Рішення № 65468823, 13.03.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р.Справа № 922/4699/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (м. Харків) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Харків) про стягнення 2259,05 грн., за участю представників:

позивача - головного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи управління правового супроводження проектів в місті Харкові юридичного департаменту Чикаліної Г.В. (довіреність №007Др-39-1216 від 30.12.2016 р.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням письмового уточнення позовних вимог, яке прийнято ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2017 р. як письмове уточнення ціни позову та позовних вимог щодо періоду нарахованих сум, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з газопостачання, надані в період жовтень 2015 р., листопад 2015 р., грудень 2015 р. за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-ПР-111157 від 01.07.2015 р. в сумі 1680,47 грн.; пеню нараховану за жовтень 2015 р. - за період з 11.11.2015 р. по 10.05.2016 р. в сумі 147,22 грн., листопад 2015 р. - за період з 11.12.2015 р. по 09.06.2016 р. в сумі 104,23 грн., грудень 2015 р. - за період з 11.01.2016 р. по 10.07.2016 р. в сумі 101,79 грн., що разом складає 353,24 грн.; 3% річних за період з 11.11.2015 р. по 08.12.2016 р. в сумі 50,57 грн. та інфляційні за період з 11.11.2015 р. по 08.12.2016 р. в сумі 174,77 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманих послуг з постачання природного газу за період жовтень-грудень 2015 р. за договором №2015/ТП-ПР-111157 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р., зокрема, був продовжений строк розгляду спору, за заявою представника позивача, за межи строку, встановленого ст. 69 ГПК України, на 15 днів - до 15.03.2017 р., та розгляд справи був відкладений на 13.03.2017 р. о 12:30 год.

Позивач не надав витребувані судом документи.

Представник позивача не надав пояснення причин ненадання витребуваних судом документів.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач згідно зі ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать довідки підприємства зв'язку з відмітками про повернення поштових відправлень за закінченням терміну їх зберігання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.07.2015 р. між сторонами був укладений договір №2015/ТП-ПР-111157 на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) постачає природний газ (далі - газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 4.2.1 договору сторони визначили, що ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладання договору без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 6600,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1320,00 грн., крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2756-VI із змінами та доповненнями, нараховується на ціну газу за 1000,00 куб.м. природного газу і становить 132,00 грн., крім того ПДВ 20% - 26,40 грн.;

- тариф на постачання природного газу за 1000,00 куб.м. природного газу становить 83,10 грн., крім того 20% - 16,62 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільними газовими мережами за 1000,00 куб.м. становить 224,80 грн., крім того ПДВ 20% - 44,96 грн.;

- тариф на транспортування природного газу магістральними газовими мережами за 1000,00 куб.м. природного газу становить 438,70 грн., крім того ПДВ 20% - 87,74 грн.

Усього за 1000,00 куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 7478,60 грн., крім того ПДВ 20% - 1495,72 грн., разом за 1000 куб.м. - 8974,32 грн.

Відповідно до п. 4.5 договору загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві.

Згідно з п. 4.6 даного договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної/щодекадної (потрібне підкреслити) 100 % попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду, крім оплати вартості послуг з постачання суб'єктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води).

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 3.6 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним/газотранспортним підприємством відповідно до пункту 2.5 розділу ІІ договору.

Згідно з п. 3.9 вказаного договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Позивач надав копії актів приймання-передачі природного газу до договору за №ХОЗ00009288 від 31.10.2015 р. на суму 774,45 грн., №ХОЗ00014441 від 30.11.2015 р. на суму 495,29 грн. та №ХОЗ00020751 від 31.12.2015 р. на суму 504,30 грн., підписані невідомими особами, підписи яких не відповідають підпису відповідача.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 144 ГК України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 18.01.2017 р., 06.02.2017 р. та 27.02.2017 р. позивача було зобов'язано, зокрема, надати копії актів приймання газу, підписаних відповідачем; обґрунтований розрахунок суми позову та копії усіх додатків до договору.

Позивач не виконав вимоги зазначених ухвал суду.

Представник позивача відмовився надати пояснення щодо осіб, підписи яких містяться у актах приймання-передачі природного газу №ХОЗ00009288 від 31.10.2015 р., №ХОЗ00014441 від 30.11.2015 р. та №ХОЗ00020751 від 31.12.2015 р. до договору про приймання природного газу.

Отже, позивач не надав належних та допустимих доказів отримання відповідачем або уповноваженою ним особою природного газу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-ПР-111157 від 01.07.2015 р., а відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості та санкцій є безпідставними.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не надав доказів в обґрунтування позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 144 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 20.03.2017 р.

Суддя В.І. Ольшанченко