Ухвала суду № 65478154, 17.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 546/1219/15-ц Номер провадження 22-ц/786/978/17Головуючий у 1-й інстанції Горулько О. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

17 березня 2017 року м. Полтава

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області Бондаревська С.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання кредитного договору недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2017 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Зустрічний позов представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним кредитний договір без номера від 16 жовтня 2008 року, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ "ПриватБанк" оскаржило його в апеляційному порядку.

Разом з тим, при ухваленні вищевказаного рішення, судом першої інтанції не було вирішено питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі зустрічного позову ОСОБА_2 була звільнена від сплати судового збору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд мав враховувати положення ч. 3 ст. 88 ЦПК України, та виходити з того, що якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до роз'яснень, наведених в п. 41 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК України має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. За наведених обставин, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про судові витрати в порядку ст. 220 ЦПК України. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2016 року ОСОБА_4 подано зустрічну позовну заяву до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредитного договору недійсним, яка ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23 листопада 2016 року об'єднана в одне провадження з первісним позовом /а.с.128-129,131/ Разом з тим, у вступній частині рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2017 року зазначено лише первісний позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Крім того, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 підписана її представником ОСОБА_3 в межах наданих йому повноважень, в той час, як районним судом у вищевказаних ухвалі та рішенні помилково зазначено, що зустрічний позов подано представником відповідача- Голубом В.В., що не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується з обсягом наданих ОСОБА_4 йому повноважень, зокрема щодо подання та підпису від її імені документів, включаючи позовні заяви /а.с. 50/. Також за змістом ч. ч. 1, 2 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. У відповідності до ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, які брали участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження, а тому справа підлягає поверненню до місцевого суду для вирішення питання про судові витрати та виправлення описки відповідно до положень ст. ст. 219, 220 ЦПК України. Керуючись ст. 297 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціо-нерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання кредитного договору недійсним повернути до Решетилівського районного суду Полтавської області для вирішення питання про судові витрати та виправлення описок в строк до 17 квітня 2017 року.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1

З оригіналом згідно:

Суддя: С.М. Бондаревська