Ухвала суду № 65473182, 17.03.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/1253/16-к

УХВАЛА

17 березня 2017 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Баренко С.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Лабенської Л.І.,

прокурора Чорнія Р.О.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України (далі КК) ,-

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається наведене кримінальне провадження. 25.03.2017 спливає строк тримання під вартою обох обвинувачених. Відповідно до частини 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), суд ініціює вирішення питання про доцільність продовження обвинуваченим строку тримання під вартою.

Прокурор, вказуючи на існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК, стверджував про необхідність подальшого увязнення обвинувачених. З урахуванням наявності в останніх судимостей; відсутності у них міцних соціальних звязків; вагомості представлених доказів про їх причетність до інкримінованого злочину, прокурор висловив обєктивні побоювання можливості втечі обвинувачених у разі зміни запобіжного заходу.

ОСОБА_1 та його захисник поклались на розсуд суду, а ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_3 - заперечували продовжити строк тримання під вартою.

За правилами статті 177 КПК мета застосування запобіжного заходу полягає, зокрема, у забезпеченні виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, запобіганні спробам переховуватись від суду; недопущенні вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином тощо.

При вирішення питання про доцільність подальшого увязнення обвинувачених, суд, керуючись вимогами статті 178 КПК ураховує, зокрема, такі обставини, як минулу поведінку обох обвинувачених, їх попередні судимості із реальним відбування покарання; вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_2 майже одразу після звільнення з місць позбавлення волі, а ОСОБА_1 - під час відбуття покарання за попереднім вироком, що, на думку суду, свідчить про реальність ризику вчинення ними нових злочинів. Суд також бере до уваги корисливий характер інкримінованого діяння, що, з урахуванням усвідомлення обвинуваченими суворості можливого покарання, вказує на реальність ризику їх ухилення від явки суду. Так Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зауважив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Наявні обставини справи, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить про доцільність, правомірність та актуальність подальшого увязнення обвинувачених.

Керуючись: статтями 176-178, 183, 331 КПК, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк запобіжного заходу рахувати з 17.03.2017 до 14.05.2017.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.Г. Баренко