Ухвала суду № 65465690, 14.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 р.Справа № 635/7541/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Центр" на постанову Харківського районного суду Харківської області від 04.01.2017р. по справі № 635/7541/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Центр"

до Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Центр» звернулося до суду адміністративним позовом до Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення ІХ сесії VІІ скликання Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області від 22 липня 2016 року «Про укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури смт. Васищеве» щодо укладення з ТОВ «Омега-Центр» договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Васищеве та села Подольох; звільнити позивача від пайової участі у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури смт. Васищеве та села Подольох пов'язаною із здійсненням реконструкції котельні на твердому паливі по вул. Промислова, 1 в смт. Васищеве Харківського району Харківської області.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 04.01.2017 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського районного суду Харківської області від 04.01.2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням ІХ сесії VII скликання Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області від 22 липня 2016 року «Про укладення договору про пайову участь» замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Васищеве вирішено укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега-Центр» договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Васищеве та відповідно п.п. 1.4.8. п. 1.4. Порядку прийняття пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури селища Васищеве та села Подольох, останньому перерахувати до місцевого бюджету 10 відсотків від кошторисної вартості будівництва об'єкта (реконструкція котельні на твердому паливі за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Васищеве, вулиця Промислова, 1 (загальною площею 141,7 кв.м.).

Не погодившись із рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті, перелік яких є вичерпним.

За змістом положень ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року (справа № 922/5937/15).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zаndv. Аustria від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, який, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що спір по даній справі не публічно-правовий, а виник із відносин, урегульованих нормами господарського права, у звязку з чим, відповідно до вимог статті 12 ГПК України, повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Згідно до п. 1. ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку, а провадження у справі закривається з підстав встановлених п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що зазначений позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову Харківського районного суду Харківської області від 04.01.2017 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Розяснити позивачу, що зазначений спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства України.

Керуючись ст. 157, ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Центр" задовольнити частково.

Постанову Харківського районного суду Харківської області від 04.01.2017р. по справі № 635/7541/16-а скасувати.

Провадження у справі № 635/7541/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Центр" до Васищівської селищної рада Харківського району Харківської області про скасування рішення закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 20.03.2017 р.