Ухвала суду № 65478062, 22.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1990/16-ц Номер провадження 22-ц/786/798/17Головуючий у 1-й інстанції Марущак Р. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В.,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - відділу Держгеокадастру у Глобинському районі про тлумачення змісту правочину, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», в якому з урахуванням змін просила: тлумачити зміст абзацу 1 пункту 8 Договорів оренди землі, укладених 9 та 11 січня 2012 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт», зареєстрованих у відділі Держкомзему у Глобинському районі 23 травня 2012 року за № 532060004003139 та №532060004003177 відповідно, виклавши в такій редакції : «Договір укладено на 5 (п'ять) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою) з початком строку дії з дати 09 січня 2012 року, 11 січня 2012 року відповідно, але в будь-якому випадку діє до моменту збирання врожаю орендарем»;

- усунути перешкоди у здійсненні права власності на майно шляхом звільнення товариством з обмеженою відповідальністю інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» (код СДРПОУ 31059651) належних ОСОБА_2 земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_2 НОМЕР_1, і знаходяться на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області та передати її власнику.

Судові витрати просила покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що 09 січня 2012 року та 11 січня 2012 року між нею та Виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» були укладені вищезазначені договори, строком на п'ять років. Відповідно до умов договорів (п.36) дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено. Орендар використовував земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва протягом п'яти сільськогосподарських років у 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роках, зібрав врожай у 2016 році. Таким чином, всі умови використання земельних ділянок сторонами виконано. Вказувала, що бажає самостійно обробляти власні земельні ділянки. Проте, її пропозиція про повернення земельних ділянок, орендарем відхилена, оскільки відповідач вважає, що договори діють протягом 5 років з дати їх державної реєстрації, тобто з 23.05.2012 року, а не з дати їх укладення, а тому не є припиненими. У зв'язку з цим, спірний 8-ий пункт договорів потребує тлумачення, а земельні ділянки повинні бути передані орендарем їй, як власнику.

Рішенням Голибнського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» про тлумачення змісту правочину, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення земельної ділянки відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, і як наслідок ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За правилами ч.ч. 2-4 ст. 213, ст. 637 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину, в тому числі, договору.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_3 позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4.52 га, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.11.2014 року, виданого державним нотаріусом Глобинської державної нотаріальної контори, реєстр за № 2-1631, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 17156413 від 12.11.2014, позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4.52 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

09 січня 2012 року між нею, як орендодавцем, та Виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» (код ЄДРПОУ 31059651), як орендарем, було укладено Договір оренди названої земельної ділянки. При підписанні договору від імені відповідача, як юридичної особи, на підставі нотаріально посвідченої довіреності, діяв директор названого виробничого підрозділу ОСОБА_3.

11 січня 2012 року між ОСОБА_4 як орендодавцем, (спадкоємцем, якої є ОСОБА_2) та Виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» (код ЄДРПОУ 31059651), як орендарем, було укладено Договір оренди названої земельної ділянки. При підписанні договору від імені відповідача, як юридичної особи, на підставі нотаріально посвідченої довіреності, діяв директор названого виробничого підрозділу ОСОБА_3.

В п. 8 договорів було зазначено, що договір укладено на п'ять років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою), але в будь-якому випадку він діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Пунктом 44 договорів оренди земельних ділянок передбачено, що ці договори набирають чинності після їх державної реєстрації.

23 травня 2012 року договори оренди зареєстровані у відділі Держкомзему в Глобинському районі, про що є відповідна відмітка на договорах. 25 травня 2012 року земельні ділянки відповідно до актів приймання-передачі були передані орендодавцем у строкове платне користування орендарю.

Як передбачено ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

З урахуванням зазначених норм матеріального права строк дії спірного договору не закінчився, він є чинним, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про витребування землі.

Вищенаведена правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777 цс 16.

Враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду України суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що строк спірних договорів спливає 23 травня 2017 року, а відтак строк дії договорів оренди не закінчився (не припинився), вони є чинними, тому на даний час відсутні підстави для звільнення земельних ділянок орендарем і передачі їх власникові, а також підстави для тлумачення судом п. 8 договорів таким чином, як про це прохає позивач.

В свою чергу доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Так, посилання в апеляційній скарзі, що взятий за основу правовий висновок Верховного Суду України від 18 січня 2017 року по справі № 6-2777цс16 стосується саме спірного договору у справі, відносно якої була висловлена правова позиція, є безпідставними, оскільки ключовим моментом у ній є визначення початку строку дії договору оренди землі.

Натомість як у постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі 6-162цс1, на яку посилається ОСОБА_2, Верховним Судом України зроблений висновок щодо моменту укладання договору, а не початку строку дії договору.

Так, зокрема, у вказаній постанові Верховного Суду України зазначено, що сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом з тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. У момент державної реєстрації набуває чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати момент укладення договору.

При цьому, слід звернути увагу, що момент укладення договору оренди землі та початок строку дії договору оренди землі не є тотожними поняттями.

Поряд з цим, не беруться до уваги колегією суддів доводи апеляційної скарги, про те що суд не спростував тверджень позивача, що з боку орендаря договір укладений неуповноваженою особою, оскільки позов обґрунтовуваний лише тією обставиною, що строк договору оренди землі укладеного між сторонами сплив. Тому суд першої інстанції вірно розглянув спір в межах позовних вимог.

Разом з тим, суд першої інстанції при встановленні обставин справи вірно звернув увагу, що договір від імені відповідача був підписаний на підставі нотаріально посвідченого доручення ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» - директором виробничого підрозділу Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_3

Таке право ОСОБА_3 підтверджується Положенням про виробничий підрозділ Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженим Загальними зборами ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» (а.с.63-65).

Так, згідно п. 4.3. та п. 4.4. Підрозділ здійснює діяльність від імені Товариства, а відповідно до п.7.4. директор Підрозділу на підставі довіреності укладає з юридичними та фізичними особами угоди та діє від імені Товариства в межах повноважень, визначених Положенням та виданої йому довіреності.

З врахуванням встановлених обставин, матеріалів справи, доводів сторін та апеляційної скарги, положень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність ухваленого рішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає до відхилення, а рішення суду першої інстанції до залишення без змін, відповідно до вимог ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 314, 315, ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Обідіна О.І. /підпис/Прядкіна О.В.

КОПІЯ

ВІРНО: Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ______ Панченко О.О.