Ухвала суду № 65465823, 13.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 березня 2017 року м. Київ К/800/2016/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року

у справі №826/13740/15

за позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №826/13740/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з підстав порушення скаржником вимог частини 2 статті 212, частин 4 та 5 статті 213 КАС України та надано строк для усунення встановлених недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений в ухвалі.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав належним чином оформлений документ про повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу, копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій та заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у частині сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю належного фінансування.

Згідно положень частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов’язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору чи продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у частині сплати судового збору, обов’язок сплати якого встановлений законом.

Крім того, скаржник надіслав повторне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване повторністю звернення з даною касаційною скаргою до суду касаційної інстанції. Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2016 року, касаційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог вказаної ухвали скаржником було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на його оплату. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2016 року подане клопотання було відхилено, а касаційну скаргу повернуто скаржнику. Однак, повторно скаржник звернувся до суду касаційної інстанції лише 18 січня 2017 року.

Разом з тим, відсутність коштів на оплату судового збору не є поважною причиною для поновлення строку касаційного оскарження.

Відтак, суддя-доповідач вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Зважаючи на те, що наведені причини пропуску строку є неповажними, інших підстав для поновлення строку заявником не наведено, суддя-доповідач вбачає наявність підстав для застосування нормативно-правового припису частини 4 статті 214 КАС України та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 88, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №826/13740/15.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Нечитайло