АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Глиняного В.П.
суддів Масенка Д.Є., Лашевич В.М., Росік Т.В. ., Рибака І.О.
з участю секретаря Орліченко О.Ю.
прокурорів Симківа Р.Я., Перова А.В.
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги захисників та прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 березня 2017 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України КлименкаО.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я. у кримінальному провадженні № 42015110000000121 від 19.03.2015 року та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Строк дії ухвали слідчого судді до 30.04.2017 року. Одночасно підозрюваному визначено заставу у розмірі 62 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 100 000 000 гривень. У випадку внесення застави на підозрюваного покладено обов'язки, передбачені ст.. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця проживання та\або місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для в'їзду, виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Згідно ухвали, слідчий суддя відповідно по положень ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується доданими до клопотання даними, врахувавши наявність ризиків в поведінці підозрюваного, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, якому він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, дані, які характеризують особу підозрюваного, в їх сукупності прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну його процесуальну поведінку. Приймаючи рішення щодо позбавлення права підозрюваного на свободу слідчий суддя врахував вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, за якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливі лише в передбачених законом випадках.
Не погодившись з прийнятим рішення суду захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити органу досудового розслідування у задоволенні клопотання про застосування до їх підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку захисників, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки його висновки про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ст.364 КК України, не ґрунтуються на матеріалах, доданих до клопотання детектива. Слідчий суддя не звернув уваги на те, що надані документи не містять даних та доказів вчинення їх підзахисним вказаного злочину, який фактично є сконструйованою детективом моделью. Викладена підозра є юридично неспроможною, так як розстрочення суми платежів для ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест», в чому підозрюється їх підзахисний, тягло за собою лише перенесення строків сплати платниками податків їх грошових зобов'язань під проценти, які має отримати держава, що виключає завдання шкоди охоронюваним законом правам та інтересам держави. При цьому захисник ОСОБА_4 вважає, що слідчий суддя розглядаючи клопотання підійшов вибіркового та маніпулятивного застосування матеріального закону, зокрема ст..100 ПК України, що і стало причиною хибних висновків щодо обґрунтованості підозри.
В свою чергу, захисник ОСОБА_2 незаконність ухвали слідчого судді обґрунтовує порушенням прав його підзахисного, що виразилось у тривалому розгляді судом клопотання, недотримання органом досудового розслідування вимог ст.ст.208, 209, 211 КПК України при затриманні ОСОБА_6, не врахування слідчим суддею формального підходу детектива при обґрунтуванні існування ризиків у поведінці підзахисного, оскільки таких не існувало взагалі, визначення завідомо непомірної застави та не врахування даних, які характеризують міцність соціальних зв'язків ОСОБА_6. Захисник ОСОБА_2 вважає, що ухвала слідчого судді не узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка склалась з питань обрання запобіжних заходів, посилаючись на конкретні рішення.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Перов А.В. також просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 1 250 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 000 000 000 гривень та покладення у разі її внесення обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 підозрюється у заподіянні державі збитків на суму 2 000 000 000 гривень, наявністю у підозрюваного, його дружини значної кількості нерухомого майна як в Україні, так і за її межами, земельних ділянок, транспортних засобів, коштовних годинників та задекларованих грошових коштів у національній та іноземних валютах - близько 55 000 000 грн. Крім того, як зазначає прокурор, у батька дружини підозрюваного - ОСОБА_10 перебуває у власності корпорація «Альтис-Холдінг», що в цілому не дозволяє на переконання прокурора, вважати визначену заставу у розмірі 100 000 000 такою, що зможе запобігти наявним у провадженні ризикам та забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Прокурор вважає, що запропонований ним розмір застави не буде порушувати права підозрюваного, оскільки існує відповідна практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі « Мангурас проти Іспанії» від 28 вересня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали власні апеляційні скарги та заперечували проти апеляції прокурора, пояснення прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту та просили задовольнити апеляцію прокурора, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000121 від 19.03.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України за підозрою ОСОБА_6
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у зловживання владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки. Головою ДФС ОСОБА_6 за період з травня 2015 року по березень 2016 року було прийнято безпідставних та незаконних рішень про розстрочення суми платежів з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для вказаних платників податків-юридичних осіб ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «Хас», та ТОВ «Карпатнадраінвест» на загальну суму 2 019146516,02, що заподіяло державним інтересам майнову шкоду у вигляді недотримання державним бюджетом доходів в особливо великих розмірах на зазначену суму.
ОСОБА_6 02 березня 2017 року о 23 год. 52 хв. затримано у порядку ст. 208 КПК України та 03 березня 2017 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальногоправопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
03 березня 2017 року детектив Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименко О.В., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я. звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 з визначенням застави в розмірі 2 000 000 000 гривень. Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва задовольнив частково дане клопотання та застосував до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначив заставу в розмірі 100 000 000 гривень з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених. ч.5 ст. 194 КПК України у випадку внесення останнім застави.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються орган досудового розслідування та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Твердження захисників про те, що документи, долучені до клопотання слідчого, не мають ніякого відношення до підозрюваного ОСОБА_6 .., колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження, а саме висновком судово-економічної експертизи № 9641/18615-18684/16-45 від 30.11.2016 згідно якого встановлено, що рішення Державної фіскальної служби України щодо можливості розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», а саме: ТОВ «фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест» документально не обґрунтовані; внаслідок прийняття необґрунтованих рішень Державної фіскальної служби України про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з ренти ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма ХАС», Державним бюджетом України у відповідні періоди недоотримано кошти у вигляді рентної плати в розмірі 2 019 146 516,02 грн;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 - заступника начальника Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, який пояснив, що представниками органів ДФС вищої ланки різними шляхами (безпосередньо в руки чи електронною поштою) надавалися т.зв. «алгоритми» роботи з окремими платниками податків зокрема «узгоджені схеми роботи по перенесенню сплати термінів розстрочок у грудні 2015 року» серед яких - група підприємств системи «Надра Геоцентр»;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12, який підтвердив загальну схему дій т.зв. «алгоритму роботи», зазначивши, що в окремих випадках заяви про розстрочення разом з документами подавалися безпосередньо до ДФС України, а не як того вимагає Порядок до територіальних ДПІ. При чому, ці заяви приходили з ДФС України вже із рішеннями про розстрочення, а працівники територіальних ДПІ вже постфактум готували висновки про обґрунтованість фактичними датами; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_13, який повідомив, що ОСОБА_14 розповідав ОСОБА_13, що Закон України про збільшення ренти на газ є дуже суворим, що значно зменшує його прибуток та також розповідав, що не збирається платити ренту та планує домовитися в Державній фіскальній службі про розстрочки платежів по ренті, а коли домовитися буде неможливо з-за великих боргів планує здійснити банкротство свої підприємства. В подальшому, ОСОБА_13 від ОСОБА_14 стало відомо, що підприємства останнього Надра Геоцентр, Хас та інші не сплачували ренту в повному об'ємі, а на податкові зобов'язання їм надавалася відстрочка; документами, отриманими в ході тимчасових доступів до документів ДФС України та її територіальних підрозділів, а саме: прийнятими та підписаними ОСОБА_16 рішеннями ДФС України про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування - ТОВ «фірма Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест»; висновками щодо можливості розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу вказаних суб'єктів господарювання складених територіальними органами ДФС України; договорами про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу між органами ДФС України та вказаними суб'єктами господарювання; рішеннями органів ДФС України про перенесення раніше визначених строків розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу вказаним суб'єктам господарювання, а також іншими документами поданими суб'єктами господарювання до територіальних органів ДФС України для прийняття рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, які подавалися формально, фактично вже після винесеного рішення ДФС України про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з ренти за користування надрами, підписаних ОСОБА_16; листом Голови ДФС України ОСОБА_16 за вих. № 2852/4/99-99-17-04-13 від 20.09.2016 про надання інформації до Міністерства фінансів України про те, що за період з 01.01.2014 по 20.09.2016 не надавались розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, операторам спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «Хас», що не відповідає дійсності. Фактично грошові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, строк сплати яких припадав відповідно на 20 травня, 19, 20 та 28 серпня, 30 вересня, 30 жовтня, 19 та ЗО листопада, а також на 31 грудня 2015 року у вказаному бюджетному році сплачені не були, а строки їх сплати були розстрочені (перенесені терміни сплати раніше розстрочених платежів) на наступний (2016) бюджетний рік, в якому ці платежі також сплачені не були; протоколом огляду речей від 23.11.2016, а саме блокноту ОСОБА_17 - начальника юридичного департаменту ТОВ «Надра Геоцентр», вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1, (офісне приміщення з табличкою «Приймальня Народного депутата України ОСОБА_14» в якому фактично знаходяться офіси підконтрольних злочинній організації суб'єктів господарювання - ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», а також інші), в ході якого встановлено, що ОСОБА_17 разом з іншими особами мав намір вчинити дії з метою фіктивного банкрутства ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» у яких було накопичено розстроченні грошові зобов'язання (податковий борг) зренти за користування надрами для видобування корисних копалин; копією витягу з протоколу огляду від 11.02.2017 документів, які приховувалися учасниками злочинної організації ОСОБА_14 та були відшукані стороною обвинувачення в гаражному боксі АДРЕСА_2 згідно якого оглянуто проекти рішень про розстрочення грошових зобов'язань з рентної плати, що свідчить про можливу підготовку цих проектів безпосередньо підпорядкованими ОСОБА_14 працівниками ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма ХАС»; іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, які на даному етапі кримінального провадження дають підстави вважати про ймовірно причетність підозрюваного ОСОБА_6 до інкримінованого кримінального правопорушення.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини)
У клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Не заслуговують на увагу суддів доводи апелянтів стосовно незаконності затримання їх підзахисного, оскільки матеріали провадження не містять даних порушень вимог ст.208 210, 211 КПК України при затриманні ОСОБА_6
Посилання сторони захисту на незадовільний стан здоров'я їх підзахисного на думку колегії суддів є непереконливими, так як наявність захворювань, які б вказували про неможливість утримання підозрюваного під вартою, встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку. Такі дані у матеріалах справи відсутні. Крім того, відповідно до ст. 49 Конституції України, підозрюваний не обмежений у реалізації права на охорону здоров'я шляхом звернення за медичною допомогою до адміністрації установи місця тримання.
В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував характеризуючи дані підозрюваного ОСОБА_6 та інші обставини передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки детектива щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання, а тому вимоги апеляційних скарг в цій частині, є необґрунтованими.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень, оскільки такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Рішення прийнято з урахуванням даних про особу підозрюваного, стану соціальних зв'язків, обставин кримінального провадження, тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, конкретного контексту справи та серйозності підозри у спричиненні державі збитків на значну суму. Врахувавши практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, колегія суддів приходить до висновку, що великий розмір застави не був непропорційним, не порушує ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України.
Доводи прокурора щодо недостатності розміру застави з посиланням на наявне у підозрюваного та у його родичів майна на думку колегії суддів є непереконливими з огляду на вище наведене.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом, а тому апеляційні скарги захисників та прокурора з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 березня 2017 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України КлименкаО.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я. у кримінальному провадженні № 42015110000000121 від 19.03.2015 року та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 30.04.2017 року з визначенням заставу у розмірі 100 000 000 гривень та з покладенням обов'язків, передбачені ст.. 194 КПК України, у випадку її внесення залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні Перова А.В. залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Глиняний В.П. Масенко Д.Є. Рибак І.О.
Росік Т.В. Лашевич В.М..
Справа № 11-сс/796/1572 /2017 Категорія ст. 183 КПК України.
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції БобровникО.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції Глиняний В.П.
Судове рішення № 65469907, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 13.03.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/4358/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: