Ухвала суду № 65465802, 16.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року м. Київ К/800/17277/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (суддя-доповідач),

Головчук С.В.,

Іваненко Я.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року,

встановив:

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області, в якому просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30771843 від 20 січня 2012 року.

Позов мотивовано тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 30771843 від 20 січня 2012 року є незаконною, оскільки позивачу не було відомо про постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року, якою залишена в силі постанова заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області № 22 від 20 липня 2009 року, у зв'язку з чим він не міг своєчасно в добровільному порядку сплатити штраф в сумі 1700,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області ВП № 30771843 від 20 січня 2012 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області № 22 від 20 липня 2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за несвоєчасну сплату страхових внесків за травень 2009 року та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач був обізнаний про прийняття 13 грудня 2011 року постанови Львівським апеляційним адміністративним судом, якою відмовлено у задоволенні його позову про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 165-1 КУпАП, оскільки рекомендованим поштовим листом йому направлялась повістка про розгляд справи, а прийнята за наслідками її розгляду постанова була надіслана позивачу простим поштовим відправленням та не повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду з повідомленням про неможливість її вручення з поважних причин. Крім того, стягнення подвійної суми штрафу передбачено у випадку несплати її в добровільному порядку, тобто позивач знав про необхідність добровільного виконання рішення про накладення на нього штрафу і про наслідки, які за цим настають.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що постановою заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області ВП № 30771843 від 20 липня 2009 року № 22 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 165-1 КУпАП за несвоєчасну сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування за травень 2009 року та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн. У постанові зазначено, що відповідно до частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати позивачем штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 3400,00 грн. У цій же постанові є відмітка про те, що її копію позивач одержав 20 липня 2009 року.

Вказану постанову № 22 від 20 липня 2009 року позивач оскаржив у судовому порядку.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2009 року у справі № 2А-3819/09 позов ОСОБА_4 до заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області про скасування постанови № 22 від 20 липня 2009 року у справі про адміністративне правопорушення задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року постанову Ковельського міськрайонного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2А-3819/09 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Копія постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року згідно із супровідним листом № 74349/09 була надіслана на адресу ОСОБА_4 16 грудня 2011 року, проте докази її отримання позивачем відсутні.

13 січня 2012 року за вихідним № 287/09-22 управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області скерувало до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області постанову № 22 від 20 липня 2009 року у справі про адміністративне правопорушення щодо стягнення з позивача штрафу в сумі 3400,00 грн.

20 січня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області Орієнком І.М. винесено постанову ВП № 30771843 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення № 22 від 20 липня 2009 року про стягнення з ОСОБА_4 штрафу в подвійному розмірі в сумі 3400,00 грн. Копію цієї постанови направлено на адресу позивача супровідним листом № 2154/13 від 20 січня 2012 року, проте відповідачем не надано докази вручення позивачу поштового відправлення з повідомленням про її вручення.

Станом на 23 серпня 2012 року проведено часткове стягнення штрафу на суму 1700,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області ВП № 30771843 від 20 січня 2012 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області № 22 від 20 липня 2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за несвоєчасну сплату страхових внесків за травень 2009 року та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн не відповідає вимогам статті 308 КУпАП, статтям 17, 25 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки станом на 20 січня 2012 року позивач у встановленому порядку не отримав копію постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року, а тому був позбавлений можливості добровільно сплатити 1700,00 грн штрафу у визначений частиною першою статті 307 КУпАП 15-денний строк для добровільної сплати, у зв'язку з чим були відсутні правові підстави для виконання органами державної виконавчої служби постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення в подвійному розмірі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, визначених законом, є виконавчим документом та підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Отже, постанова про накладення адміністративного стягнення за своєю правовою природою одночасно є і правозастосовним актом і виконавчим документом, тому повинна відповідати не лише вимогам КУпАП, а й Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із частиною першою статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

За приписами статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується, зокрема, подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Таким чином, за змістом наведених норм КУпАП несплата порушником штрафу протягом 15 днів з дня повідомлення про залишення його скарги без задоволення є підставою для надсилання постанови про накладення штрафу до відділу державної виконавчої служби для її примусового виконання, в процесі якого з порушника стягується штраф у подвійному розмірі.

Законом не визначено форму повідомлення порушника про результати розгляду його скарги, якими засобами таке повідомлення здійснюється, та ким саме.

Зрозуміло, що при оскарженні постанови про накладення штрафу у судовому порядку днем повідомлення про залишення скарги без задоволення є дата, коли порушнику стало відомо про результат негативного вирішення судової справи, ним ініційованої.

Постанова від 13 грудня 2011 року у справі № 74349/09 ухвалена Львівським апеляційним адміністративним судом у порядку письмового провадження, тобто без участі сторін. Копія постанови суду апеляційної інстанції мала бути надіслана ОСОБА_4 відповідно до вимог частини 3 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження за постановою від 20 липня 2009 року № 22, відповідач мав переконатись, що сплив 15-денний строк для сплати штрафу з дня повідомлення порушника про результат вирішення справи в апеляційній інстанції, оскільки згідно з пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

У листі управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області від 13 січня 2012 року, надісланому на адресу відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області разом з постановою від 20 липня 2009 року № 22, йдеться лише про те, що ця постанова набрала чинності 21 грудня 2011 року та підлягає примусовому виконанню, однак не зазначено, коли ОСОБА_4 повідомлено про результат розгляду його скарги згідно з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року.

Матеріали даної справи не містять доказів про день повідомлення позивача в розумінні частини 1 статті 307 КУпАП та спливу 15 - денного строку для сплати штрафу до моменту звернення управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області.

У зв'язку з цим, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що постанова відповідача ВП № 30771843 від 20 січня 2012 року про відкриття виконавчого провадження не відповідає вимогам статтей 307, 308 КУпАП та статтям 17, 25 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення відповідають наведеним критеріям, їх необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Головчук С.В.

Іваненко Я.Л.