Ухвала суду № 65471098, 15.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/523/16

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання Тутової Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу Держгеокадастру у Кровоозерському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до відділу Держгеокадастру у Кровоозерському районі Миколаївської області про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Відділ Держгеокадастру у Кровоозерському районі Миколаївської області подав апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, в якій просить суд скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 17 травня 2016 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов:

- визнав протиправними дії відділу Держгеокадастру Кривоозерському районі Миколаївської області щодо відмови у видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка розташована в межах території Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району, площею 3,61 га кадастровий номер діл. 1 4823981000:02:000:0759 та діл. 2 4823981000:02:000:0658;

- зобов'язав відділ Держгеокадастру у Кривоозерському районі Миколаївської області повторно розглянути заяву позивача про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована в межах Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району, площею 3,61 га кадастровий номер діл. №1 4823981000:02:000:0759 та діл. №2 4823981000:02:000:0658, з урахуванням обставин встановлених у даному рішенні суду.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, не повно зясував обставини, які мають значення для справи, а висновки, викладені в оскарженій постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так апелянт зазначає, що при отриманні спадкодавцем державного акту на право власності на земельну ділянку у 2004 році нормативна грошова оцінка земель не проводилась, а використовувались показники нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 01 липня 1995 року (з урахуванням індексації), відповідно до Постанови КМУ від 23 березня 1995 року № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів».

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції послався лише на загальну частину Закону України «Про державний земельний кадастр», але не врахував приписів п. 7 ст. 21 цього Закону, відповідно до якого підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель вносяться до кадастру відповідно до технічної документації з такої оцінки, тобто має бути обовязково технічна документація про нормативну грошову оцінку, яка по земельним ділянкам зазначеним у звернення позивача, відсутня, а тому є неможливим надати з неї витяг.

ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав, направив на адресу апеляційного суду електронний лист, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що внаслідок смерті ОСОБА_3 та відкриття спадщини, до позивача неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємця, перейшла земельна ділянка, яка розташована в межах Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району, площею 3,61 га кадастровий номер діл. 1 4823981000:02:000:0759 та діл. 2 4823981000:02:000:0658.

Також суд першої інстанції встановив, що з метою юридичного оформлення спадщини (земельної ділянки), законний представник позивача ОСОБА_1, 25.02.2016 року звернувся до відповідача із заявою про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована в межах Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району, площею 3,61 га кадастровий номер діл. 1 4823981000:02:000:0759 та діл. 2 4823981000:02:000:0658.

29 лютого 2016 року відповідач листом №134/о/33-16, повідомив ОСОБА_1, що дані про нормативну грошову оцінку окремих земельних ділянок оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, яка затверджується районними радами, та запропонував замовити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, затвердити в установленому законом порядку, а лише потім звернутися до відповідача для отримання витягу (а.с. 15).

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що у задоволені заяви ОСОБА_1 було відмовлено.

З посиланням на приписи ст. ст. 1, 2, 3, 5, 7, 11, 15, 20, 30, 38, 39 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст. 194 Земельного кодексу України, враховуючи, що законом передбачена можливість власника або спадкоємця земельної ділянки отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі витягу, а підставою для відмови у наданні такого витягу є лише відсутність інформації, звернення про отримання інформації неналежною особою та подання документів не у повному обсязі, суд першої інстанції, за відсутності доказів наявності обставин за яких може бути відмовлено у наданні відповідного витягу, дійшов висновку про протиправні дії відповідача.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Кривоозерському районі Миколаївської області №29.02.2016 року №134/о/33-16 від 29.02.2016 року, з заявою про видачу Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо земельної ділянки позивач звернувся 25.02.2016 року. Разом з тим, вказаним листом відповідач запитуваних відомостей про земельну ділянку не надав, про причини неможливості надати Витяг та довідку з Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача не повідомив.

При цьому суд першої інстанції наголосив, що надання вищезазначених відомостей про земельну ділянку уповноваженим особам є обов'язком відповідача, водночас відмова у видачі відповідних документів можлива виключно за наявності передбачених законом підстав, про що заявнику надається мотивоване рішення із зазначенням обставин, що перешкоджають у видачі (виготовлені) запитуваних документів, шляхів усунення таких обставин.

Зміст листа відділу Держгеокадастру у Кривоозерському районі Миколаївської області свідчить про те, що відповідачем не було належним чином надано відповідь на заяву позивача та не надано доказів на підтвердження існування передбачених законом підстав для залишення заяви позивача без задоволення.

Оскільки частиною 2 статті 38 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Поземельна книга, згідно статті 24 цього ж закону, відкривається під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Водночас, державна реєстрація земельної ділянки передбачає виготовлення відповідної землевпорядної документації, що містить, у тому числі, дані про місцезнаходження земельної ділянки, внесення таких даних до Державного земельного кадастру та присвоєння їй кадастрового номеру.

Суд першої інстанції зазначив, що доказами наявними у матеріалах справи підтверджено, що земельна ділянка, щодо якої позивач надав заяву про отримання витягу, зареєстрована у державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив у наданні ОСОБА_1 відомостей, відповідно до заяви від 25.02.2016 року та не надав мотивованої відповіді про причини неможливості надання відповідних відомостей, в той час як матеріалами справи підтверджена наявність у Державному кадастрі відомостей про земельну ділянку на підставі яких територіальними органами Держземагенства формуються Витяги про земельні ділянки та наявність необхідної технічної документації для здійснення розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

З метою належного захисту порушеного права, суд першої інстанції, з посиланням на ч. 2 ст. 11 КАС України, дійшов встановив необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Відділ Держгеокадастру у Кривоозерському районі Миколаївської області повторно розглянути заяву позивача про надання витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована в межах Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району, площею 3,61 га кадастровий номер діл. 1 4823981000:02:000:0759 та діл. 2 4823981000:02:000:0658, з урахуванням обставин встановлених у даному рішенні суду.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не зявились, у звязку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є протиправність дій відділу Держгеокадастру у Кровоозерському районі Миколаївської області щодо не надання ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та який є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована в межах території Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району, площею 3,61 га кадастровий номер діл. 1 4823981000:02:000:0759 та діл. 2 4823981000:02:000:0658

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 12) витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку по земельній ділянці 2 з кадастровим номером 4823981000:02:000:0658 наявна нормативна грошова оцінка, та зазначено про наявність технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення. Меж земельної ділянки в натуру (на місцевості).

Також факт наявності нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 01 липня 1995 року (з урахуванням індексації), відповідно до Постанови КМУ від 23 березня 1995 року № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» підтверджено і самим апелянтом, про що зазначено в апеляційній скарзі.

При цьому апеляційний суд зазначає, що апелянт на виконання вимог протокольної ухвали апеляційного суду від 23.11.2016 року на надав докази наявності або відсутності затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району та не надав докази наявності затвердженої у встановленому законом порядку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які належать на праві власності спадкодавцю ОСОБА_3.

Апеляційний суд зазначає, що стаття 18 Закону України «Про оцінку земель» визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до статей 20, 21 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація, яка затверджується районними радами (по земельним ділянкам розташованим за межами населеного пункту), а данні про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

При цьому Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року, не містить будь-яких обмежень щодо використання нормативної грошової оцінки, яка була проведена понад строків, встановлених ст. 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року, відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Як зазначив апелянт у 2004 році при видачі державного акту були використані показники нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 01 липня 1995 року (з урахуванням індексації), відповідно до Постанови КМУ від 23 березня 1995 року № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів».

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року, який набрав чинності з 01.01.2013 року, у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

Таким чином, апеляційний суд, за відсутності витребуваних протокольною ухвалою від 23.11.2016 року доказів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій апелянта - не надання позивачу витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та погоджується з обраним засобом відновлення порушених прав позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділу Держгеокадастру у Кровоозерському районі Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець