Постанова № 65469549, 07.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Справа№ 910/15460/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Мироновська А.О.,

від відповідача: Петренко В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016р.

у справі №910/15460/16 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон"

до Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.10.2016р.) за договором №01-10-15 від 01.10.2015р. у розмірі 1032327,98 грн, з яких: 919017,60 грн - основна заборгованість, 43231,70 грн - інфляційні втрати, 14401,00 грн - 3% річних, та заборгованості за договором №05-08-2015/1 від 05.08.2015р. у розмірі 1666325,48 грн, з яких: 558662,40 грн - основна заборгованість, 20745,47 грн - інфляційних втрат, 47344,63 грн - пені, 7245,00 - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2016р. у справі №910/15460/16 позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача грошові кошти: за договором №01-10-15 від 01.10.2015р. 919017,60 грн основного боргу, 9339,00 грн 3% річних, 16665,75 грн інфляційних втрат та 49481,84 грн пені; за договором №05-08-2015/1 від 05.08.2015р. 558662,40 грн основного боргу, 3983,94 грн 3% річних, 8666,38 грн інфляційних втрат та 40562,41 грн пені; 24 095,69 грн судового збору, 40 000,00 грн витрат на правову допомогу. В іншій частині в позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що Відповідач прийняв на підставі договорів №01-10-15 від 01.10.2015р. та №05-08-2015/1 від 05.08.2015р. замовлений ним товар вартістю 2177700,00 грн за договором №01-10-15 та вартістю 829980,00 грн за договором №05-08-2015/1, однак в обумовлені строки його не оплатив у повному обсязі, а тому утворилася заборгованість за договором №01-10-15, яка складає 919017,60 грн та за договором №05-08-2015/1 - 558661,40 грн. Оскільки, невиконане зобов'язання за вказаними договорами підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості Відповідачем не надано, суд повністю задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та частково задовольнив вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Позивач не надав доказів на підтвердження заявленої суми боргу, безпідставно заявив позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, а місцевий суд безпідставно завищив суму витрат на правову допомогу. Крім того, Відповідача зазначає, що при оформленні актів надання послуг порушено вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки не зазначено прізвища, ініціалів та посади особи, яка підписала акти, а тому акти не можуть бути належними доказами у даній справі, також на деяких з актів надання послуг проставлено печатку філії, яка не є юридичною особою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017р. апеляційну скаргу по справі №910/15460/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.02.2017р.

17.02.2017р. Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у даному відзиві.

У судовому засіданні 28.02.2017р. оголошено перерву до 07.03.2017р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

05.08.2015р. між Позивачем та АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" (перейменовано на Відповідача) укладено договір №05-08-2015/1 про надання охоронних послуг.

Відповідно до п.2.1. договору Позивач зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкта охорони, що передається АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (додаток 4 до договору), а АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" зобов'язується щомісячно сплачувати Позивачу встановлену договором плату.

Відповідно до п.7.3. договору загальна сума щомісячної плати за договором складає 69832,80 грн.

Згідно з п.7.4. договору оплата щомісячної суми договору, за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітнім, а в подальшому оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітнім.

Згідно з п.7.5. договору Позивач зобов'язаний, за перший місяць надання послуг, надати АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним. АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" зобов'язано протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його. У разі не підписання АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" акту протягом встановленого строку, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Відповідно до п.5.9. договору у випадку несвоєчасної сплати АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" вартості послуг Позивача згідно договору, АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежів з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" від сплати заборгованості.

На виконання умов договору Позивачем надано послуги з охорони на загальну суму 829980,00 грн за період з 31.08.2015р. по 31.07.2016р., що підтверджується актами надання послуг, а Відповідачем оплачено вказані послуги в розмірі 271317,60 грн.

На підтвердження часткового виконання Відповідачем зобов'язань з оплати за наданими Позивачем послугами, останнім надано суду картку рахунку №361 за 01.08.2015-01.10.2016.

01.10.2015р. між Позивачем та АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" укладено договір №01-10-15 про надання охоронних послуг.

Відповідно до п.2.1 договору Позивач зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкта охорони, що передається АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (додаток 4 до договору), а АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" зобов'язується щомісячно сплачувати Позивачу встановлену договором плату.

Згідно з п.7.3 договору загальна сума щомісячної плати за договором складає 217770,00 грн.

Відповідно до п.7.4 договору оплата щомісячної суми договору, за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітнім, а в подальшому оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітнім.

Відповідно до п.7.5 договору Позивач зобов'язаний, за перший місяць надання послуг, надати АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним. АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" зобов'язано протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його, або надати заперечення щодо викладеного в акті. У разі не підписання АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Згідно з п.5.9. договору у випадку несвоєчасної сплати АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" вартості послуг Позивача згідно договору, АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежів з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє АТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" від сплати заборгованості.

На виконання умов договору Позивачем надано послуги з охорони на загальну суму 2177700,00 грн за період з 31.10.2015р. по 31.07.2016р., що підтверджується актами надання послуг за відповідний період, а Відповідачем було оплачено вказані послуги на суму 1258682,40 грн.

На підтвердження часткового виконання Відповідачем зобов'язань з оплати за наданими Позивачем послугами, останнім надано суду картку рахунку №361 за 01.10.2015-01.10.2016.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З встановлених судом обставин вбачається, що між сторонами були укладені договори №01-10-15 від 01.10.2015р. та №05-08-2015/1 від 05.08.2015р., відповідно до умов яких Позивач здійснював надання послуг з охорони, а Відповідач зобов'язувався оплачувати послуги. З наданих Позивачем актів надання послуг вбачається, що Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за вказаними договорами, тоді як Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг повністю не виконав.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що строк оплати послуг згідно п.7.4., 7.5. договорів №01-10-15 від 01.10.2015р. та №05-08-2015/1 від 05.08.2015р., настав, доказів оплати наданих Позивачем послуг у повному обсязі Відповідачем не надано, а тому позовні вимоги про стягнення з Відповідача 919017,60 грн заборгованості за договором №01-10-15 від 01.10.2015р., та 558661,40 грн. заборгованості за договором №05-08-2015/1 від 05.08.2015р, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Твердження Відповідача, що акти надання послуг не можуть бути належними доказами у даній справі не приймаються судом до уваги, оскільки вказані акти містять підпис посадової особи Відповідача, відтиски його печатки та філії Відповідача «Чорнобаївське», що підтверджує прийняття Відповідачем наданих Позивачем послуг. Також, Відповідач частково оплатив вказані в актах послуги, отже фактично визнав їх надання Позивачем. Крім того, Відповідачем не заперечувалась справжність відбитків вказаних печаток, не надано доказів на підтвердження того, що такі печатки було втрачено чи ними в будь-який інший спосіб незаконно заволоділи інші особи.

Також судом відхиляються доводи Відповідача щодо неналежності актів надання послуг, які засвідчені печаткою філії Відповідача «Чорнобаївське» з огляду на наступне.

Укладені сторонами вказані договори також підписано зі сторони Відповідача представником філії «Чорнобаївське» ОСОБА_4. Відповідачем дані договори частково виконувались. Заперечень щодо відсутності повноважень у ОСОБА_4 на підписання вказаних договорів Відповідачем не надано. При цьому, частина актів завірена печаткою самого Відповідача, а отже останній визнав чинність таких договорів та зобов'язань за ними.

Також визнання вказаних договорів та зобов'язань за ними підтверджується частковою оплатою наданих послуг та гарантійним листом від 25.05.16р., що Відповідачем не заперечується, як і не заперечується сам факт надання Позивачем послуг.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 N 52/30).

Згідно з п.3.1., 3.2., 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що вимоги Позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 9339,00 грн 3% річних та 16665,75 грн інфляційних втрат (за договором №01-10-15) та 3983,94 грн 3% річних та 8666,38 грн інфляційних втрат (за договором №05-08-2015/1).

Твердження Відповідача щодо безпідставності нарахування інфляційних втрат спростовується тим, що вказані розрахунки було здійснено у відповідності до норм ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та з врахуванням п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» та п.3.1., 3.2., 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Також Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 55677,68 грн пені за договором №01-10-15 та 47344,63 грн пені за договором №05-08-2015/1.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи вказані норми та здійснивши перерахунок пені, заявленої Позивачем, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо неправильності такого розрахунку, а тому з Відповідача підлягає стягненню 49481,84 грн пені за договором №01-10-15 та 40562,41 грн пені за договором №05-08-2015/1.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 130000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно пп.6.5 п.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У якості доказів надання послуг правової допомоги Позивачем надано акт наданих послуг на загальну суму 130000,00 грн, довіреність, платіжне доручення про сплату 130000,00 грн витрат на правову допомогу.

Враховуючи викладене, зважаючи на співрозмірність ціни позову та обсягу наданих адвокатом послуг, місцевий суд дійшов вірного висновку про обмеження розміру відшкодування Позивачу витрат на оплату послуг на правову допомогу та стягнення з Відповідача на користь позивача 40000,00 грн вказаних судових витрат.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016р. у справі №910/15460/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016р. у справі №910/15460/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

С.А. Гончаров