Постанова № 65469641, 21.03.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2017 р. Справа № 914/2790/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Малех І.Б.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва-Плюс»

на ухвалу господарського суду Львівської області від 02.02.2017р.

у справі № 914/2790/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна», с.Хильчиці Золочівського району Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварож», с.Мервичі Жовківського району Львівської області

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника ОСОБА_2

від боржника не з»явився

від ОСОБА_3 «Д-МІКС Україна» ОСОБА_4

арбітражний керуючий не з»явився

В ході судового засідання представникам сторін права і обовязки, передбачені ст.22 ГПК України розяснені.

Відводів складу суду в порядку статті 20 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв»язку із чим хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Боржник та арбітражний керуючий належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в звязку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.02.2017р. (пункт 3 та 4) у справі № 914/2790/14 (суддя Морозюк А.Я.) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварож», с.Мервичі Жовківського району Львівської області припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_5 як ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Сварож, зобов»язано арбітражного керуючого ОСОБА_5 виконувати обовязки ліквідатора до призначення у встановленому порядку нового ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Сварож; здійснено запит до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з метою надання кандидатури арбітражного керуючого для здійснення повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Сварож та вирішення в судовому засіданні питання про призначення арбітражного керуючого з врахуванням обставин справи та вимог законодавства про банкрутство тощо.

Не погоджуючись з даною ухвалою в цій частині скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Іва-Плюс» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки як на підставу для припинення повноважень ліквідатора ОСОБА_5 місцевий господарський суд вказав неподання ним до суду вичерпної інформації щодо долі основних засобів банкрута, ненадання інформації по дебіторах та дебіторській заборгованості вцілому, ненадання доказів закриття банківських рахунків. Однак, на думку скаржника, вказані обставини не відповідають матеріалам справи та спростовуються наявними доказами по справі. Як вважає скаржник, арбітражний керуючий ОСОБА_5 здійснював свої повноваження ліквідатора у повній відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2790/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварож», с.Мервичі Жовківського району Львівської області, порушена за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна», с.Хильчиці Золочівського району Львівської області в порядку статей 10,11,12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ухвалою суду від 19.08.2014р. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварож» оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 20.08.2014р. за № 7898.

Ухвалою суду від 09.12.2014 р. затверджено реєстр вимог кредиторів, визначено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, підсумкове засідання суду призначено на 03.02.2015 р.

Постановою господарського суду Львівської області від 03.02.2015 р. затверджено витрати розпорядника майна ОСОБА_3 Сварож арбітражного керуючого ОСОБА_5 понесені в ході судової процедури банкрутства за період з 19.08.2014 р. по 29.12.2014 р. в розмірі 4 001,57 грн.; процедуру розпорядження майном ОСОБА_3 Сварож та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_5 припинено; ОСОБА_3 Сварож визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Повідомлення про визнання ОСОБА_3 Сварож банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 04.02.2015 р. за № 14224.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.09.2016р. ліквідатор подав суду клопотання від 20.09.2016р. № 914/0-99, в якому просив затвердити звіт ліквідатора про проведену роботу від 20.09.2016р., затвердити ліквідаційний баланс ОСОБА_3 Сварож станом на 20.09.2016р., ліквідувати ОСОБА_3 Сварож як юридичну особу. У клопотанні та звіті ліквідатор посилався на те, що на підставі рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом №6 засідання комітету кредиторів від 19.09.2016 р., рухоме майно (обладнання), яке належало банкруту та перебувало в користуванні с/г ОСОБА_3 Авіс, що знаходиться в Луганській області, списано з балансу ОСОБА_3 Сварож, оскільки на вказаній території проводяться бойові дії і повернути майно неможливо; речей, визначених родовими та індивідуальними ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, не виявлено; пропозицій щодо фінансового оздоровлення підприємства-банкрута від юридичних чи фізичних осіб не надходило; кошти які необхідні для погашення вимог кредиторів у банкрута відсутні. До звіту ліквідатора додано повідомлення про збори комітету кредиторів, претензія від 12.12.2014 р. №0-01, адресована с/г ОСОБА_3 Авіс, договір оренди обладнання від 30.08.2013 р. з актом прийому передачі від 30.08.2013 р, лист УДППЗ Укрпошта від 17.12.2014 р. №05.22.2311, протокол №6 засідання комітету кредиторів від 19.09.2016 р., згідно якого комітетом прийнято рішення, зокрема, списати з балансу ОСОБА_3 Сварож рухоме майно (обладнання), що належить банкруту, схвалено ліквідаційний баланс ОСОБА_3 Сварож станом на 20.09.2016р. та зобовязано ліквідатора подати ліквідбаланс до господарського суду Львівської області на розгляд та його затвердження, наказ ліквідатора №1 від 19.09.2016 р. та Акт списання обладнання ОСОБА_3 Сварож від 19.09.2016 р.

29.09.2016р. ліквідатор надав суду супровідним листом №914/101 від 27.09.2016р., доповнення до звіту ліквідатора від 20.09.2016р. з даними, які відображають розмір непогашених вимог кредиторів ОСОБА_3 Сварож (уточнений реєстр кредиторів станом на 20.09.2016 р. додано).

Частиною 2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Нормами ч. 1 ст. 46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів. Після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів господарський суд виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію і припинення провадження у справі.

У фінансовому звіті субєкта малого підприємництва станом на 01.07.2014 р. (том 1, а/с 55) відображено, що за ОСОБА_3 Сварож рахувалися основні засоби на суму 1126,1 тис. грн., дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на суму 25,3 тис. грн., проте у звіті ліквідатора не розяснено та суду не надано вичерпної інформації щодо долі основних засобів банкрута, відсутня інформація по дебіторах та по дебіторській заборгованості в цілому. Також, згідно наявного у справі листа ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області від 04.03.2015 р. №2171/13-23-18-00 ), ОСОБА_3 Сварож має відкриті рахунки у Філії АТ Укрсімбанк в м. Львові (том 3, а/с 41), та згідно довідки ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в м. Львові від 18.08.2015 р. №060-10/2574 (том 7, а/с 17), у Філії АТ Укрсімбанк в м. Львові ОСОБА_3 Сварож відкрито рахунки, на яких станом на 17.08.2015 р. залишок коштів відсутній, проте докази закриття банківських рахунків в матеріалах справи відсутні. Окрім того, щодо доданого до звіту ліквідатора протоколу №6 засідання комітету кредиторів від 19.09.2016 р., яким прийнято рішення списати з балансу ОСОБА_3 Сварож рухоме майно (обладнання) належне банкруту та схвалено ліквідаційний баланс банкрута станом на 20.09.2019 р., і який підписаний членом комітету кредиторів - представником ОСОБА_3 Іва-Плюс, то суду не подано доказів повідомлення членів комітету кредиторів про засідання комітету кредиторів 19.09.2016 р., зокрема, голови комітету кредиторів ОСОБА_3 Д-МІКС Україна, який був відсутній на засіданні комітету. Додані до звіту ліквідатора повідомлення про участь у зборах комітету кредиторів, свідчать про повідомлення кредиторів про проведення зборів комітету кредиторів, яке відбудеться 15.09.2016 р. в 11 год. 00 хв.

Таким чином, судом першої інстанції констатовано факт невжиття ліквідатором банкрута всіх необхідних заходів у ліквідаційній процедурі.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, ліквідатор неодноразово звертався до суду з клопотаннями про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ОСОБА_3 Сварож, у задоволенні яких йому двічі судом відмовлено (ухвалою від 19.04.2016 р. та цією ухвалою) через невжиття ним всіх необхідних ліквідаційних заходів, зокрема, у звязку з ненаданням суду вичерпної інформації щодо долі основних засобів банкрута, не наданням інформації по дебіторах та по дебіторській заборгованості в цілому, ненаданням доказів закриття банківських рахунків.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до ч. 12 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, в силу навденених норм неналежне виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків є підставою для припинення повноважень ліквідатора.

Частиною 1 ст.114 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 4.1. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого в новій редакції постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 р. №8 (чинне з 01.10.2016 р.) передбачено, що автоматизований відбір кандидатів на призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство здійснюється автоматизованою системою з дотриманням Закону та цього Положення у всіх випадках призначення вперше арбітражного керуючого та може за ініціативою суду застосовуватися у разі необхідності заміни арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство.

Пунктом 4.12 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого в новій редакції постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 р. №8 (чинне з 01.10.2016 р.) передбачено, що господарський суд у випадку припинення повноважень попереднього арбітражного керуючого у справі про банкрутство (частина третя статті 114 Закону) може здійснити запит до автоматизованої системи з метою надання кандидатури арбітражного керуючого для здійснення повноважень керуючого санацією чи ліквідатора та вирішення в судовому засіданні питання про призначення арбітражного керуючого з врахуванням обставин справи та вимог законодавства про банкрутство.

Оскільки повноваження ліквідатора припинено за ініціативою суду, і в матеріалах справи відсутнє клопотання комітету кредиторів з погодженою ним кандидатурою арбітражного керуючого на призначення ліквідатором у справі, також відсутні заяви арбітражних керуючих на участь у справі про банкрурство, тому суд дійшов вірного висновку здійснити запит до автоматизованої системи з метою надання кандидатури арбітражного керуючого для здійснення повноважень ліквідатора та вирішення в судовому засіданні питання про призначення арбітражного керуючого з врахуванням обставин справи та вимог законодавства про банкрутство.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі господарського суду Львівської області від 02.02.2017р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 02.02.2017 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 02.02.2017 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,49,91,99,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва-Плюс» - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 02.02.2017р. (пункт 3 та 4) у справі № 914/2790/14 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

5. Повний текст постанови складено « 22» березня 2017р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Плотніцький Б.Д.

суддя Малех І.Б.