Ухвала суду № 65459963, 22.03.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"22" березня 2017 р. Справа № 279/4555/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" січня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України за участю третьої особи Коростенського об'єднаного міського військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби;

- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності 2 групи, в зв'язку з настанням інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності 2 групи внаслідок виконання обов'язків військової служби та на підставі Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, однак відповідач у її виплаті відмовляє.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 року позов задоволено частково.

Визнано дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_3 в призначенні одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності з 16.10.2015 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням інтернаціонального обов'язку - протиправними.

Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_3, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з прийняттям відповідного рішення та урахуванням викладених судом обставин у даній справі.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що вимоги позивача про зобов'язання Міністерство оборони України нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб є безпідставними.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що позивач що у період з 28.10.1986 по 14.05.1988 ОСОБА_3 проходив інтернаціональну військову службу та перебував в країнах, де велись бойові дії Республіці Афганістан (а.с.13).

Витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 14.07.2016р. №3070 встановлено, що отримані ОСОБА_3 "захворювання Так пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" (а.с. 17).

21.11.2007р. Житомирською обласною медико-соціальною комісією №2 позивачу встановлено 3 групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням інтернаціонального обов'язку. Дата чергового переогляду встановлена 21 листопада 2012 року (а.с.15).

02.10.2012р. Довідкою до акту огляду МСЕК серії 10ААБ № 239889 ОСОБА_3 при повторному огляді було встановлено 3 групу інвалідності - захворювання пов'язаного з виконанням інтернаціонального обов'язку в Афганістані та зазначено дату чергового переогляду 02.10.2015р. (а.с.15 зворот).

При цьому, позивач, як інвалід 3 групи, одноразову грошову допомогу, інших компенсаційних виплат відповідно до законодавства, у зв'язку з встановленням йому вказаної групи інвалідності, не отримував.

Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 206957 ОСОБА_3 при повторному огляді 28.10.2015р. була встановлена 2 група інвалідності довічно у зв'язку із захворюванням так, пов'язаним з виконанням інтернаціонального обов'язку (а.с. 16).

Пенсійним фондом України 03.11.2015р. позивачу видано посвідчення інваліда 2 групи серії ААИ № 918088 (а.с 12).

В листопаді 2015 року ОСОБА_3 подав заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Департамент фінансів Міністерства оборони України листом № 248/3/6/4019 від 18.12.2015 повідомив Житомирському обласному військовому комісаріату про те, що ОСОБА_3 був звільнений зі строкової військової служби в 1988 році та інвалідність первинно отримав у 2007 році, а після 01 січня 2014 року під час повторного огляду встановлено вищу групу інвалідності, то права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 №975 та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (на виконання якого було прийнято Постанову КМУ від 28.05.2008 № 499) позивач немає (а.с.21).

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив те, що розгляд заяви позивача відбувся без дотримання процедури, визначеної Порядком № 975 та Наказом № 530.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті (ч.6 ст.16).

Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби (в тому числі і строкової) мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії висловлений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 справа № 21-446а14 та від 21.04.2015 справа № 21-135а15, який в силу ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В свою чергу, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, яка набрала чинності 24.01.2014 року.

Згідно п.п.12,13 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Крім того, процедура розгляду звернень осіб, які заявляють вимогу на виплату одноразової допомоги, визначається також наказами Міноборони.

На час звернення позивача у листопаді 2015 року порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", врегульований наказом Міноборони №530 від 14.08.2014 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (далі - Наказ №530).

Відповідно до п.4.6 Наказу №530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п. 4.8 Наказу № 530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня - обласних військових комісаріатів, військових частин, та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п.4.10 Наказу № 530).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України, а не Департаменту фінансів Міністерства оборони України, на який покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (Міністерства оборони) розпорядниками нижчої ланки.

Встановлено, що розгляд заяви позивача відбувся без дотримання процедури, визначеної Порядком № 975 та Наказом № 530, оскільки будь-яке рішення з даного питання Міністерством оборони України не приймалося, а лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 18.12.2015 № 248/3/6/4019 за підписом начальника управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача.

Таким чином, оскільки відповідач у встановленому порядку зазначені документи не розглянув, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Міністерства оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати позивачеві як інваліду 2 групи одноразової грошової допомоги в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 та з урахуванням обставин, встановлених судом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" січня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Іскоростенський Віктор Павлович вул. Грушевського, 41 А, кв. 20,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу/відповідачам: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський , 6,м.Київ,03168

4-третій особі: Коростенський об'єднаний міський військовий комісаріат - вул.Сосновського,17,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500,