Ухвала суду № 65460206, 16.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2017 р. м. Київ К/800/16725/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Головчук С.В., Іваненко Я.Л., секретаря судового засідання Ковтонюка С.Д., за участю представників: позивача - ОСОБА_4, відповідача - Лимар Л.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_6 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, скасування наказу,

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року,

встановив:

У грудні 2015 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) про визнання протиправними дій, скасування підпункту 1.1 пункту 1 наказу ДФС від 17 листопада 2015 року №913 в частині звільнення позивача з посади начальника Харківської митниці ДФС.

Оскаржуваний наказ вважав незаконним з тих підстав, що встановлені проведеною ДФС перевіркою порушення посадових осіб Харківської митниці ДФС не можна кваліфікувати як одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником установи. Крім того, в акті перевірки йшлося про порушення та факти, які мали місце протягом 2014-2015 років, а наказ про звільнення позивача датований 17 листопада 2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року, позов задоволено частково. Скасовано підпункт 1.1 пункту 1 наказу ДФС від 17 листопада 2015 року №913 в частині звільнення ОСОБА_6 з посади начальника Харківської митниці ДФС. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі Державна фіскальна служба України, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Скаргу мотивує тим, що встановлені перевіркою порушення щодо позивача свідчать про грубе порушення ним своїх трудових обов'язків, і враховуючи розмір імовірної шкоди державі (близько 20 млн. грн), прийняття оскаржуваного наказу є виправданим. Дії позивача кваліфіковано як одноразове грубе порушення трудових обов'язків, оскільки раніше ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Окрім того, оскаржуваний наказ безпосередньо не породжує, не змінює і не припиняє трудових правовідносин позивача з ДФС, а лише є підставою для прийняття відповідного кадрового наказу.

Від позивача заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що наказом ДФС від 4 грудня 2014 року №1731-0 ОСОБА_6 призначений на посаду начальника Харківської митниці ДФС, має спеціальне звання радника податкової та митної справи 1 рангу.

На виконання наказу ДФС від 2 жовтня 2015 року №748 проведено комплексну перевірку Харківської митниці ДФС з окремих питань організації роботи митниці, за результатами якої складено акт від 20 жовтня 2015 року №16181/18/20-70-0501.

Перевіркою встановлено окремі недоліки та порушення посадовими особами митниці ДФС при організації митного контролю й митного оформлення товарів, транспортних засобів, боротьби з контрабандою, протидії митним правопорушенням та з інших питань.

Зокрема, встановлено не забезпечення індикативних показників надходжень загального фонду бюджету у липні та серпні 2015 року; не забезпечення виконання індикативних показників доходів з ПДВ, ввізного та вивізного мита, згідно з наказами ДФС; не проведення порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митному органі інформацією попередніх декларацій (вказане порушення призвело до наявності різниці митних платежів у сумі 372,5 тис. грн. порівняно з фактично сплаченими та ймовірну різницю митних платежів у розмірі 10502,8 тис. грн.); порушення вимог Митного кодексу України, що зумовило наявність суми ймовірних донарахувань митних платежів близько 3972,94 тис. грн.; не забезпечення належного контролю за правильністю визначення коду товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні товарів; порушення вимог МК України в частині перевірки документів щодо права володіння та користування та/або розпорядження ввезеними товарами, що ставить під сумнів законність митного оформлення товарів; не забезпечення фінансовою гарантією митних платежів у III кварталі 2015 року на суму 4941,5 тис. грн. внаслідок штучного подрібнення товарних партій; невнесення до графи 31 митної декларації достатніх для ідентифікації ознак товару; не забезпечення контролю за дотриманням ЗЕД вимог МК України під час ввезення на митну територію України товарів у митному режимі переробки товарів, внаслідок чого ймовірні нарахування могли скласти 188,6 тис. грн.; не здійснення належного контролю за оформленням товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації в Україні тощо.

17 листопада 2015 року ДФС винесено наказ №913 «Про результати перевірки Харківської митниці ДФС», згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 якого ОСОБА_6 підлягає звільненню із займаної посади начальника Харківської митниці ДФС відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП за одноразове грубе порушення, а саме: за неналежне виконання службових обов'язків з організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, що призвело до невиконання індикативних показників доходів з податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, порушень вимог статей 104, 336, 337 Митного кодексу України, Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №651.

Також в наказі зазначено, що оскільки ОСОБА_6 перебуває на лікарняному, питання щодо звільнення із займаної посади розглянути після його виходу на роботу.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності одноразового грубого порушення у розумінні пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП, оскільки за висновками відповідача порушення з боку позивача є тривалими. Крім того, відповідачем під час винесення оскаржуваного наказу не було враховано заперечення з боку Харківської митниці ДФС до акту комплексної перевірки Харківської митниці ДФС від 20 жовтня 2015 року.

Таким чином, суди вважали, що між сторонами виник спір з приводу звільнення ОСОБА_6 з посади.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Якщо правовідносини з проходження і звільнення з публічної служби регулюються КЗпП, то згідно зі статтею 235 цього Кодексу належним способом захисту порушеного права незаконно звільненого працівника є його поновлення на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, з одночасним прийняттям рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В описовій частині судового рішення окружний суд, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, зазначив, що згідно з наказом ДФС від 17 листопада 2015 року №913 ОСОБА_6 підлягатиме звільненню із займаної посади після виходу з лікарняного, а в резолютивній частині судового рішення цей наказ розцінено як наказ про звільнення з роботи.

У зв'язку з цим, суди мали перевірити, чи констатовано факт звільнення позивача в оскаржуваному наказі, чи містить він мотивацію щодо складу дисциплінарного проступку позивача, чи не повторює він узагальнені висновки акту комплексної перевірки Харківської митниці ДФС та чи прийняття оскаржуваного наказу свідчить про припинення трудових відносин позивача з ДФС.

Суд апеляційної інстанції не перевірив також тієї обставини, чи приймався ДФС інший наказ про звільнення ОСОБА_6 з посади після його виходу з лікарняного, чи оскаржував позивач його у судовому порядку і які наслідки розгляду судової справи.

Відповідно до частини першою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, повно і всебічно встановлених обставинах справи, їх належній правовій оцінці, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, так як порушення допущені обома судовими інстанціями.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Головчук С.В. Іваненко Я.Л.