Ухвала суду № 65478571, 22.03.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Гордійчук С.О.,

суддів: Григоренко М.П., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук Світлани Йосипівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Транс Груп», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Транс Груп» - відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Рівненській області, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов"язання вчинити певні дії.

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2016 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, а саме: нежитлову будівлю, будівлю торгово-реабілітаційного центру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна 1073918356101, загальною площею 611,1 кв.м., номер запису про право власності 17258110.

Заборонено будь-яким особам, в тому числі державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) права власності на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, будівлі торгово-реабілітаційного центру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна 1073918356101, загальною площею 611,1 кв.м., номер запису про право власності 17258110, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на її незаконність, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Cудом першої інстанції не дотримано вимоги статей 151,152 ЦПК України та не враховано роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову". Посилається на відсутність обґрунтувань суду щодо того, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, а не наявність належних і переконливих доказів.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, крім того, при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір з приводу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю, будівлю торгово-реабілітаційного центру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1073918356101, загальною площею 611,1 кв. м.

Вбачається, що незважаючи на наявний спір між ОСОБА_2, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С. Й., ТзОВ «Фінанс траст Груп» вказаний об'єкта нерухомого майна відчужено на користь ОСОБА_1, а тому суд дійшов до правильного висновку, що не забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-яких дії що пов'язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) права власності на вказане нерухоме майно, може утруднити виконання рішення суду.

Застосовані судом з метою забезпечення позову заборони щодо вчинення дій із спірним об'єктом нерухомого майна є тимчасовим запобіжним заходом, що передбачений ЦПК України.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без зазначення відповідних доказів та обставин, не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.

Таким чином, задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд обґрунтовано виходив з обставин справи та положень ст. 151 ЦПК України та прийшов правильного висновку про обґрунтованість заяви позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 151, 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді: