Ухвала суду № 65460164, 15.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року м. Київ К/800/16507/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М., (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної пенітенціарної служби України (далі - ДПтС України) про стягнення одноразової грошової допомоги за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати:

протиправною бездіяльність ДПтС України щодо не виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності та втратою працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходження служби, розмір якої становить 211 800,96 грн.;

протиправним та нечинним рішення, оформлене протоколом від 7 вересня 2015 року № 7-15 про призупинення виплати одноразової грошової допомоги;

стягнути з ДПтС України 211 800,96 грн. одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності.

Посилався на те, що йому 2 червня 2010 року встановлена 2 група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, тому відповідач повинен виплатити одноразову допомогу у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога в добровільному порядку не виплачена, хоча для цього є всі правові підстави, тому суд повинен стягнути таку допомогу в судовому порядку.

Одеський апеляційний адміністративний суд рішенням від 19 травня 2016 року постанову окружного суду скасував та ухвалив нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправною бездіяльність ДПтС України щодо неприйнятті наказу про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги протягом двох місяців з дня прийняття рішення від 21 квітня 2015 року про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ДПтС України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу ДПтС України від 7 вересня 2015 року про призупинення виплати одноразової грошової допомоги. Зобов'язано відповідача прийняти у десятиденний строк наказ про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, яка настала внаслідок захворювання в період проходження служби в органах виконання покарань. У решті в задоволенні позову відмовлено. При ухваленні зазначеного рішення, апеляційний суд виходив з того, що суд не може стягувати одноразову грошову допомогу, оскільки це є дискреційне повноваження суб'єкта владних повноважень, тому суд може лише зобов'язати розглянути питання про виплату допомоги.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує на те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду. Крім того, протокол комісії про призупинення виплати коштів не є рішенням суб'єкта владних повноважень, тому не може скасовуватися адміністративним судом.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12 травня 2007 року № 707, якою затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 1 цього нормативного акту одноразова грошова допомога виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися, зокрема, під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Виключний перелік службових обов'язків, які пов'язані з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, визначено пунктом 2 Порядку. Це, зокрема: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень і участь у їх розкритті та розшуку осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

Згідно з пунктом 7 Порядку орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач скористався наданими йому правами на виплату одноразової грошової допомоги. Рішення про виплату приймало МВС України.

За приписами пункту 8 Порядку грошова допомога не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) або інвалідність настали, зокрема, у зв'язку із засудженням працівника міліції, податкової міліції за вчинення умисного кримінального правопорушення за рішенням суду, що набрало законної сили, чи адміністративного правопорушення або учиненням дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.

Як установлено судами, строк звернення до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги не сплинув з урахуванням того, що ОСОБА_4 звертався з такою заявою ще в червні 2010 року. Результатом розгляду заяви стало те, що ДПтС України отримало відповідні документи та направило до МВС відповідний висновок.

У січні 2011 року проти позивача порушено кримінальну справу і він був змушений залишити Україну. Лише після закриття кримінального провадження у січні 2015 року, він знову звернувся із проханням виплатити одноразову грошову допомогу, проте отримав відмову. Відповідач пояснив своє рішення про призупинення виплат тим, що позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги після спливу трьох років.

З урахуванням зазначених обставин, суди дійшли правильного висновку про те, що строк звернення за одноразовою грошовою допомогою не пропущений, так само, як і строки звернення до суду, оскільки пропуск таких строків зумовлений об'єктивними причинами, які не залежали від волевиявлення позивача. Отже, ОСОБА_4 має право на отримання допомоги.

Доводи касаційної скарги висновок судів не спростовують.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної пенітенціарної служби України відхилити, а судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: