_4 раніше принижував честь та гідність ОСОБА_1, а також зневажливо ставився до їх спільної знайомої ОСОБА_6, до якої постійно застосовував фізичне насильство. В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_1, перебуваючи в одній із кімнат вищевказаної недобудови, своїми руками, стиснутими в кулаки, почав умисно наносити удари в район голови та тулуба ОСОБА_4 Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, ОСОБА_1 схопив з підлоги кімнати дерев'яну палицю та почав наносити нею численні удари в район голови та тулуба ОСОБА_4, крім цього, між ударами дерев'яною палицею, ОСОБА_1 продовжував наносити удари ногами та руками по різних частинах тіла в тому числі по обличчю ОСОБА_4, який від нанесених тілесних ушкоджень не міг чинити опір та лежав на підлозі.

За таких обставин ОСОБА_4 заподіяно наступні ушкодження: садна, крововиливи в м'які тканини - в ділянці голови, верхніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я); множинні забійні рани та осколковий перелом кісток та хрящів носу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі та показав, що 29.12.2016 приблизно о 22 год. 30 хв. він зайшов до ОСОБА_5, який перебував за місцем свого проживання, а саме - в недобудові поряд з будинком АДРЕСА_3. Разом із ОСОБА_5 у вказаній недобудові проживали також ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які на той момент також були присутні у вказаній недобудові. В одній з кімнат недобудови вони почали вживати спиртні напої та між ним і ОСОБА_4 приблизно о 23 год. 00 хв. виник словесний конфлікт з приводу того, що ОСОБА_4 раніше принижував його честь та гідність, а також постійно застосовував фізичне насильство до їхньої спільної знайомої ОСОБА_7 В ході вказаного конфлікту він своїми руками, стиснутими в кулаки, почав наносити удари в район голови та тулуба ОСОБА_4 Схопивши з підлоги кімнати дерев'яну палицю, почав наносити нею удари в район голови та тулуба ОСОБА_4, який жодного опору не чинив, лежав на підлозі. Він викликав швидку медичну допомогу. З висновком експертизи щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень погоджується. Просить вибачення у потерпілого та їхньої родини.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що є рідним братом загиблого ОСОБА_4, очевидцем вказаних подій він не був. Цивільний позов підтримав у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 умисно заподіяв ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а тому ці його дії за ч. 2 ст. 125 КК України кваліфіковано вірно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, обставини цього злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий злочин в період іспитового строку, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на момент вчинення злочину ОСОБА_1 займався суспільно-корисною працею - працював зварювальником в ПрАТ «УКРЕНЕРГОМОНТАЖ», не одружений, утриманців немає, на консультативних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає: рецидив злочинів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що міра покарання повинна бути визначена у межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеженням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приймаючи до уваги, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2016 ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, іспитовим строком на 3 роки, та в період іспитового строку скоїв новий злочин, суд на підставі ст.71 КК України вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

В судовому засіданні потерпілий підтримав свої позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди та просив стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду в розмірі 60 000 гривень та моральну шкоду в розмірі 40 000 гривень, мотивуючи тим, що у зв'язку з ушкодженням здоров'я та потраплянням до медичного закладу, де в результаті неналежного виконання своїх професійних обов'язків медичними працівниками його брат ОСОБА_4 помер від переохолодження та був похований без його відома та відома його матері і сестри на Північному кладовищі (80 км від місця проживання їхньої родини). Внаслідок злочинних дій обвинуваченого, що супроводжувалось жорстоким поводженням, застосуванням фізичного насильства із спричиненням фізичних ушкоджень його братові, йому (ОСОБА_4.) були спричинені глибокі фізичні страждання з ушкодженням здоров'я та призвели до подальшої смерті в медичному закладі, куди він був доставлений для надання медичної допомоги після побиття. Потерпілий ОСОБА_3 зазначає, що особливий біль йому та його родині складає відношення обвинуваченого до вчиненого, який не розкаявся та не вибачився.

Оцінивши всі доводи потерпілого, суд приходить до висновку, що цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягає, в частині стягнення моральної шкоди - частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки вони не вмотивовані як в цивільному позові, так і самим потерпілим у судовому засіданні, а також не підтверджені матеріалами кримінального провадження.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, при визначенні обґрунтованості заявленого розміру моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 суд враховує: характер та обсяг його душевних страждань, а також враховує вік, стан здоров'я та майновий стан обвинуваченого та, виходячи із вимог розумності, виваженості та справедливості, вважає обґрунтованим розмір заподіяної моральної шкоди в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, ОСОБА_1 до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2016, остаточно визначивши йому для відбування покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 30.12.2016, тобто з моменту його фактичного затримання та на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 термін його попереднього ув'язнення, а саме: з 06.03.2015 по 03.06.2016 та з 30.12.2016 року по дату набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди у сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_3.

Речові докази:

- сумка чорного кольору, в якій знаходяться: туалетний папір, два аркуші паперу з написами, скотч білого кольору, маленький скотч білого кольору, медикаменти, жіноча манікюрна пилка, флакон одеколону, кусачки для нігтів, зарядний пристрій, гаманець чорного кольору з візитівками, аркушами паперу, іконою, фотокарткою із зображенням ОСОБА_1, дві дитячі іграшки, крем для взуття чорного кольору, п'ять фотокарток, записник, а також мобільний телефон марки Нокіа сірого кольору з вмістом сім-картки мобільного оператора Київстар, мобільний телефон НТС чорного кольору з вмістом сім-картки мобільного оператора Київстар, які передано на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м. Києві - передати за належністю ОСОБА_1;

- два фрагменти дерев'яної ніжки зі слідами РБК, дві палиці, які поміщено до паперових конвертів, а також поліетиленовий пакет в середині якого одяг, який належить ОСОБА_4, та паперовий конверт зі змивами РБК, які передано на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Новик В.П.