Ухвала суду № 65460162, 01.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м. Київ К/800/19810/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., -

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу, за касаційною скаргою Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, -

встановив:

У листопаді 2013 року Державне підприємство «Антрацит» звернулося в суд з позовом, у якому просило скасувати вимогу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 6 листопада 2013 року № Ю-05 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) в сумі 843609,12 гривень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Антрацит» є юридичною особою та має у своєму складі відокремлений підрозділ «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» без права юридичної особи, яке є платником єдиного внеску.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 9 січня 2013 року порушив провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Антрацит» та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно із статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII (у редакції, яка діяла на час постановлення ухвали; далі - Закон № 2343-XII) передбачає зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відокремленим підрозділом «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Антрацит» було подано звіти про суми нарахованого єдиного внеску: 9 серпня 2013 року - за липень 2013 року; 10 вересня 2013 року - за серпень 2013 року; 14 жовтня 2013 року - за вересень 2013 року, а також сплачено єдиний внесок платіжними дорученнями: від 21 серпня 2013 року № 620, від 20 вересня 2013 року № 726, від 27 вересня 2013 року № 757 на загальну суму 493187,98 гривень - за липень 2013 року; від 22 серпня 2013 року № 637, від 13 вересня 2013 року № 714, від 27 вересня 2013 року № 772 на загальну суму 480951,33 гривень - за серпень 2013 року; від 21 жовтня 2013 року № 831, № 832, від 31 жовтня 2013 року № 872 на загальну суму 495357,77 гривень - за вересень 2013 року, про що зазначено в графі «Призначення платежу».

Згідно з карткою особового рахунку станом на 1 листопада 2013 року за позивачем рахується заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску в сумі 844029,13 гривень, а сплачені зазначені суми єдиного внеску за липень, серпень та вересень 2013 року були зараховані відповідачем за попередні звітні періоди в порядку календарної черговості.

6 листопада 2013 року Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області винесено вимогу № Ю-05 про сплату позивачем боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 843609,12 гривень.

Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно частини 4 статті 25 зазначеного Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З урахуванням часу, коли було порушено провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (9 січня 2013 року) і часу прийняття Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області оспорюваної вимоги № Ю-05 (6 листопада 2013 року) Закон № 2343-XII діяв у двох редакціях.

У період до 19 січня 2013 року питання забезпечення вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів регламентувалися, зокрема, статтею 12 Закону № 2343-XII, якою, крім іншого, передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску, податків і зборів (обов'язкових платежів).

19 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, яким Закон № 2343-XII викладено в новій редакції. Зокрема, з цієї дати мораторій на задоволення вимог кредиторів було врегульовано статтею 19, частиною 5 якої передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

За змістом наведених норм Закону № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів, уведений у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство, не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.

Як встановлено судами, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 812/8079/13-а, яка набрала законної сили, скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в місті Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області від 6 серпня 2013 року № Ю-793 про сплату Державним підприємством «Антрацит» боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 843185,53 гривень. Цим судовим рішенням встановлено, що станом на 6 серпня 2013 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка б виникла після 9 січня 2013 року, у позивача відсутня, а сплата ним єдиного внеску за липень, серпень та вересень 2013 року підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про неправомірність винесення Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області оспорюваної вимоги від 6 листопада 2013 року № Ю-05 про сплату позивачем боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 843609,12 гривень, що є підставою для її скасування.

Посилання відповідача на те, що постановою Вищого господарського суду України від 19 грудня 2013 року провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Антрацит» припинено, не свідчить про правомірність оспорюваної вимоги № Ю-05, яка винесена Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області 6 листопада 2013 року.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин справи та їх висновків, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Згідно частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.