Вирок № 65461731, 20.03.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/1936/17

н/п 1-кп/640/401/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Купар Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2016 року за №12016220490000952 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого неофіційно, військовозобов'язаного, останній раз судимого 10.11.2016 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2016 року приблизно о 19 год. 25 хв. ОСОБА_1, знаходячись в торговому залі гіпермаркету «Караван», який розташований на території ТЦ «Караван» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою наживи і особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав з гіпермаркету «Караван» мигдаль сушений вагою 0,504 кг., вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1968 від 26.02.2016 - 201 грн. 60 коп. Після чого, ОСОБА_1 сховав вищезазначений товар, заховавши мигдаль до себе під верхній одяг та маючи намір не сплачувати за нього, ОСОБА_1, намагався покинути приміщення гіпермаркету, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений охоронцем гіпермаркету «Караван» вже за межами лінії кас.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю, надав пояснення та підтвердив обставини як зазначено вище, у вчиненому щиро розкаявся.

Враховуючи, що учасники судового розгляду, визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, встановлено, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, розглядає справу за правилами, встановленими вказаною нормою закону.

Показання обвинуваченого є достовірними, узгодженими з іншими матеріалами справи. Підстав засумніватися в правдивості його свідчень у суду немає.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, та суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Як особистість ОСОБА_1 працездатний, працює неофіційно, неодружений, останній раз судимий 10.11.2016 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненні злочину та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 N 7, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не опускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2016 року ОСОБА_1 засуджено до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на 1 рік за злочин, вчинений 13.02.2016 року.

У цій кримінальній справі ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, який ним було вчинено 14.02.2016 року, тобто за злочин вчинений до постановлення вироку Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2016 року, тобто ОСОБА_1 вчинив злочин за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України не в період іспитового строку.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини справи, вказані дані про особу, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинувачений повинен нести покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції частини статті, та знаходить можливим його перевиховання без ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Процесуальні витрати стягнути.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов представником потерпілого не заявлявся у зв'язку з поверненням викраденого майна потерпілого.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 1986 року народження визнати винуватим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України, більш суворим новопризначеним покаранням, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.

Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України (в редакції Закону України № 1254-VI від 14.04.2009) зобов'язати ОСОБА_1:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Речові докази: мигдаль сушений вагою 0,504 кг., видані під розписку представнику потерпілого ТОВ «Група рітейлу України», залишити у його розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави (НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р № 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова: Держава) за експерті послуги - 246 (двісті сорок шість) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий -