Рішення № 65469093, 14.03.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р.Справа № 922/369/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Публічого акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного тогвариства "Українська залізниця", м.Дніпро до Приватного підприєисва "ТП "Мегатранс", м.Первомайський Харківської області про стягнення 72520,00грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 25.10.2016

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 27.02.2017

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "ТП "Мегатранс" (далі за текстом - відповідач), про стягнення 72520,00грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

На підтвердження своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач здійснив відправлення вагону №95345948 згідно накладної №43746999 від 29.07.2016 на станцію Жовтнева Одеської залізниці, але при проходженні вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі статті 24 Статуту залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

В судовому засіданні 28.02.2017 судом оголошено перерву до 14.03.2017.

14 березня від відповідача надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій, в якому просить зменшити штраф на 50% на підставі частини 3 статті 83 ГПК України та статті 233 ГК України, посилаючись на скрутне фінансове положення підприємства та те, що допущене ним порушення положень Статуту залізниць України не завдало збитків позивачу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі. Заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про зменшення штрафних санкцій, просив суд зменшити розмір штрафу на 50%.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

29 липня 2016 року зі станції Лихачово Південної залізниці відповідач здійснив відправлення вагону №95345948 згідно накладної №43746999 на станцію Жовтнева Одеської залізниці.

Відповідно до гр.гр.24, 26, 28 накладної №43746999, маса вантажу була визначена безпосередньо вантажовідправником на вагонних вагах (150т) та складає 268300кг., з яких у вагоні №95345948 - 64600кг.

По прибутті даного вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповіла фактичній масі вантажу у вагоні №95345948, про що було складено комерційний акт РА №014438/352/15 від 31.07.2016. Так, перевіркою виявлено, що в накладній №43746999 у вагоні №95345948 вказана маса вантажу - 64600кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 59200кг, що на 5400кг менше, ніж вказано у накладній.

Оскільки неправильне зазначення відправником відомостей про масу вантажу є підставою для накладення на нього штрафу згідно статті 122 Статуту залізниць України, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача 72520,00грн. штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обовязки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (статті 5 Статуту).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1 розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції відправлення перевізний документ (накладну) на кожне відправлення вантажу.

Маса вантажу згідно статті 37 Статуту та пункту 5 "Правил приймання вантажів до перевезення" визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", своїм підписом підтверджує представник відправника.

Так, правильність внесених відомостей до накладної №43746999 підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно пункту 28 "Правил приймання вантажів до перевезення" вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станцій відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На підставі вказаної норми позивачем було здійснено перевірку маси вантажу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці. При цьому, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповіла фактичній масі вантажу у вагоні, а саме була меншою на 5400кг.

Статтею 24 Статуту залізниць України відзначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмір згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту визначено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З накладної №43746999 вбачається, що вартість вантажу у вагоні №95345948 складає 14504,00грн.

Отже, позивачем правомірно визначено суму штрафу за неправильне зазначення відповідачем маси вантажу в розмірі 72520,00грн. (14504,00грн. х 5).

При цьому, згідно п.3.15 Розяснення президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів на спростування вказаних позивачем обставин.

При цьому суд зазначає, що згідно пояснень позивача вагон №95345948 зважувався на станції Лихачове Південної залізниці, але таке зважування не було контрольним, яке б проводилось залізницею на підставі статті 24 Статуту залізниць України в якості контрольного переважування або перевірки відповідності маси вантажу і результати якого заносяться до книги форми ГУ-78.

Фактично зважування проводилось за заявкою відправника в порядку надання залізницею додаткових послуг, результати такого зважування заносяться в книгу форми ГУ-36.

Оскільки, згідно графи 24 накладної масу вантажу було визначено відправником, на станції відправлення контрольне зважування не проводилось, то відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній несе саме вантажовідправник (аналогічна правова позиція викладена в постановах ВГСУ №904/4404/15, №905/1466/15 та №910/31176/15).

Порядок участі працівників залізниці при зважуванні вагонів регулюється Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1) (затверджене наказом №317 від 26.03.2009 Міністерства транспорту та звязку України та зареєстровано в Мінюсті 15.04.2009 за N 346/16356).

Пунктом 3 Розділу 1 Тарифного керівництва №1 встановлено, що державні регульовані тарифи встановлюються на: роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в розділі ІІІ цього Збірника.

Так, зокрема до розділу III входить пункт 4 Збір за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за участь працівника залізниці у зважуванні й/або видачі вантажу, де в підпункті 4.2 передбачено, що за участь на вимогу вантажовласника працівника залізниці у зважуванні й/або видачі вантажу нараховується збір у розмірі 66,2грн. за перші півгодини і 14,7грн. за кожні наступні півгодини. Неповні півгодини округлюються до повних.

Пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів встановлено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Таким чином, участь працівника залізниці при зважуванні вагону здійснюється на вимогу вантажовласника, за що сплачується державний регульований тариф, який в свою чергу відображається у накопичувальній картці.

Однак у відповідачем не надані письмова вимога на участь працівника залізниці у зважуванні вагону; відсутні докази сплати державного регульованого тарифу за участь працівника залізниці у зважуванні вагону; відсутні у накопичувальній картці відомості про надання такої послуги, як участь працівника залізниці при зважуванні вагону.

Отже, суд вважає, що саме відповідач має відповідати за неправильне зазначення маси вантажу в накладній №43746999, а тому позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Разом із тим, відповідач подав клопотання про зменшення розміру штрафу на 50%, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Згідно пункту 3 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

За приписами частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно підпункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідачем надано суду документи фінансової звітності, з яких вбачається суттєве погіршення фінансового стану відповідача протягом 2016 року, зокрема, різке зменшення прибутку - з 408тис.грн. у 2015 році до 48тис.грн. у 2016 році. Крім того, суд враховує й те, що допущене відповідачем порушення норм Статуту щодо неправильного визначення маси вантажу не завдало будь-яких збитків залізниці.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, пункту 3 статті 83 ГПК України зменшити розмір пред'явленого позивачем до стягнення штрафу на 50%.

У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 36260,00грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ТП "Мегатранс" (64107, Харківська область, м.Первомайський, вул.Польова, буд.1, код 37180335) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108, код 40081237) 36260,00грн. штрафу та 1600,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 20.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_3