Постанова № 65469566, 16.03.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р. Справа №917/1325/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю №7891-К-О від 28.12.2016 року;

першого відповідача ОСОБА_2, за довіреністю №19128 від 15.09.2017 року;

другого відповідача не зявився;

третього відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпро, (вх.№701П/1-40) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.01.2017 року по справі №917/1325/16,

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпро,

до 1. Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, м.Кременчук, Полтавська область,

2. Головного управління державної казначейської служби України у Полтавській області, м.Кременчук,

3. Управління державної казначейської служби України у м.Кременчуці Полтавської області, м.Кременчук,

про стягнення 97556,48 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з першого відповідача збитки у сумі 97556,48 грн. завданих протиправною бездіяльністю та зобовязати другого і третього відповідачів здійснити безспірне списання коштів з державного бюджету у розмірі 97556,48 грн., які перерахувати на користь позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що протиправна бездіяльність першого відповідача - Автозаводського відділу державної виконавчої служби, під час ведення зведеного виконавчого провадження №35094491 призвела до незаконного відчуження боржником ОСОБА_3: 1/2 частини будинку, розташованого за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, с Камбурліївка, вул. Маяковського, 36, і автомобіля Volkswagen Passat, бежевого кольору, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, - та до порушення прав і законних інтересів ПАТ КБ «Приватбанк», й неможливості погашення його грошових вимог до боржника у загальній сумі 97556, 48 грн. (54067,38 грн. + 43489,10 грн.) за виконавчими листами №2-2841 від 25.01.2007 року та №2-2377 від 22.12.2010 року відповідно, що були в цей час на виконанні у зведеному виконавчому провадженні №35094491.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.01.2017 року по справі №917/1325/16 (суддя Гетя Н.Г.) у задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 04.01.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 16.03.2017 року була направлена другому та третьому відповідачам рекомендованими листами 06.03.2017 року за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі і отримана ними 13.03.2017 року та 14.03.2017 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи. Однак, другий та третій відповідачі в судове засідання не зявилися, про причини не з'явлення суд не повідомили.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників другого та третього відповідачів у судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за їх відсутності.

У судовому засіданні 16.03.2017 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

Представник першого відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні пояснив, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у звязку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 року по справі №816/1005/15-а було частково задоволено адміністративний позов ПАТ КБ «Приватбанк» до Автозаводського відділу державної виконавчої служби про визнання протиправними дій та бездіяльності першого відповідача, що призвели до незаконного відчуження поза межами зведеного виконавчого провадження №35094491 майна боржника ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2): 1/2 частини будинку, розташованого за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, с Камбурліївка, вул. Маяковського, 36, та автомобіля Volkswagen Passat, бежевого кольору, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а також про зобов'язання першого відповідача вжити передбачені актами чинного законодавства заходи для повернення у власність боржника ОСОБА_3: 1/2 частина будинку, розташованого за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, с.Камбурліївка, вул. Маяковського, 36, та автомобіля Volkswagen Passat, бежевого кольору, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, - та звернути стягнення на зазначене майно боржника у межах зведеного виконавчого провадження №35094491.

Так, вказаним судовим рішенням було визнано протиправною бездіяльність першого відповідача Автозаводського відділу державної виконавчої служби, щодо не надіслання до Реєстраційної Служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області копії постанови від 14.08.2014 року ВП№18452129 «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження»; визнано неправомірними дії Автозаводського відділу державної виконавчої служби щодо зняття арешту з майна ОСОБА_3: автомобіля Volkswagen Passat, бежевого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

При цьому, адміністративним судом встановлено, що на виконанні у Автозаводському ВДВС перебувало зведене виконавче провадження №35094491 про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів.

До зведеного виконавчого провадження №35094491 входили виконавчі провадження №№35165152, 35165656, 46640735 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором.

Постановою державного виконавця від 09.11.2012 року відкрито виконавче провадження №35165152 з виконання виконавчого листа №2-2841, виданого 25.01.2007 року Автозаводським районним судом м.Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 54067,38 грн. Постановою від 19.11.2012 року виконавче провадження №35165152 приєднано до зведеного виконавчого провадження №35094491.

Постановою державного виконавця від 09.11.2012 року відкрито виконавче провадження №35165656 з виконання виконавчого листа №2-2377, виданого 22.12.2010 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 43489,10 грн. Постановою від 19.11.2012 року виконавче провадження №35165656 приєднано до зведеного виконавчого провадження №35094491.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги вказує, що у спірних відносинах його права порушено бездіяльністю Автозаводського BДBC щодо не надіслання до реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області копії постанови від 14.08.2014 року ВП№18452129 «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» та діями першого відповідача щодо зняття арешту з легкового автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 без відповідного судового рішення.

Позивач зазначає, що протиправна бездіяльність першого відповідача - Автозаводського відділу державної виконавчої служби під час ведення зведеного виконавчого провадження №35094491 призвела до незаконного відчуження боржником ОСОБА_3: 1/2 частини будинку, розташованого за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, с Камбурліївка, вул. Маяковського, 36, і автомобіля Volkswagen Passat, бежевого кольору, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, - та до порушення прав і законних інтересів ПАТ КБ «Приватбанк» й неможливості погашення його грошових вимог до боржника у загальній сумі 97556,48 грн. (54067,38 грн. + 43489,10 грн.) за виконавчими листами №2-2841 від 25.01.2007 року та №2-2377 від 22.12.2010 року відповідно, що були в цей час на виконанні у зведеному виконавчому провадженні №35094491.

Вартість автомобіля Volkswagen Passat, бежевого кольору, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, при здійсненні виконавчого провадження №35094491 була визначена суб'єктом оціночної діяльності у розмірі 72360,00 грн., а вартість 1/2 частини будинку, розташованого за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, с.Камбурліївка, вул. Маяковського, 36, - не визначалася та наразі через перебування її у власності іншої особи, ніж боржник, можливість здійснити оцінку позивачем відсутня.

Позивачем фактично розмір збитків, на стягненні яких він наполягає визначено у сумі вимог ПАТ КБ «Приватбанк» за виконавчими листами, що перебували на виконанні під час протиправного відчуження майна боржника 97556,48 грн.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Вказане правило застосовується і до відшкодування позадоговірної майнової шкоди, визначеної статтею 1166 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

За приписами ч.2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) збитки, завдані державним виконавцем юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 Цивільного кодексу України).

Так, на відміну від загальної норми ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення: 1. протиправна поведінка, 2. наявність шкоди, 3. причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, 4 вина заподіювача шкоди, - спеціальна норма ст. 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади (у даному випадку органу державної виконавчої служби) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. При цьому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

За загальним імперативним правилом - відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної виконавчої служби та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Як вже зазначалося, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 року по справі №816/1005/15-а визнано протиправною бездіяльність Автозаводського відділу державної виконавчої служби (першого відповідача) щодо не надіслання до Реєстраційної cлужби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області копії постанови від 14.08.2014 року ВП№18452129 «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», визнано неправомірними дії Автозаводського відділу державної виконавчої служби щодо зняття арешту з майна ОСОБА_3: автомобіля Volkswagen Passat, бежевого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, сам по собі факт не вчинення дій щодо рішення суду не є безумовною обставиною для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою.

Докази, які позивач надав до суду, не доводять обставин можливого виконання судового рішення за рахунок майна боржника та того, що у разі належного виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків, рішення могло бути виконане. Зокрема відсутні докази того, що майно (автомобіль та 1/2 будинку) було б реалізоване на прилюдних торгах та не зазначено за якою вартістю.

Крім того, колегія суддів враховує ту обставину, що майно - автомобіль Volkswagen Passat, бежевого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 є заставним перед ПАТ «ОТП Банк», а не позивачем у даній справі.

Згідно ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не обґрунтовано того, що кошти у разі належної реалізації автомобіля були б направлені на погашення заборгованості перед ним, а не перед заставодержателем та не надано будь-яких доказів у підтвердження того, що вартість автомобіля (предмета застави) перевищує розмір заборгованості боржника перед заставодеожателем, який є відмінним від позивача у даній справі.

Крім того, слід зазначити, що наявність шкоди (збитків) характеризується закінченням події, яка передує їх завданню.

Однак, позивачем не надано доказів того, що рішення суду не може бути фактично виконано боржником у майбутньому, оскільки за даними першого відповідача на даний час виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-2841 від 25.01.2007 року, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_3 боргу у розмірі 54067,38 грн. та виконавчого листа №537/5337/14ц від 31.03.2015 року, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_3 боргу у розмірі 43489,10 грн. відкриті, що виключає завдання шкоди (збитків) через незакінченість події їх завдання.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду, що позивачем у встановленому порядку не доведено наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між неотриманням позивачем грошових коштів в сумі 97556,48 грн. на виконання рішення суду та бездіяльністю Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що виключає можливість застосування до відповідача такого виду відповідальність як відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у звязку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 04.01.2017 року по справі №917/1325/16 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.01.2017 року по справі №917/1325/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20 березня 2017 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Россолов В.В.