Ухвала суду № 65460048, 15.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 березня 2017 року м. Київ К/800/13891/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Івано-Франківської обласної ради про виплату одноразової грошової допомоги за касаційною скаргою позивача на судові рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 березня 2016 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати відповідача виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в органах місцевого самоврядування в розмірі десяти посадових окладів.

Посилався на те, що має всі правові підстави до виплати зазначеної допомоги при звільненні з посади голови постійної комісії економіки, фінансів та бюджету обласної ради, яке мало місце 29 червня 1998 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 березня 2016 року, залишеною без змін Львівським апеляційним адміністративним судом від 28 квітня 2016 року, позовні вимоги залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач пропустив місячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, і суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку поважними.

В касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує на те, що одноразова грошова допомога входить до структури оплати праці, тому на неї розповсюджуються положення статті 233 Кодексу законів про працю України, якою не обмежено строки пред'явлення вимоги про стягнення заробітної плати.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, касаційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Виходячи з положень, викладених у частинах першій, третій статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду з справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При тлумаченні вище згаданої норми, Верховний Суд України в постанові від 16 травня 2011 року (справа №21-29-а11) зазначив, що під іншими законами розуміються закони, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно - правовий спір.

Одним із таких законів є Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП), згідно із частиною першою статтею 233 якого працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Аналізуючи наведені норми права, Верховний Суд України у рішенні від 13 жовтня 2015 року (справа № 524/3517/14-а) вказав на те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною першою статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII; чинного на час виникнення спірних відносин) передбачалося, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду суди попередніх інстанції зазначені положення законів не врахували та належним чином не визначилися, чи входила одноразова грошова допомога, яку просить стягнути позивач, до системи оплати праці, в даному випадку, державного службовця.

З урахуванням встановлених обставин та норм процесуального права, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною першою статті 229 КАС України, з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви..

Керуючись статтями 220, 221, 223, частиною першою статті 227, статтею 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати судові рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 березня 2016 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман