Ухвала суду № 65469107, 20.03.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"20" березня 2017 р. Справа № 922/3224/15

вх. № 20

Суддя господарського суду: Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання: Сланова М.Ю.

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на дії державного виконавця (вх. № 20 від 03.02.2017 року) по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 В`ячеслава Олександровича

про стягнення 33215,74 грн.

за участю:

представника стягувача - ОСОБА_2, за довіреністю № 743 від 12.12.2016 року;

представника боржника - не з`явився;

представника ВДВС Дергачівського районного управління юстиції Х/О - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа №922/3224/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 33 215,74 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 липня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задоволено повністю.

21 липня 2015 року на виконання рішення у даній справі судом було видано відповідний наказ.

03 лютого 2017 року на адресу господарського суду Харківської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на дії (рішення) відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області (вх. №20), в якій стягувач просить суд:

- скасувати Постанову старшого державного виконавця Шумейко К.В. про повернення виконавчого документу від 19.01.2017 року щодо наказу Господарського суду Харківської області №922/3224/15;

- зобов'язати старшого державного виконавця Шумейко К.В. прийняти від стягувача наказ господарського суду Харківської області від 21.07.2015 року у справі № 922/3224/15 для подальшого проведення виконавчих дій відповідно до норм чинного законодавства без оплати авансового внеску.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 03.02.2017 року № 100 було призначено повторний автоматичний розподіл справи скарги, у зв`язку з відсутністю повноважень судді Пономаренко Т.О.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2017 року справу № 922/3224/15 призначено до розгляду судді Добрелі Н.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2017 року прийнято скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до розгляду та призначено на 20.02.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2017 року розгляд скарги було відкладено на 06.03.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 23.02.2017 року від старшого державного виконавця ВДВС Дергачівського районного управління юстиції Х/о надійшли заперечення (вх. № 6426) з додатками на скаргу.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.03.2017 року від представника скаржника (стягувача) надійшли додаткові пояснення (вх. № 7740/17) по справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2017 року розгляд скарги було відкладено на 20.03.2017 року.

Представник стягувача в судовому засіданні 20.03.2017 року підтримав скаргу на дії державного виконавця, просив суд її задовольнити.

Представник боржника в судове засідання 20.03.2017 року не з`явився, пояснень по суті скарги не надав, на адресу суду повернулась ухвала від 06.02.2017 року з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Представник ВДВС Дергачівського районного управління юстиції Х/о в судове засідання 20.03.2017 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка в протоколі судового засідання від 06.03.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства Укртелеком на дії державного виконавця, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги та заперечень проти неї, суд встановив наступне.

На виконання заяви стягувача, 16.03.2016 року старшим державним виконавцем ВДВС Дергачівського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50514539 з примусового виконання наказу від 21.07.2015 року по справі № 922/3224/15.

У зв`язку з бездіяльністю старшого державного виконавця ВДВС Дергачівського РУЮ щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/3224/15, стягувачем було подано скаргу за № 26-15/683.

Крім того, стягувач звертався до Департаменту державної виконавчої служби з метою проведення перевірки щодо здійснення старшим державним виконавцем ВДВС Дергачівського РУЮ дій з примусового виконання наказу.

Листом від 14.12.2016 року № 35263-0-3316/204 директор Департаменту ДВС повідомив стягувача про те, що за результатами проведеної перевірки були виявлені порушення ЗУ Про виконавче провадження, бездіяльність начальника Дергачівського районного ВДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 та старшого державного виконавця Шумейко К.В. визнано незаконними, про що винесено постанову від 09.12.2016 року.

19.01.2017 року старшим державним виконавцем Шумейко К.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження.

Стягувач вважає, що вищезазначена постанова винесена за порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

По-перше, старшим державним виконавцем не направлено запити до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції, МВС, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, БТІ, нотаріату, органів статистики та не перевірено інформації за даними електронних баз даних та ресурсів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і не офіційних (ЗМІ, мережі Інтернет тощо).

По-друге, не проведена у встановлені строки перевірка майнового стану боржника.

По-третє порушено строки здійснення виконавчого провадження та несвоєчасно внесені дані про постанову про стягнення з боржника виконавчого збору до ЄДРВП.

В обґрунтування поданої скарги, стягувач також посилається на те, що поза увагою старшого державного виконавця залишився факт того, що боржник є одним із засновників та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ Дергачі.нет; розмір його внеску до статутного фонду складає 52870,00 грн.

Крім того, як зазначає стягувач боржник є одним із засновників та керівником ТОВ Левел ЛТД, розмір його внеску до статутного фонду складає 26250,00 грн.

У власності боржника є автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску, дата державної реєстрації 05.10.2006 року.

За наявною у стягувача інформацією, місцем отримання доходів боржника є ТОВ Слобожанський миловар.

З огляду на наведені обставини, стягувач вважає, що старшим державним виконавцем були вчинені не всі дії з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 21.07.2015 року по справі № 922/3224/15, а постанова про повернення виконавчого документу стягувачу є незаконною та підлягає скасуванню.

Представник Дергчівського РВ ВДВС ГТУЮ в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході примусового виконання наказу по справі № 922/3224/15, останнім виконувались дії, передбачені ЗУ Про виконавче провадження, а саме заходи з розшуку майна боржника, вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, здійснено запити щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання доходів, у зв`язку з чим скарга стягувача не підлягає задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та вимог скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч. 2-4 статті 13 Закону України № 2453 Про судоустрій та статус суддів Судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції Закону, який діяв на момент вчинення виконавчих дій), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції Закону, який діяв на момент вчинення виконавчих дій), державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону " (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення виконавчих дій) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України Про виконавче провадження, 16.03.2015 р. державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам вих. №2053. Боржнику надано строк для добровільного виконання.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

31.03.2016 року до відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції повернулися повідомлення про вручення вище зазначеної постанови стягувачу та боржнику.

16.03.2016р. старшим державним виконавцем за допомогою ЄДРВП сформовано запит щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання останнім доходів.

Згідно відповіді Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами або фізичними особами - підприємцями сформованою згідно реєстру ЄДРВП боржник має рахунок №26008700296044 в ПАТКБ Правекс-Банк, державним виконавцем винесено постанову про арешт на кошти, що містилися на даному рахунку вих..№2265 від 21.03.2016р.

Згідно відповіді ПАТКБ Правекс-Банк кошти на рахунку боржника відсутні для виконання вимог виконавчого документа, також сформовано запити до ДФС України про ознаки доходу боржника та ПФУ про осіб, які отримують пенсію або працюють за трудовими та цивільними - правовими договорами. Згідно відповіді ПФУ боржник не отримує пенсію, згідно відповіді ДПС, доходу не має. Згідно відповіді ПФУ боржник не працює.

В ході примусового виконання державним виконавцем були здійснені заходи з розшуку майна боржника, а саме.

Згідно відповіді з електронної бази ВДАІ транспортні засоби зареєстровані за боржником відсутні.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 5566542 нерухоме майно у боржника відсутнє.

Державним виконавцем було здійснено вихід за адресою вказаною в виконавчому документі, а саме: м. Дергачі, в-д Залізничний 11 та встановлено, що боржник за даною адресою не проживає.

У звязу з чим державним виконавцем зроблено запит до АДБ про місце реєстрації боржника. Та було встановлено, що боржник проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

21.09.2016 року старшим державним виконавцем за допомогою ЄДРВП сформовано запит щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання останнім доходів.

Згідно відповіді Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами або фізичними особами - підприємцями сформованою згідно реєстру ЄДРВП боржник має рахунок №26008700296044 в ПАТКБ Правекс-Банк, на який уже державним виконавцем було накладено арешт від 21.03.2016р. сформовано запити до ДФС України про ознаки доходу боржника та ПФУ про осіб, які отримують пенсію або працюють за трудовими та цивільними - правовими договорами. Згідно відповіді ПФУ боржник не отримує пенсію, згідно відповіді ДПС, доходу не має. Згідно відповіді ПФУ боржник не працює.

В ході примусового виконання державним виконавцем були здійснені заходи з

розшуку майна боржника.

Згідно відповіді з електронної бази ВДАІ транспортні засоби зареєстровані за боржником відсутні.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухоме майно у боржника відсутнє.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець не одноразово виходив за адресою: АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій, але через відсутність будь-кого вдома це було неможливим про що державним виконавцем складено акти від 25.08.2016р. та 21.09.2016р.

03.10.2016 року державний виконавець звернувся до Дергачівського районного суду з поданням про примусовий вихід до помешкання боржника, але суд відмовив в задоволенні подання державного виконавця.

У зв`язку з викладеним, 31.10.2016 року державним виконавцем було направлено подання до суду про обмеження боржника у праві виїзду за кордон, але суд відмовив в задоволенні подання державного виконавця.

Згідно відповіді з електронної бази ВДАІ від 14.11.2016 року транспортні засоби зареєстровані за боржником відсутні.

28.11.2016р. за допомогою ЄДРВП сформовано запит щодо наявності рахунків

наявних боржнику та джерел одержання останнім доходів.

В ході примусового виконання державним виконавцем були здійснені заходи з

розшуку майна боржника.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухоме майно у боржника відсутнє.

29.11.2016 року державний виконавець повторно здійснив вихід за адресою: АДРЕСА_1, для проведення виконавчих дій, але за відсутності будь-кого вдома, це було неможливим, про що державним виконавцем складено відповідний акт.

29.11.2016р. державний виконавець виставив платіжну вимогу на рахунок №26008700296044, яку направив до ПАТКБ Правекс-Банк.

29.11.2016р. державним виконавцем було направлено повідомлення до Дергачівської районної ради про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання вимог виконавчого документа та посприяти у вирішенні даного питання, оскільки ОСОБА_1 є депутатом Дергачівської районної ради.

29.11.2016 року державний виконавець повторно звернувся до Дергачівського районного суду з поданням про примусовий вхід до помешкання боржника.

29.11.2016р. державним виконавцем було направлено подання до суду про обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Також державним виконавцем зроблено запит до єдиного державного реєстру декларацій про осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларація ОСОБА_1 відсутня.

Згідно відповіді з електронної бази ВДАІ від 14.11.2016 року, транспортні засоби зареєстровані за боржником відсутні.

29.12.2016р. за допомогою ЄДРВП державним виконавцем сформовано запит щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання останнім доходів.

В ході примусового виконання державним виконавцем були здійснені заходи з розшуку майна боржника.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно нерухоме майно у боржника відсутнє.

18.01.2017р. за допомогою ЄДРВП державним виконавцем сформовано запит щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання останнім доходів.

19.01.2017р. державним виконавцем було направлено подання до Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення боржника до кримінальної відповідальності. У звязку з тим, що з відділу поліції не надходило інформації про відкриття кримінального провадження державним виконавцем було направлення подання повторно.

Отже вищезазначені обставини свідчать про те, що державним виконавцем здійснювались дії, передбачені ЗУ Про виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/3224/15.

Крім того, подані старшим державним виконавцем матеріали виконавчого провадження спростовують твердження стягувача щодо наявних у боржника джерел доходу, наявність нерухомого майна та наявність транспортних засобів.

Враховуючи вищенаведені обставини, а саме відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, старшим державним виконавцем 19.01.2017 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції Закону від 05.10.2016 року), виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу стягувача, що у відповідності до ч. 1 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції Закону від 05.10.2016 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Отже стягувач може повторно пред`явити виконавчий документ до виконання до 19.01.2020 року.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, старшим державним виконавцем Шумейко К.В. Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області було винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Щодо зобов`язання старшого державного виконавця Шумейко К.В. Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області прийняти до виконання наказ господарського суду Харківської області по справі № 922/3224/15, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 9.13 господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Отже в даному випадку дії щодо прийняття наказу для здійснення виконавчого провадження здійснюються безпосередньо державним виконавцем.

Крім того, суд зазначає, що стягувачем не було надано доказів відмови державного виконавця в прийнятті наказу до виконання, у зв`язку з чим суд не може зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем.

Стосовно винесення окремої ухвали суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

Отже питання щодо винесення окремої ухвали вирішується безпосередньо судом та лише в разі виявлення недоліків в діяльності органу Державної виконавчої служби чи учасників виконавчого провадження.

В даному випадку судом було досліджено матеріли виконавчого провадження та встановлено відсутність порушення прав стягувача при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу та інших порушень при проведенні виконавчих дій, судом встановлено не було.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, у зв'язку з чим в її задоволенні необхідно відмовити повністю.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення окремої ухвали в порядку ст. 90 ГПК України стосовно державного виконавця.

Керуючись ст.Керуючись ст.ст. 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на дії державного виконавця (вх. № 20 від 03.02.2017 року) відмовити.

Суддя Добреля Н.С.

922/3224/15