Рішення № 65460868, 21.03.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/15855/16-ц

Провадження № 2/263/500/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року м. Маріуполь Донецької області

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецткої області в складі:

головуючого - судді Скрипниченко Т.І.

при секретарі Молчановій С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Актабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2016 року ОСОБА_2 акціонерне товариство «Актабанк» звернулося до Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0862237301/Т/972143 на споживчі потреби від 14.10.2013 року, станом на 28.11.2016 року, у розмірі 73935,25 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту 37778,10 гривня; простроченої заборгованості за відсотками 11 гривень 57 копійок; простроченої комісії за обслуговування кредиту 35095,58 гривень; штрафу по кредиту 1050 гривень; та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 гривень 00 копійок, посилаючись на невиконання відповідачем договірних умов.

Представник позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Актабанк» у судове засідання не з'явився,надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, у разі неявки відповідача постановити заочне рішення по справі, та розглянути справу у відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

У відповідності до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Згідно з ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Актабанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 14.10.2013 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Актабанк» (надалі Банк) та ОСОБА_3 (надалі позичальник) було укладено кредитний договір №0862237301/Т/972143 на споживчі потреби, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 40000 гривень в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, комісій, в обумовлені кредитним договором строки.

Відповідно до п.п. 2.1.1. кредитного договору, процента ставка за кредитом встановлена у розмірі 0,01% річних та включається в суму щомісячного платежу.

Згідно з п.п.2.1.2 кредитного договору, позичальник сплачує банку щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 1300 гривень, що розраховується як 2,25% від суми кредиту вказаного в п. 2.1. кредитного договору, та включається в суму щомісячного платежу.

Відповідно до п.п. 2.1.3. кредитного договору, погашення кредиту, сплата нарахованих процентів за користування кредитом, сплата комісії за супроводження кредиту здійснюється позичальником щомісячно, починаючі з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, 15 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 2411,29 гривень з кінцевою датою погашення всієї заборгованості за кредитом 13.10.2016 року на умовах, визначених кредитним договором, згідно додатку № 1, що є невідємною частиною кредитного договору.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору, надання кредиту проводиться 14.10.2013 року, шляхом надання готівкових коштів з позичкового рахунку позичальника через касу банку.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору, днем надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів з позичкового рахунку позичальника згідно з умовами кредитного договору.

Відповідно до п.п. 4.3.3. п. 4.3. кредитного договору, позичальник зобов'язаний: суворо дотримуватися положень кредитного договору; погасити банку в повному обсязі кредит в строк, встановлений в п.п. 2.1.3. кредитного договору (п.п.4.3.4); сплачувати банку проценти та комісії в строки, встановлені в п.п. 2.1.3. кредитного договору (п.п.4.3.5.), тощо. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі надавши кошти позичальнику.

Відповідно до п.п. 4.2.4. п. 4.2. кредитного договору, банк має право вимагати повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій та можливих штрафних санкцій за кредитним договором, зокрема, у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на 30 календарних днів, тощо.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником строків погашення щомісячного платежу на термін більш ніж 5 календарних днів, в сумі що перевищує 15,00 гривень, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 150 гривень, за кожний прострочений платіж.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України,якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1ст. 610 ЦК України,порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. ст.1046, 1047 ЦК України,за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України,кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

До позовної заяви надано копію заяви на видачу готівки №438631 від 14.10.2013 року (а.с.9), з якого вбачається, що ПАТ «Актабанк» було видано ОСОБА_1 грошові кошти відповідно до кредитного договору №0862237301/Т/972143 від 14.10.2013 року в сумі 40000 гривень 00 копійок.

З наданого представником позивача розрахунку заборгованості, вбачається, що станом на 28.11.2016 року, заборгованість відповідача за кредитним договором №0862237301/Т/972143 на споживчі потреби від 14.10.2013 року становить у розмірі 73935,25 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту 37778,10 гривень; простроченої за відсотками 11,57 грн.; простроченої комісії за обслуговування кредиту 35095,58 гривень, штраф 1050 грн.

Позивач виконав свої зобовязання за кредитним договором №0862237301/Т/972143 на споживчі потреби від 14.10.2013 року. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надано.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України,у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Згідно з ч. 1, 2ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, місто Маріуполь (Маріупольська міська рада) відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 з наведеного з відповідача не підлягає стягненню штрафу розмірі 1050 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Актабанк» підлягають задоволенню частково, в частині стягненню з відповідача ОСОБА_1, у звязку з невиконанням умов кредитного договору №0862237301/Т/972143 на споживчі потреби від 14.10.2013 року, підлягає стягненню на користь ПАТ «Актабанк» заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 72885 гривень 25 копійки.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 215, 226-228, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 549, 553, 554, 610-612, 625, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Актабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Актабанк», що розташоване за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 53, код ЄДРПОУ 35863708, МФО 300001, заборгованість за кредитним договором №0862237301/Т/972143 на споживчі потреби від 14.10.2013 року, станом на 28.11.2016 року, у розмірі 72885 гривень 25 копійки, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту 37778,10 гривня; простроченої заборгованості за відсотками 11 гривень 57 копійок; простроченої комісії за обслуговування кредиту 35095,58 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Актабанк», що розташоване за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 53, код ЄДРПОУ 35863708, МФО 300001, витрати по сплаті судового збору в сумі 1279,4 гривень.

В іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подання до Жовтневого районного суду м.Маріполя Донецької області апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які не приймали участь під час проголошення рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Т.І. Скрипнчиенко