Ухвала суду № 65476766, 21.03.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/884/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Євлах О. О.Номер провадження 22-ц/788/538/17 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 30

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Шевченка В. А. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 травня 2016 року

у справі за позовом Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 травня 2016 року у задоволенні позову НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» відмовлено.

Вказане рішення суду вже було предметом апеляційного перегляду, але ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року рішення апеляційного суду Сумської області від 23 серпня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Позивач не погодився з рішенням місцевого суду та оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі він посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачами не надано жодного доказу на спростування їх вини у заподіянні шкоди. При цьому, судом не взято до уваги доказів, які вказують на заподіяння майнової шкоди, а саме калькуляцію вартості робіт по ліквідації врізки з метою відновлення пошкодженого нафтопроводу, а також не враховано обставини крадіжки, які встановлені вироком суду від 18 січня 2016 року та докази, які були вилучені з місця злочину, які свідчать про проведення відповідачами несанкціонованої врізки та спричинення майнової шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» Постовойтенко Н.І., яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника відповідачів адвоката Глущенко В.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанцій правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що вироком Варвинського районного суду Чернігівській області від 18 січня 2016 року , зміненого ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 01 квітня 2016 року, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць кожному, а ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.х69 КК України у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Цивільний позов було залишено без розгляду.

Вказаним вироком встановлено, що 24 грудня 2014 року близько 05.00 години, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, з метою вчинення крадіжки чужого майна, таємно, будучи впевненими, що за ними ніхто не спостерігає, проникли на територію ділянки трубопроводу, що цілодобово охороняється та є сховищем, яка розташована на 50 кілометрі трубопроводу «Талалаївка-Гнідинці» між селами Хортиця та Кухарка Варвинського району Чернігівської області, де використовуючи два гумові шланги з кульковими кранами, автомобіль марки «Renault Premium 420», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною марки «TEN-CATE ТСО-40», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з врізки до трубопроводу, незаконно завантажили до ємкості напівпричепу-цистерни 10130 кг сировини для виготовлення нафтопродуктів, чим заподіяли НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» майнову шкоду на суму 80456,40 грн., але злочин не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками правоохоронних органів ( а.с.4-6, 39-41).

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що протиправними діями відповідачів, а саме пошкодженням нафтопроводу шляхом врізки, товариству завдано матеріальної шкоди у розмірі 8121,45 грн., яку на підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь.

Відмовляючи в задоволенні позову НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів факт несанкціонованого врізання до трубопроводу саме відповідачами та завдання останніми йому майнової шкоди.

Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 вказаного Кодексу, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, для цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду суду слід враховувати, що єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину завдавача шкоди.

Позивачем не доведені обставини, що саме протиправними діями відповідачів йому було завдано матеріальну шкоду, яка полягає у пошкодженні нафтопроводу шляхом несанкціонованої врізки.

Із вироку суду від 18 січня 2016 року вбачається, що відповідачі засуджені за незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, при цьому завдана НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» шкода полягає у вартості сировини для виготовлення нафтопродуктів, що була вилучена з напівпричепа-цистерни під час затримання відповідачів.

Крім того, в межах кримінального провадження не розглядалось питання вчинення відповідачами несанкціонованого врізання до трубопроводу та його пошкодження, тому цивільний позов було залишено без розгляду.

З огляду на викладене, матеріали цивільної справи не містять доказів, що між неправомірними винними діями відповідачів і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Довідка від 04 лютого 2016 року ПАТ «Укрнафта» про те, що 24 грудня 2014 року між селами Хортиця та Кухарка Варвинського району було виявлено несанкціоновану врізку (а.с. 10), матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи огляду місця події від 24 грудня 2014 року, протокол обшуку від 22 січня 2015 року, висновки експертиз, довідки, з яких вбачається, що при огляді місця події були виявлені та вилучені шланги із кранами, лопата, документи, а також цистерна, в якій знаходиться нафтогазоводяна суміш, а також протоколи затримання відповідачів під час крадіжки нафти з трубопроводу як підозрюваних у вчинені злочину, не є належними та допустимими доказами, які вказують на вину відповідачів у пошкодженні нафтопроводу, шляхом несанкціонованої врізки.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення саме відповідачами врізки до трубопроводу, тому доводи апеляційної скарги про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідачів в солідарному порядку матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження міжпромислового трубопроводу, є безпідставними.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: