Рішення № 65464015, 20.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/20773/15-ц Головуючий суддя І інстанції Якуша Н. В.

Провадження № 22-ц/790/2487/17 Суддя доповідач Малінська С.М.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.17 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Малінської С.М.,

суддів: Бровченка І.О., Бурлака І.В.,

за участю секретаря - Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до страхової компанії «Княжа Вієнна ОСОБА_1», третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

встановила:

У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з уточненим в процесі судового розгляду позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а саме просив суд стягнути з Страхової компанії «Княжа Вієнна ОСОБА_1» на свою користь грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 8812,43 грн. та витрати по сплаті судового збору, проведення судової авто товарознавчої експертизи, оповіщення ОСОБА_4 про дату і час слухання справи.

В обґрунтування позову зазначав, що 24 вересня 2015 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем Skoda Fabia, держаний номерний знак НОМЕР_1, по вулиці Шевченко, б. 72, не обрав безпечної дистанції та інтервалу руху - допустив зіткнення з його автомобілем ВАЗ 21118, держаний номерний знак НОМЕР_2, за кермом якого перебував він, ОСОБА_3, внаслідок чого належному йому на праві власності транспортному засобу було заподіяно матеріальну шкоду. Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2015 року по справі №640/17093/15-п, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено відповідний штраф.

Внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, автомобілю, який належить йому на праві власності - ВАЗ 21118, держаний номерний знак НОМЕР_2 були завдані механічні пошкодження, витрати по ремонту яких, як визначив експерт дорівнюють 14410,66 грн.

Водій ОСОБА_4 застрахував свою цивільно-правову відповідальність як власник транспортного засобу у страховій компанії «Княжа Вієнна ОСОБА_1», уклавши договір АІ-4359302 від 07 листопада 2014 року. Зазначена страхова компанія, склавши акт №150000042273 від 12 листопада 2015 року, виплатила йому страхове відшкодування у розмірі 5598 грн. 23 коп., що на 8812,43 грн. менше вартості шкоди, завданої належному йому автомобілю.

Оскільки у добровільному порядку відповідач повне відшкодування матеріальної шкоди не здійснив, то на підставі викладеного, просив суд задовольнити його уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Страхової компанії «Княжа Вієнна ОСОБА_1», за участі третьої особи - ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто зі Страхової компанії «Княжа Вієнна ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 24175269) на користь ОСОБА_3 (28.02.1978 р.н.) витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу в розмірі 7812,43 грн.

Стягнуто зі Страхової компанії «Княжа Вієнна ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 24175269) на користь ОСОБА_3 (28.02.1978 р.н.) витрати, понесенні за сплату судового збору у сумі 487 грн. 20 коп., витрати, повязані із проведенням по справі судової авто товарознавчої експертизи у сумі 3853,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 5068, 09 грн.; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» на ОСОБА_3 судовий збір за подання позову в розмірі 259, 44 грн.; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» на користь ОСОБА_3 витрати на судову експертизу в розмірі 1813,84 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на ст. ст. 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 2.4 методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, ст. ст. 14, 1166, 1187, 1194 ЦК України та вказує на те, що рішення суду підлягає зміні, оскільки не застосовано закон, який підлягав застосуванню у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 24 вересня 2015 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем Skoda Fabia, держаний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Шевченко, б. 72, не обрав безпечної дистанції та інтервалу руху - допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21118, держаний номерний знак НОМЕР_2, за кермом якого перебував ОСОБА_3, внаслідок чого належному йому на праві власності транспортному засобу було заподіяно матеріальну шкоду.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2015 року по справі №640/17093/15-п, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено відповідний штраф (а.с.6).

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справи, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 був забезпечений полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.11).

Згідно зі ст. 22.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоровю та майну постраждалої особи.

Згідно з ст. 22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений в договорі.

Відповідно до п.9.1, 9.2 ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000,00 грн. на одного потерпілого, це передбачено п. 9.1 ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Положенням ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту, отже розмір страхового відшкодування по полісу становить 49000,00 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача різницю між вже сплаченою сумою страхового відшкодування на підставі страхового акту № 15000042273 від 12 листопада 2015 року та встановленою вартістю витрат для усунення недоліків його автомобіля, визначеного у Додатку №1 до висновку № 3326 о вартості ремонту транспортного засобу, тобто 8812,43 грн.

Відповідно до звіту №730 від 15.10.2015 року, який був зроблений за заявою ПрАТ СК «УСК » «Княжа Вієнна ОСОБА_1», була визначена вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля НОМЕР_3, яка на дату дорожньо-транспортної пригоди складала 6748,77 грн. з урахуванням ПДВ, без врахування фізичного зносу 7852,77 грн. (а.с.23-44).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, відповідно до страхового акту №150000042273 ПрАТ СК «УСК » «Княжа Вієнна ОСОБА_1» було прийнято рішення про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 5598,23 грн. (6748,77 1000 (франшиза) 150,54 (ПДВ)).

Відповідно до висновку № 3326 від 28.11.2016 року судової авто товарознавчої експертизи величина матеріальної шкоди, заподіяна власнику автомобіля НОМЕР_4 в результаті ДТП від 24.09.2015 року на момент проведення експертизи (28.11.2016) складає 11816,86 грн., ремонтна калькуляція склала 14410,66 грн. (а.с.68-77).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ПрАТ СК «УСК » «Княжа Вієнна ОСОБА_1» витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу в розмірі 7812,43 грн. є обґрунтованими, оскільки ПрАТ СК «УСК » «Княжа Вієнна ОСОБА_1» не виконала свій обовязок, передбачений полісом та Законом.

Вказаний розмір витрат суд першої інстанції отримав в результаті наступних підрахувань: 14410,66 грн. (сума вартості ремонту транспортного засобу відповідно до Додатку №1 до висновку №3326) 5598,23 грн. (вже сплачена сума страхового відшкодування) 1000 грн. (франшиза, встановлена Полісом).

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Ст. 988 ЦК України встановлено обовязки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобовязаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Із змісту пункту 22.1. ст. 22 Закону вбачається, що при настанні страхового випадку страховик згідно з лімітами відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

24 вересня 2015 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем Skoda Fabia, держаний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Шевченко, б. 72, не обрав безпечної дистанції та інтервалу руху - допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21118, держаний номерний знак НОМЕР_2, за кермом якого перебував ОСОБА_3, внаслідок чого належному йому на праві власності транспортному засобу було заподіяно матеріальну шкоду.

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 був забезпечений полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.11).

Відповідно до висновку № 3326 від 28.11.2016 року судової авто товарознавчої експертизи величина матеріальної шкоди, заподіяна власнику автомобіля НОМЕР_4 в результаті ДТП від 24.09.2015 року на момент проведення експертизи (28.11.2016) складає 11816,86 грн., ремонтна калькуляція склала 14410,66 грн. (а.с.68-77).

За змістом п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких ззанає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та втрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушенного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Таким чином, при визначені розміру майнової шкоди необхідно виходити із врахування фізичного зносу замінюваних деталей і втрати товарної вартості транспортного засобу.

Таким чином, стягненню зі страховика підлягає сума відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу в розмірі 11816,86 грн., враховуючи, що відповідно до страхового акту №150000042273 ПрАТ СК «УСК » «Княжа Вієнна ОСОБА_1» було прийнято рішення про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в розмірі 5748,77 грн. (6748,77 1000 (франшиза)), сума належного до виплати страхового відшкодування становить 5068, 09 грн. (11816,86 грн. - 5748,77 грн. 1000 грн. (франшиза)).

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, врахувавши суму ремонту без врахування фізичного зносу автмомобіля в розмірі 14410, 66 грн. в порушення вимог ст. ст. 22, 29 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, на підставі п. 4 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення суду необхідно змінити в частині стягнення розміру матеріальної шкоди та судових витрат.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції необхідно змінити, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 5068, 09 грн.; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання позову в розмірі 259, 44 грн.; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» на користь ОСОБА_3 витрати на судову експертизу в розмірі 1813,84 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2017 року змінити в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 5068 (пять тисяч шістдесят вісім) гривень 09 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання позову в розмірі 259 (двісті пятдесят девять) гривень 44 копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» на користь ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1813 (одна тисяча вісімсот тринадцять) гривень 84 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_1» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді :