Ухвала суду № 65469935, 21.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи № 753/6826/16-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Даниленко В.В.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4526/2017 Доповідач - Ратнікова В.М.

У х в а л а

21 березня 2016 року суддя Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Ратнікова В.М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 121, 297 ЦПК України за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» про оскарження неправомірних дій, зобов'язання вчинити дії та відшкодування завданої шкоди, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» про оскарження неправомірних дій, зобов'язання вчинити дії та відшкодування завданої шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 15 лютого 2017 року ОСОБА_3, посилаючись на те, що він є особою, яка бере участь у справі, та як позивач діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Також в апеляційній скарзі зазначив, що копію рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року він отримав поштою 13 лютого 2017 року, а тому процесуальні строки на подання апеляційної скарги на рішення суду не пропущені.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України та надано час на подання доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення, а у разі пропуску строку на подання апеляційної скарги - обґрунтованої заяви про поновлення процесуальних строків із зазначенням поважних причин.

20 березня 2017 року, на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 09 березня 2017 року, до Апеляційного суду м. Києва надійшли додаткові пояснення ОСОБА_3 з доказами на підтвердження дотримання процесуальних строків при подачі апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року.

З системного аналізу ст. 297 ЦПК України вбачається, що до апеляційної скарги, яка подана у строк або з заявою про поновлення процесуального строку на оскарження, проте не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Перевіривши виконання вимог ст. 295, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, вважаю, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 297 ЦПК України, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Звертаючись з даною апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_3 судовий збір не сплачував, посилаючись на те, що у даній справі він має самостійний процесуальний статус позивача, який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, а тому, як інвалід ІІ групи довічно, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є звільненим від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.

Проте, з таким твердженням апелянта погодитись неможливо, з огляду на таке.

Стаття 30 ЦПК України встановлює, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

З сукупного аналізу вказаних положень законодавства варто зробити висновок, що позивачем у справі є особа, права, свободи чи інтереси якої порушено, невизнано або оспорено, або ж орган чи особа, яким законом надано повноваження захищати права, свободи та інтереси інших осіб, державні чи суспільні інтереси.

ОСОБА_3 посилається на те, що він є позивачем, який діє в інтересах іншої особи - ОСОБА_2. Як підставу свого представництва вказує довіреність № 114068 від 23 листопада 2016 року.

Стаття 39 ЦПК України «Законні представники» та стаття 45 ЦПК України «Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб» встановлюють, в яких випадках органи чи особи можуть звернутися до суду з заявами в порядку захисту прав, свобод та інтересів інших осіб.

Так, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. Права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсутньою, захищає опікун, призначений для опіки над її майном. Права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна. (стаття 39 ЦПК України)

З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, а саме за наявності поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів, з позовом до суду в інтересах іншої особи може звернутися Уповноважений Верховної Ради України з прав людини особисто або через свого представника. З метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор, в межах повноважень, визначених законом, за наявності підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру", може звернутися до суду з позовною заявою в інтересах громадянина. (стаття 45 ЦПК України)

Таким чином, враховуючи вказані положення закону, вбачається, що у ОСОБА_3 немає визначених законом підстав діяти як самостійна процесуальна особа - позивач, який виступає на захист прав, свобод та інтересів іншої особи - ОСОБА_2, так як для цього відсутні передбачені ст.ст. 39, 45 ЦПК України підстави.

Одночасно, як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги, ОСОБА_3 здійснює представництво інтересів ОСОБА_2 на підставі довіреності.

Згідно статті 38 ЦПК України, сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

За змістом ст. 42 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами, зокрема, як довіреністю фізичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Таким чином, варто зробити висновок, що, діючи від імені ОСОБА_2, як особи, права та інтереси якої були порушені, на підставі довіреності, ОСОБА_3 набуває статусу представника позивача, в розумінні ст.ст. 38, 40 ЦПК України.

Одночасно, маючи статус представника позивача на підставі довіреності, така особа користується тим обсягом процесуальних прав, які має позивач, що вбачається з положень ст. 44 ЦПК України.

З огляду на що, подання ОСОБА_3, як представником позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності, апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року не звільняє його від обов'язку сплатити судовий збір, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що безпосередньо позивач ОСОБА_2 має будь-які пільги по сплаті судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір оплачується в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При зверненні до суду з цією позовною заявою позивачем було зазначено кілька вимог, а саме: визнати неправомірними ряд дій Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» та зобов'язати відповідача до вчинення інших дій, з метою відновлення порушеного права ОСОБА_2; стягнути з Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат на послуги поштового зв'язку 36.20 грн. та у відшкодування завданої моральної шкоди 5 000,00 грн..

В межах позовної вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії позивачем було зазначено вимогу про зобов'язання Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» виплатити ОСОБА_2 заборговані їй відповідачем кошти по заробітній платі.

Пункт 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначив, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, за пред'явлення позовної вимоги про зобов'язання Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» виплатити ОСОБА_2 заборговані відповідачем кошти по заробітній платі судовий збір сплаті не підлягає.

Разом з тим, інші позовні вимоги не є вимогами про стягнення заробітної плати чи поновлення на роботі, а тому судовий збір за їх подання підлягає сплаті на загальних підставах.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, при поданні даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір окремо за позовну вимогу немайнового характеру - визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, та окремо за майнову вимогу - стягнення коштів.

Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла станом на дату подання позову, визначала, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому, згідно ст. 80 ЦПК України, ціна позову, у позовах про стягнення грошових коштів, визначається сумою, яка стягується.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня становить 1378 гривень.

Таким чином, за позовну вимогу немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір в розмірі 551.20 грн., що складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

За позовну вимогу майнового характеру про стягнення коштів в сукупному розмірі 5 036,20 грн. також підлягав сплаті судовий збір в розмірі 551.20 грн., що складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, оскільки 1 відсоток ціни позову становить суму меншу, ніж мінімальна ставка судового збору, що встановлена Законом.

Всього сума судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позову, становила 1102,40 грн..

Таким чином, виходячи з положень підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1212,64 грн., що становить 110% від суми судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позову.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що при подачі апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року судовий збір у вищезазначеному розмірі сплачено не було, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху на підставі ч. 2 ст. 297 ЦПК України.

За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Апеляційного суду м.Києва оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1212 грн. 64 коп. за реквізитами: одержувач - УДКС у Солом'янському районі міста Києва, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, розрахунковий рахунок: 31210206780010, МФО банку: 820019, код отримувача (ЄДРПОУ) 38050812 та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору безпосередньо позивача ОСОБА_2.

Керуючись ст. 295, 297 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» про оскарження неправомірних дій, зобов'язання вчинити дії та відшкодування завданої шкоди - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Суддя: