Ухвала суду № 65475835, 20.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/528/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів Станкевича В.А., Цюри Т.В., при секретарі Колмакові В.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Кодимського районного суду Одеської області від 31 березня 2016р. про закриття провадження в частині позовних вимог по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання поруки припиненою, -

в с т а н о в и л а:

09 липня 2015р. представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 06 вересня 2007р. в розмірі 17948доларів США 25 центів, що за курсом НБУ на 21 травня 2015р. складає 373503грн.08коп. (а.с.2-3).

21 липня 2015р. представник ПАТ КБ « ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06 вересня 2007р. у розмірі 5697 доларів США 22 центи, що за курсом НБУ станом на 25 червня 2015р. складає 120610грн.21коп. (а.с.54-55).

Ухвалою суду від 07 вересня 2015р. вищезазначені позовні заяви банку були обєднані в одне провадження (а.с.84).

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги банку не визнав та просив суд відмовити у задоволені позову банку за кредитним договором №ODKDG201420461 за безпідставністю та недоведеністю та закрити провадження в частині позовних вимог банку за кредитним договором №ODKDG201420462, у звязку з набранням законної сили рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (а.с.37-42).

29 жовтня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання припиненим договору поруки від 06 вересня 2007р. за кредитним договором №ODKDG201420461 від 06 вересня 2007р. на підставі ч.1 ст.559 ЦК України, оскільки було змінено зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя (а.с.86-89).

Ухвалою суду від 30.10.2015р. зустрічний позов ОСОБА_3 було прийнято до спільного розгляду із позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.97).

Рішенням суду від 31 березня 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість:

-за кредитним договором №ODKDG201420461 від 06 вересня 2007р. станом на 21 травня 2015р. в сумі 399868грн.22коп.;

-за кредитним договором №ODKDG201420462 від 06 вересня 2007р. станом на 25 червня 2015р. в сумі 25017грн.05коп., і судові витрати в сумі 3904грн.17коп.

В задоволені решти позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 06 вересня 2007р., укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 (а.с.123-131).

Ухвалою суду від 31 березня 2016р. відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України було закрито провадження у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ODKDG201420462 від 06 вересня 2007р. у частині стягнення 4743 долари США 03 центи (а.с.122).

Не погодившись з рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» 26 квітня 2016р. подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення суду першої інстанції, та стягнути заборгованість за кредитним договором №ODKDG201420461 від 06 вересня 2007р. в повному обсязі, в тому числі і з поручителя ОСОБА_3, зазначивши в резолютивній частині суму заборгованості, що підлягає стягненню в доларах США тавідмовити в задоволені зустрічного позову ОСОБА_3, посилаючись на те, що суд невірно витлумачив та застосував норми матеріального та процесуального права, оскільки на думку апелянта, відсутні підстави для зменшення заборгованості по кредитному договору №ODKDG201420461 від 06 вересня 2007р. на 70700грн.

Апелянт вказав, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач просив стягнути заборгованість у доларах США та зазначив еквівалент у гривні лише для визначення розміру судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовною заявою, тому безпідставно стягнув заборгованість у національній валюті.

Крім того, апелянт посилається на те, що невірним є визнання поруки припиненою з моменту укладення договору та суд не врахував, що поручитель ознайомлений зі всіма умовами кредитного договору, в тому числі і можливістю внесення змін до договору (п.п.2.3.1, 5.2 кредитного договору та п.3 договору поруки), тому підстав для припинення поруки немає (а.с.132-136).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2016р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 31 березня 2016р. (а.с.146,147).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08 грудня 2016р. ПАТ КБ «ПриватБанк» було поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Кодимського районного суду від 31 березня 2016р. (а.с.181-182).

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу суду від 31 березня 2016р., посилаючись на те, що суд безпідставно закрив провадження по справі за позовними вимогами банку в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № ODKDG201420462 від 06 вересня 2007р. в сумі 4743,03долара США, та не врахував відповідні вимоги закону, а також обставини, повязані з тим, що боржник не виконує свої зобовязання за договором кредиту, що правовідносини між банком та боржником тривають, тому в даному випадку не можуть бути застосовані вимоги п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України про закриття провадження по справи з підстав того, що раніше на користь банку було стягнуто частину боргу в сумі 4743,03доларів США (а.с.173-174).

Справу розглянуто у відсутності сторін, які раніше надавали пояснення по справі, та були належним чином сповіщені про слухання справи в апеляційній інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги банку на рішення суду рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 березня 2017р. було частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк», та рішення Кодимського районного суду Одеської області від 31 березня 2016р. змінено в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами, з викладанням резолютивної частини рішення суду в іншій редакції.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №ODKDG201420461 від 06 вересня 2007р. в розмірі 17948,25 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21 травня 2015р. складало еквівалент в сумі 399868грн.22коп., та заборгованість за кредитним договором №ODKDG201420462 від 06 вересня 2007р. в розмірі 954,19 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21 травня 2015р. складало еквівалент в сумі 25017грн.05коп. В решті рішення Кодимського районного суду Одеської області від 31 березня 2016р. залишено без змін.

Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 19 грудня 2012р., був задоволений позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідача ОСОБА_2 та стягнуто з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №ODKDG201420462 від 06 вересня 2007р. в сумі 4743.03 доларів США, яка виникла станом на 25 квітня 2012р.

Вказане рішення суду було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 квітня 2013р., та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013р. (а.с.46-49,50-51).

У поданій позовній заяві 21 липня 2015р. банк просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №ODKDG201420462 від 06 вересня 2007р. у розмірі 5697,22 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25 червня 2015р. складає 120610грн.21коп. (а.с.54-55).

Судом першої інстанції обґрунтовано було зменшено розмір заборгованості з урахуванням рішення Кодимського районного суду від 19 грудня 2012р., та стягнуто 954,19 доларів США, що складало еквівалент станом на 25 червня 2015р. в сумі 25017грн.05коп. (5697,22долара США-4743,03доларів США=954,19доларів США).

Суд першої інстанції вірно вказав, що відносно позовних вимог у частині стягнення заборгованості за кредитним договором №ODKDG201420462 від 06 вересня 2007р. за період до ухвалення 19 грудня 2012р. судом рішення, існує судове рішення щодо того ж самого предмету позову, яке набрало законної сили, та вірно закрив провадження в цій частині відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, якою передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Представник Банку не надав суду першої та суду апеляційної інстанції відповідні, належні та допустимі докази відносно виконання або не виконання рішення Кодимського районного суду від 19 грудня 2012р. в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 4743,03 доларів США, що є важливим для вирішення питання про звернення банку повторно з вказаним позовом.

З урахуванням викладеного судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк», та вважає, що ухвала Кодимського районного суду Одеської області від 31 березня 2016р. постановлена з додержанням вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Кодимського районного суду Одеської області від 31 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: Т.В.Цюра

ОСОБА_4