Рішення № 65469982, 21.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Жук М.В.

№22-ц/796/3948/2017 Доповідач Кравець В.А.

Справа №756/16649/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.А.,

суддів: Слюсар Т.А., Музичко С.Г.

за участю секретаря Синявського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила суд стягнути з відповідача 23 258 грн. 32 коп. матеріальної шкоди та 15 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 38 258 грн. 32 коп. та вирішити питання судових витрат.

В мотивування вимог посилалася на те, що відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_1, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, унаслідок чого останній загинув. Вона є рідною сестрою ОСОБА_3, яка за власні кошти здійснила поховання брата та встановлення йому надгробного пам'ятника у розмірі 23 258 грн 32 коп., які підлягають стягненню з відповідача. Крім того, дії ОСОБА_2, які виявилися в байдужому ставленні до події, що мала місце 30 листопада 2010 року, завдали та продовжують завдавати їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 15 тис. грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2016 року рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року - скасовано, справу передано нa новий розгляд до суду першої інстанції.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 258 грн. 32 коп. витрат на поховання та спорудження надгробного пам'ятника. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення в частині порядку ухвалення заочного розгляду справи, виключивши з описової та мотивувальної частин рішення посилання на те, що рішення суду ухвалене в порядку заочного розгляду справи, зокрема на те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує. Виключити з резолютивної частини рішення абзаци 5 та 6, а саме: «Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії», посилаючись на те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясувавши дійсні обставини спору. Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення», виклавши їх в такій редакції: «Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання коші цього рішення». В іншій частині рішення суду залишити без зміни. Постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції. Окрему ухвалу для реагування направити до Вищої ради правосуддя.

Вказує на те, що вона не надавала згоди на ухвалення заочного рішення.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Проте, в повній мірі з таким висновком суду погодитися не можна, з огляду на таке.

З матеріалів справи убачається, що 06.07.2016 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи, призначений на 16.08.2016 року (а у разі її відкладення у наступні дати), проводити у відсутність позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує. (а.с.96).

Згідно журналу судового засідання від 20.12.2016 року сторони по справі не прибули у судове засідання.

Протокольною ухвалою суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявних у ній доказів, оскільки відповідач відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином про судове засідання, про причини неявки суд не повідомив. Хоча і журнал судового засідання до цієї справи не відноситься (а.с.116)

Умови ухвалення заочного рішення зазначені у ч. 1 ст. 224 ЦПК, яка передбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, закон передбачає наявність чотирьох умов, лише сукупність яких дає можливість суду ухвалити заочне рішення:

1) неявка відповідача; 2) належне його повідомлення; 3) відсутність поважних причин неявки відповідача; 4) згода позивача.

Перші три умови стосуються процесуальних дій (чи бездіяльності) відповідача і мають особливо важливе значення для правильного застосування норм щодо інституту заочного рішення.

Четвертою умовою для ухвалення заочного рішення законодавець зазначає як не заперечення позивача проти заочного розгляду справи, а фактично його згода. Щодо виконання цієї умови також існують деякі особливості.

Насамперед необхідно зазначити, що при неявці в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, суд повинен роз'яснити позивачеві право на розгляд справи як у звичайному порядку, так і при заочному розгляді справи. При цьому суду обов'язково слід роз'яснити йому особливості та правові наслідки того чи іншого порядку розгляду справи. Право вибору порядку розгляду справи залежить лише від позивача і таке його волевиявлення повинно бути виражене чітко і ясно. Це пов'язано з правовими наслідками ухвалення заочного рішення, оскільки позивачу не надано право просити про перегляд заочного рішення.

ЦПК не передбачає способу вираження згоди позивача на заочний розгляд справи, однак всі дії треба фіксувати в журналі (протоколі) судового засідання.

Недопустимо ухвалювати заочне рішення, якщо від позивача надійшло прохання про розгляд справи за його відсутності, а відповідач не з'явився, оскільки не можливо позивачу роз'яснити наслідки такого розгляду справи і з'ясувати його волевиявлення.

Оскільки ОСОБА_1 не надавала згоди на ухвалення заочного рішення, наслідки розгляду такого порядку розгляду їй не було роз'яснено, колегія суддів вважає за можливе змінити рішення суду виключивши із вступної, описової та резолютивної частин рішення вказівку на те, що дане рішення є заочним.

В даному випадку слід вважати, що рішення суду ухвалено у загальному порядку.

Підстав для постановлення окремої ухвали відносно судді ОСОБА_5. судова колегія не вбачає, оскільки порушення судом вищевикладених норм процесуального права не призвели до таких наслідків, за яких Вища рада правосуддя повинна здійснювати перевірку.

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення шляхом виключення посилання на те, що оскаржуване рішення є заочним.

Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року змінити шляхом виключення із вступної, описової та резолютивної частин рішення посилання на те, що рішення суду є заочним.

Вважати, що рішення ухвалено у загальному порядку.

Роз'яснити сторонам по справі, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді