Ухвала суду № 65460159, 20.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 березня 2017 року м. Київ К/800/7924/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги військової частини А 0549 на ухвалу судді Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1231 та військової частини А 0549 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга військової частини А 0549 на вказане судове рішення.

Частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Оскаржувана ухвала судді Вінницького апеляційного адміністративного суду постановлене без виклику сторін 20 квітня 2012 року; касаційну ж скаргу військовою частиною А 0549 подано 15 березня 2017 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті).

Водночас, порушуючи питання поновлення строку касаційного оскарження й вказуючи, при цьому, на пізнє отримання копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції - 22 лютого 2017 року (після ознайомлення представника з матеріалами справи), відповідач будь-яких доказів в підтвердження наведеного не подав; крім того, не подав й документів в підтвердження невиконання судом апеляційної інстанції передбаченого частиною 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язку з надіслання особам копії судового рішення.

Також, в результаті вивчення касаційної скарги встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

У порушення наведених вимог закону, відповідачем не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», водночас, в тексті касаційної скарги відповідач ставить питання щодо застосування приписів статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України й прийняття касаційної скарги до розгляду.

Так, приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

За таких обставин, клопотання військової частини А 0549 про застосування статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтоване посиланням на те, що військова частина фінансується з державного бюджету й, при цьому, таке фінансування є нерегулярним та недостатнім в зв'язку з чим вона позбавлена можливості за даних обставин сплатити судовий збір, не підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду, зокрема, касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено, що станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1600 грн., а тому, виходячи з наведеного, за подання даної касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1600 грн. за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м.Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".

Згідно із частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Відповідно ж до частини 4 цієї ж статті касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись стст.213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

В задоволенні клопотання військової частини А 0549 відмовити.

Касаційну скаргу військової частини А 0549 на ухвалу судді Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1231 та військової частини А 0549 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення залишити без руху.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник