Ухвала суду № 65460188, 15.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 березня 2017 року м. Київ К/800/7593/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судове рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що в трудовій книжці є всі необхідні записи для призначення пенсії.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Згідно зі статтею 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд України в постановах від 28 січня 2014 грудня 2015 року (справа 21-455а13) та від 20 січня 2016 року (№ 459/6146/13-а) вказав на те, що до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені цим Законом пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Таким чином, оскільки посада електрослюсар підземний (електрослюсарні роботи в стволі), яку займав позивач у період з 19.09.1991 року по 11.03.1994 року віднесено до пункту 1010100г-19931 розділу І «Гірничі роботи» списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року, яким передбачено зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), то дія Закону № 345-VI на позивача не поширюється, а в період з 12.03.1994 року по 03.07.1995 року зазначена посада була передбачена пунктом 1010300а-19914 розділу 2 «Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті: гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, проте вона не віднесена до «Підземних робіт» (пункт 1).

З урахуванням зазначених обставин, висновків Верховного Суду України, викладених у вище згаданих постановах, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі Закону № 345-VI.

Керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судове рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко