Ухвала суду № 65460238, 09.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року м.Київ К/800/10730/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Мороз В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві про скасування припису та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» звернулось з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати припис, який є частиною Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11 вересня 2015 року №000014; визнати протиправним та скасувати постанову про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 16 вересня 2015 року №000016.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про протиправність оскаржуваних припису та постанови, оскільки ним виконано вимоги ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», порушень вимог законодавства або прав споживача не допускалося.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним і скасовано припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві, який є частиною Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11 вересня 2015 року № 000014; визнано протиправним і скасовано постанову про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 16 вересня 2015 року №000016.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із безпідставності висновків відповідача про те, що позивач не розглянув вимоги споживача, оскільки ним було надано відповідь на кожне звернення, і жодного разу не було відмовлено споживачу у задоволені його вимог. Також суд першої інстанції зазначив про порушення відповідачем процедури прийняття постанови про накладення стягнень, оскільки ним не було призначено проведення повторної перевірки, а одразу прийнято постанову про накладення стягнення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року задоволено апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві; скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року; в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване правомірністю дій відповідача, винесеного ним припису щодо припинення порушень прав споживача та обґрунтованості притягнення позивача до відповідальності на підставі п.п.1, 9 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невірне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність підстав для твердження про його відмову у реалізації законних прав споживача, неврахування судом факту задоволення вимог споживача саме на тих умовах, які пропонувалися йому позивачем. Вказує, що підстави для притягнення його до відповідальності та накладення на нього стягнення відсутні, у зв'язку з чим вважає оскаржувану постанову протиправною, прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 25 серпня 2015 року Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів надано згоду за №01/76232015 на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекцією у м.Києві ТОВ «Комфі Трейд», вул.В.Гетьмана,6а, м.Київ, стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів. Підставою надання такої згоди стало звернення гр.ОСОБА_2, реєстраційний індекс Б-1361-2015, який у заяві від 20 серпня 2015 року зазначив про порушення ТОВ «Комфі Трейд» ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», яке відмовило йому у прийнятті великогабаритного товару - телевізора Saturn TV LED 46A NEW неналежної якості.

07 вересня 2015 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м.Києві видано наказ №32 про проведення позапланових перевірок, на підставі якого оформлено направлення від 11 вересня 2015 року №000077 на проведення перевірки ТОВ «Комфі Трейд», вул.В.Гетьмана, 6а, м.Київ.

За результатами проведеної 11 вересня 2015 року посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві позапланової перевірки магазину «Комфі» ТОВ «Комфі Трейд» з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000014, відповідно до якого Інспекцією встановлено порушення позивачем вимог ч.ч.1, 7 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.п.29, 34 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року №104, у зв'язку з відмовою споживачу в реалізації його прав, а саме - не розглянуто (задоволено) у визначений законом термін вимогу споживача ОСОБА_2 від 04 липня 2015 року щодо повернення коштів за придбаний товар.

Приписом, що міститься в акті перевірки від 11 вересня 2015 року №000014 (розділ IV) позивача зобов'язано вирішити питання підняте у зверненні гр.ОСОБА_2 від 04 липня 2015 року згідно вимог чинного законодавства, про що письмово повідомити до розгляду матеріалів справи, який відбудеться 16 вересня 2015 року.

16 вересня 2015 року ТОВ «Комфі Трейд» надані пояснення до Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (від 15 вересня 2015 року вих.№387п- 03/07), в яких позивачем повідомлено про готовність задовольнити законні вимоги споживача та зазначено про вчиненні конкретні дії, покладені на виконані задоволення законних вимог споживача.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист прав споживачів 16 вересня 2015 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м.Києві прийнято постанову №000016 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до позивача за відмову споживачу в реалізації його прав застосовано штраф у розмірі 41160 грн.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Як встановлено ч.5 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Згідно правил ч.6 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін. У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті.

При цьому, як передбачено ч.7 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться. Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі. При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

В порушення вищевказаних вимог, відповідачем у встановлені законом порядку та строки вимоги споживача щодо розірвання договору та повернення коштів за товар задоволені не були, що слід розцінювати як відмову у реалізації прав споживача.

Відповідно до п.п.3.1, 3.6 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07 березня 2012 року № 310, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 року за № 743/21056, за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт; на підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб'єкта господарювання припис про усунення порушень. Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи до суб'єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій до суб'єкта господарювання. Заходи в приписі керівнику суб'єкта господарювання, спрямовані на забезпечення суб'єктом господарювання належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, повинні бути сформульовані конкретно і в стислій формі. Терміни виконання припису визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб'єкта господарювання, умов його діяльності та кількості і характеру порушень.

Підпунктом 1 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлена відповідальність суб'єктів господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування у разі порушення законодавства про захист прав споживачів, зокрема за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною 1 статті 8, частиною 1 статті 9 і частиною 3 статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З урахуванням доведеності встановленого при проведенні позапланової перевірки за зверненням гр.ОСОБА_2 від 04 липня 2015 року факту порушення позивачем прав споживача, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності винесення відповідачем припису про усунення порушень законодавства та притягнення позивача до відповідальності з накладенням оскаржуваною постановою від 16 вересня 2015 року № 000016 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 41160 грн., що є десятикратним розміром вартості телевізора на момент його придбання (4116 грн.).

Дії відповідача при проведенні позапланових заходів перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, винесенні оскаржуваного припису, який є частиною акту перевірки від 11 вересня 2015 року № 000014, та прийняття оскаржуваної постанови про накладення стягнення, вчинені відповідно до вимог Порядку проведення перевірок суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг та Положення про накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177, оскаржувані рішення Інспекції відповідають критеріям, визначеним ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є правомірними та обґрунтованими, підстави для визнання їх протиправними або скасування відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає правильним рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо їх оскарження.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Факт порушення позивачем прав споживача встановлений судом апеляційної інстанції та є доведеним. Формальне надання письмових відповідей на звернення позивача без вчинення встановлених законом заходів та конкретних дій на вимогу споживача, заявлених на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», не можна визнати задоволенням вимог споживача і є відмовою у реалізації його прав. Факт виявлення порушення є достатньою та належною підставою для винесення припису з вимогою щодо усунення порушення та притягнення до відповідальності відповідно до ст.23 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді