Рішення № 65473714, 21.03.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/724/2017

Справа №359/4736/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

21 березня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 30 червня 2010 року уклав з ОСОБА_1 договір. За цим договором ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% на місяць на суму залишку заборгованості та надати відповідачу кредитну картку за умовами «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит шляхом сплати щомісячного обов'язкового платежу у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень, а також у разі порушення своїх зобов'язань сплачувати штраф у розмірі 500 гривень та 5% від суми позову. Крім цього, за користування платіжною карткою, а саме: зняття грошових коштів в банкоматах та пунктах видачі готівки ПАТ «Приватбанк» ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати комісію у розмірі 3% від суми операції. В порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Тому ПАТ КБ «Приватбанк» просив суд примусового стягнути з нього заборгованість за кредитним договором, що становить 25546 гривень 35 копійок, що складається: з заборгованості за кредитом - 7139 гривень 21 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом - 16714 гривень 46 копійок, а також штраф (фіксована частина) - 500 гривень, штраф (процентна складова) - 1192 гривень 68 копійок. Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача на його користь витрати на оплату судового збору у розмірі 1378 гривень.

У судове засідання представник позивача Сафір Ф.О. не з'явився, в позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просить суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Надав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором після закінчення строку позовної давності. Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України це є підставою для відмови у задоволенні позову. Тому ОСОБА_1 просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні пред'явленого позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 червня 2010 року ПАТ КБ «Приватбанк» уклав з ОСОБА_1 договір. За цим договором ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% на місяць на суму залишку заборгованості та надати відповідачу кредитну картку за умовами «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит шляхом сплати щомісячного обов'язкового платежу у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень, а також у разі порушення своїх зобов'язань сплачувати штраф у розмірі 500 гривень та 5% від суми позову. Крім цього, за користування платіжною карткою, а саме: зняття грошових коштів в банкоматах та пунктах видачі готівки ПАТ «Приватбанк» ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати комісію у розмірі 3% від суми операції. Вказані обставини підтверджуються анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (а.с.6), довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.7-8), Витягом з Умов та правил надання банківських послуг (а.с.9-32).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити інші платежі у розмірах та на умовах, встановлених договором.

У відповідності до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.549 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався платіжною карткою та за допомогою платіжної картки знімав з рахунку грошові кошти, проте на рахунок їх не повертав, не сплачував відсотки та комісію за користування грошовими коштами у повному обсязі. Тому у нього виник борг за кредитним договором у загальному розмірі 25546 гривень 35 копійок. Вказана обставина підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору станом на 31 березня 2016 року (а.с.4-5).

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у межах строку тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст.261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правилом ч.4, ч.5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У відповідності до ч.1 ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Встановлено, що першим днем невиконання зобов'язання по поверненню кредиту було 24 березня 2012 року. З цієї дати розпочався перебіг строку позовної давності. Він закінчився через три роки - 24 березня 2015 року. З реєстраційного штампу, що міститься на позовній заяві (а.с.1), вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» пред'явив позов 07 червня 2016 року. Тобто після закінчення строку позовної давності.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до вказівки ОСОБА_1, строк дії кредитної картки «Універсальна», яка була видана на його ім'я, був встановлений до жовтня 2012 року.

У відповідності до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

Як роз'яснив Верховний Суд України в правовій позиції, висловленій в постанові №6-14цс14 від 19 березня 2014 року, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що ПАТ КБ «Приватбанк» пред'явив позов після спливу строку позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором здійснено 24 березня 2012 року, а дія картки закінчилась в жовтні 2012 року.

Тому, суд вважає, що у зв'язку зі спливом строку позовної давності належить відмовити ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

З квитанції від 25 травня 2016 року (а.с.1) вбачається, що при пред'явленні позову ПАТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір у розмірі 1378 гривень. Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.256, 257, ч.1 ст.266, ч.4, ч.5 ст.267, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 ст.88, п.2 ч.1 та ч.3 ст.208, ст.ст.213-215, ст.218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25546 гривень 35 копійок, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення на протязі десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський